загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Еко-маркування: чесне інформування чи маніпуляція маркетологів?

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Іноді виробники користуються прагненням покупців споживати здорову їжу і зловживають позначками, що вказують на екологічність продукту

Мода на здорове харчування дедалі більше поширюється Україною. І в цьому нема нічого дивного: прагнення людини споживати безпечні продукти є абсолютно природнім. Втім, зважаючи на мало не щоденні розповіді про небезпечні речовини, які додають до продуктів харчування, порушення усіляких технологій виготовлення та санітарних норм на виробництві тощо, це прагнення іноді перетворюється на своєрідну істерію. Якою, на жаль, деякі виробники продуктів харчування вміло зловживають для просування своїх виробів.

Про те, як правильно «читати» найпоширеніші маркування – «Еко-», «Без ГМО» та «Без холестерину» – «Коментарі» дізналися у директора волинського підприємства з виробництва м´ясоковбасної продукції та засновника «іменної» торгової марки Олега Дмитрука.

Маркування «Еко» – що мав би гарантувати виробник, ставлячи таку позначку на етикетку свого товару?

Перш за все, в ідеалі еко-продукт має бути виготовлений на виробництві, що знаходиться в екологічно чистій місцевості. Сировина для цього продукту має бути отримана природнім шляхом – тобто без додавання хімічних речовин. Ну і саме виготовлення і споживання цього продукту не повинно шкодити екології.

Необхідність використання екологічної сировини у даному випадку зрозуміла. Але чому важливо, щоб і місцевість, де розташоване виробництво, теж була екологічно чистою?

Справа в тому, що критично важливими для існування людини є два фактори: повітря і вода. Їхня якість грає не останню роль і у виробництві харчових продуктів. Сировина в процесі приготування і готова продукція так чи інакше контактують з повітрям. Якщо повітря буде забрудненим, це відіб’ється і на екологічності самого продукту. Це було помічено давно, тому сьогодні підприємства харчової промисловості зобов’язані встановлювати в цехах обладнання, яке забирає повітря з вулиці, очищує його, підігріває до відповідної температури взимку або охолоджує влітку, а вже потім постачає в цех. І це правильно.

Але ж цехи – не герметичні бункери. Працівник заходить на виробництво з вулиці. І хоча він проходить в цех через душову кабіну і санітарний пропускник – принаймні, у нас на підприємстві саме так, він все одно приносить з собою якусь кількість вуличного повітря, яким він дихав, яким був просякнутий його одяг тощо. Якщо це повітря містить шкідливі речовини, вони потраплять в цех, а відтак – і в продукт. Тому і важливо, щоб підприємство знаходилося в екологічній місцевості, щоб те повітря, яке працівник приносить з собою, було чистим.

Другий фактор, який ви назвали – це вода…

Так. Вода для виробництва харчових продуктів взагалі має мало не вирішальне значення. Наприклад, технологія виготовлення вареної ковбаси передбачає додавання до м’яса льоду. Завдяки цьому м´ясо перетворюється на емульсію, а його температура знижується, аби запобігти розмноженню патогенної мікрофлори. Якщо вода буде невідповідної якості, всі її складові елементи – важкі метали, солі та інші речовини, потраплятимуть безпосередньо у готовий продукт.

І тут простим очищенням води проблему не вирішиш. Нещодавно один німецький колега жалівся, що обладнав своє ковбасне підприємство дуже дорогими пристроями для очищення води, а через місяць йому довелося їх знімати. Я запитав, навіщо. На що він сумно відповів: «З такою водою я отримував зовсім інший продукт, у нього був якийсь ніби штучний смак. Вода ставала ніби мертвою, дистильованою». Після цієї розмови я остаточно переконався, що вода повинна містити відповідні мінеральні речовини, а для цього має бути отримана з чистих джерел чи свердловин.

Ви, я так розумію, одразу врахували цей фактор?

Наше підприємство знаходиться на хуторі Всеволодівка, вдалині від міста. Коли ми планували купувати землю, то ще не до кінця усвідомлювали, яке саме виробництво там організуємо. Коли ж приїхали на місце, скуштували місцевої води, вдихнули на повні груди повітря, то зрозуміли, що це буде підприємство з виготовлення харчових продуктів. Вода у нас видобувається з свердловини, її чистота та якість підтверджені лабораторними дослідженнями. Звичайно, у нас є всі відповідні очищувальні пристрої для підготовки повітря та води. Але розміщення виробництва в екологічно чистій місцевості важливіше.

Тому споживачам я дуже раджу звертати увагу на те, де саме знаходиться підприємство, яке виготовляє продукти їхнього харчування.

Повернемося до маркування. Що означає позначка «Без ГМО» на етикетці продукту?

Як відомо, ГМО – це генетично модифікований організм, тобто такий, в ДНК якого «вживлюють» певні гени іншого біологічного виду. Це робиться для того, аби передати одній істоті корисні властивості іншої – наприклад, зробити рослину стійкою до морозів чи шкідників, покращити смак плоду і так далі. Нагадаю, що ДНК – це те, що зберігає інформацію про білок в організмі. Тобто тільки той продукт, що містить білки, може потенційно мати ГМО. І коли маркування «Без ГМО» друкують на етикетці мінеральної води, то виникає логічне запитання: або виробник припускає, що у воді взагалі можуть бути якісь білки, або, що більш ймовірно, він зловживає прагненням людей споживати екологічно чисті та безпечні продукти і використовує це маркування виключно як інструмент промоції.Взагалі в Україні сьогодні нема обов’язкового маркування. Хоча спроба зобов’язати виробників маркувати свої продукти на законодавчому рівні була наприкінці 2009 року. Тоді виробники змушені були дуже швидко провести лабораторні дослідження продукції, замовити додатковий друк маркування на упаковках... Звісно ж, це обійшлося недешево. Деякі торгові мережі навіть відмовлялися приймати товар без маркування «Без ГМО». Але вже за два місяці Кабмін скасував обов’язкове маркування.

Що Ви можете сказати про маркування «Без холестерину»?

Холестерин – це речовина, яка міститься в нервовій та жировій тканинах, а також в печінці. Відтак в таких продуктах, як соняшникова олія, холестерину не може бути взагалі. Просто тому, що сонях – це рослина. Якщо ж ви бачите маркування «Без холестерину» на продуктах, що не мають тваринного походження, то це значить, що виробник прагне збільшити довіру до свого продукту, маніпулюючи тривогою людей за своє здоров’я.

Причому тут є один нюанс. Справа в тому, що в певній невеликій кількості холестерин навіть необхідний людині. Більше того, відкладання так званого «поганого» холестерину спричиняє, в першу чергу, не жирна їжа, як всі багато хто вважає, а малорухомий спосіб життя, шкідливі звички, незбалансований раціон і порушення режиму харчування. На столах наших бабусь-прабабусь було і жирне м´ясо, і сало, і домашня ковбаса. Але в ті часи ніхто не жалівся на холестерин. Тому що вся їжа була натуральною, споживалася в міру, а зайві калорії вивільнялися з важкою працею на землі.

Як підсумок, що можна порадити споживачам щодо маркування?

Я – прихильник прийняття рішень на основі аналізу даних, а не віри рекламі. Тому мої поради: звертати увагу на склад продукції, термін придатності, місце виготовлення продукту. В складі продукції дивіться на те, в якому порядку вказані складові. Той інгредієнт, відсоток якого найбільший в продукті, має йти першим у переліку, далі – в порядку зменшення. Якщо інакше – значить, виробник намагається відвернути увагу від певних складових. Щодо терміну придатності зайвий раз нагадаю про те, що вживати продукт, термін придатності якого закінчився, не можна. Навіть найякісніший продукт має властивість псуватися. Що стосується останнього пункту – місця виготовлення, то я переконаний: екологічний продукт може бути виготовлена лише в екологічній місцевості.

Олекса Шкатов

До списку новин