Автор Джош Ковенскі
Володимир Путін заявив, що звернувся до верхньої палати парламенту Росії з проханням анулювати право уряду надсилати війська в Україну - право, яке парламент надав йому 1 березня. У листі до голови Ради Федерації Валентини Матвієнко Володимир Путін заявив, що рішення було прийнято “з метою нормалізації стану справ і врегулювання ситуації у східних регіонах України”. Російські парламентарії затвердили прохання абсолютною більшістю: 153-до-1. З цією новиною пожвавішали російські фондові ринки. Цей вчинок почали оспівувати як крок до миру в регіоні або принаймні великий крок до деескалації.
Держсекретар Джон Керрі сказав, що він "дуже задоволений" новинами (перед тим, як додати, що "це може бути скасовано через десять хвилин" ). Значне захоплення було викликане сподіваннями від успіху мирного плану Петра Порошенка, так само як і відносною неспроможністю Заходу ефективно відреагувати на російське вторгнення (яка, швидше за все, ще порушуватиме норми міжнародного права). Хороший настрій частково коріниться в тому факті, що багато компаній, що мають комерційний інтерес у Росії, зазнали б збитків у випадку, якщо санкції були б погоджені.
Однак, позитивні сигнали Росії, мабуть, не настільки вже і позитивні. За даними «Ведомости», які посилаються на джерела в Міністерстві оборони РФ, Путін зберігає за собою право відправити російські війська за кордон. Це можливо завдяки Дмитру Медведєву, який, як президент у 2009 році, подав запит до верхньої палати парламенту Росії і отримав право надсилати армію за межі російських кордонів, куди забажає. Згідно з повідомленням, надання повноважень Медведєву було необмеженим у часі, а це означає, що Росія навічно зберігає за собою законне право відправляти війська за кордон.
Звіт, по суті, говорить про те, що статус-кво щодо нападу зберігається у російському законодавстві, незважаючи на заяви Путіна. І хоча це може здатися неважливою формальністю, та це означає, що все що Путін зробив, - це анулював розширення права, яке раніше було йому надане і яке залишається в силі до сьогодні. Так, хоча багато російських акцій у цьому регіоні залишаються приховані, її уряд все ще може відкрито надіслати війська в Україну, не маючи потреби знову консультуватися з парламентом.
Безглуздий жест Путіна, як би там не було, був зроблений все ж таки у потрібний час. Західні уряди останнім часом погрожували Росії ударом погоджених санкцій, щоб забезпечити підтримку мирному плану Порошенка. У той час як санкції ЄС наразі обмежуються заборонами на в'їзд і замороженням активів певних осіб, нові санкції будуть суворішими і можуть бути оголошені вже у цю п'ятницю на засіданні Ради Європи в Брюсселі. Натомість, завдяки уявному скасуванню права на застосування військ, Захід тепер може відкласти запровадження нового пакету санкцій, які було розроблено протягом останніх кількох тижнів.
Інші сигнали дають зрозуміти, що Росія знаходиться більше в стані війни, ніж про це свідчить її миролюбна риторика. За останні дні Росія перекинула ще більше військ і артилерії до українського кордону, а американські посадові особи стверджують, що туди прибули спецпідрозділи для того, щоб озброювати та тренувати проросійських сепаратистів. Після того, як у вівторок обидві сторони оголосили перемир'я, сепаратистські збройні загони збили український військовий гелікоптер, у результаті чого загинуло дев'ять військовослужбовців. Сепаратисти, які збили вертоліт, могли належати до бродячої кліки або взагалі бути не пов'язаними з Кремлем, але обладнання, що використовувалось в останніх нападах, вказує на російські спецслужби.
У принципі, нічого не змінилося з початку тижня, коли чиновники Заходу спільно працювали над підготовкою узгоджених санкцій. І хоча минулі дисциплінарні заходи все ще мають показати ефект від впливу на російську політику в регіоні, було б помилковим відкладати подальші санкції, коли насправді ніщо суттєво не змінилося.
Якщо посадові особи Заходу сперечаються про те, чи бичувати та карати російський уряд, прислуховуючись до компаній, що мають комерційних інтерес у Росії і до самого Путіна, то тоді варто зачекати. Скасування законного права на вторгнення в Україну був найбільш популяризованим і надзвичайно примирливим сигналом з боку Росії - але беззмістовним.
Переклад з англійської.
Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
