загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Пенсіонер винайшов диво-сапку

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Михайло Авраменко з Черкащини довів, що сапа може працювати вдвічі швидше 

Ніколи не сподівався, що таке відоме та звичне знаряддя обробітку посівів, як сапа, можливо удосконалити. Та ще й так, що бур’яни можна знищувати вдвічі швидше, ніж зазвичай. Здавалося б, сапа, вона і є… сапа. Ні додати, ні відняти. Однак Михайло Авраменко із Золотоноші вважає інакше.

 Як ми працюємо звичною сапою? Відповідними рухами в напрямку «до себе» зрізуємо ті чи ті рослини. Михайло Іванович, задумавши удосконалити процес прополювання, якраз і поставив запитання: «А чому тільки «до себе»? А може, у цьому й криється розгадка? Чому б, наприклад, не спробувати полоти в обидва боки, тобто вправо-вліво?»

 Довго ламав він голову над цією проблемою. Адже дуже вже звичним було прополювання бур’янів саме в один бік. Віками так робили, інакше і не уявити. Але не такий він чоловік, щоб відступити. Власне, на ідею вдосконалення сапи його наштовхнула одна з місцевих газет, яка розповіла про умільця, який додумався більш ефективно обробляти землю. Тепер і сам Михайло Авраменко завдяки своєму пристрою удвічі швидше прополює свою ділянку.

— Новою сапою, — розповідає Михайло Іванович, — залишається тільки водити по ріллі, наче граблями. Однак тримати її потрібно під певним кутом.

Для виготовлення пристрою, як розповів раціоналізатор, слід узяти шматок сталі, обклепати кругом або обточити на верстаку з усіх боків, щоб вийшло півколо. Можна взяти звичайну сапу, як зробив і сам Михайло Авраменко,  і довести її до відповідної форми: довжина вийшла 27 см, ширина (в центральній частині сапи) — 8 см. А коли до сапи прикріплюватимете держак, то треба постаратися, щоб він вийшов точно «під себе», тобто кут безпосередньо біля сапи повинен бути такий, аби зручно тримати.

Виявляється, що все геніальне — досить просте. У тому числі й така звична для багатьох, така рідна сапа. Тож спробуймо свої сили в цьому давньому мистецтві обробітку землі.

Владислав КИРЕЙ

До списку новин