загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Путін взяв паузу на переосмислення тактики щодо української стратегії

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Минулого тижня в Москві Володимир Путін виступив з гнівною промовою  перед іноземними дипломатами, звинувативши США у відновленні тактики холодної війни та заявивши, що він використовуватиме всі наявні можливості для захисту етнічних росіян за кордоном.

«Наша країна продовжуватиме енергійно захищати права росіян, наших співвітчизників, в усьому світі і робитиме це всіма можливими засобами», - сказав він.

Але з часу нещодавніх успіхів української армії у боях проти проросійських сепаратистів, в результаті чого бойовиків витіснили з їх опорного пункту, міста Слов'янська, Путін незрозумілим чином продовжує мовчати.

У той час, як подібна пасивна публічна позиція може бути витлумачена як відступ у російському поєдинку з Києвом та його західними союзниками стосовно долі України, інші розглядають її як дещо більше, ніж зміна тактики.

«Прийшов час змінити тактику, але стратегія залишається така ж», - сказав Дмитрій Тренін, директор Московського центру Карнегі, аналітичного центру.

За ствердженням пана Треніна, з часу, коли наприкінці минулого року криза загострилася, ця стратегія крутилася довкола трьох чітких завдань: втримання України поза блоком НАТО, захист статусу російської мови в Україні і збереження економічних стосунків з важливими українськими підприємствами.

Ще кілька місяців тому ці інтереси найкраще можна було гарантувати, роздмухуючи сепаратистський бунт у Східній Україні, за словами пана Треніна. Але продовження подібних дій тепер може мати велику політичну ціну, як з боку США та ЄС, так і в межах самої України.

Тривале насильство в східній частині України, зокрема, викликало непередбачений наслідок - фактичне зміцнення підтримки нової київської влади в інших регіонах України.

Навіть без застосування збройних сил, аргументує Тренін, назріваюча економічна катастрофа в Україні, в якій центральний банк прогнозує 4,6 відсоткове падіння виробництва у цьому році, вже могло б вручити Росії «нові інструменти впливу».

Навіть якщо довгострокові цілі російського президента в регіоні все ще залишаються життєздатними, важко не помітити ті невдачі, яких Путін зазнав останнім часом. Головною з них, мабуть, є вибори минулого місяця прозахідного Президента України Петра Порошенка з широким громадським мандатом.

Розгром проросійського руху у східній Україні останніми днями, який спричинив десятки смертей серед бойовиків, представляє собою ще один удар для Кремля, який, як здавалося, вірив, що проросійський рух отримає широку  підтримку серед громадськості.

З самого початку поведінка Путіна у східній Україні відрізнялася від його підходу до Криму, оперативне захоплення і подальше приєднання якого російські війська провели у березні. У східних регіонах, таких як Донецьк та Луганськ, Росія використовувала збройні сили більше у якості погрози і старанно працювала над приховуванням фактів своєї причетності до конфлікту.

Загроза західних санкції для вже ослаблених темпів росту російської економіки може частково дати пояснення такій зміні тактики. Відповідно до  документів, отриманих Financial Times, Брюссель, швидше за все, розширить перелік людей, для яких буде запроваджено замороження активів і заборону подорожувати, якщо дипломати ЄС винесуть рішення, що Кремль не дотримується європейських вимог щодо припинення насильства в східній Україні, підтримавши план Порошенка стосовно мирного врегулювання.

«Нота щодо майбутніх можливих заходів», передана дипломатам ЄС у понеділок, пропонує розширення поточного списку, що складається з 61 особи, включивши в нього і лідерів сепаратистів, і тих, хто їх підтримує на території Росії. Прем'єр-міністри ЄС обговорять нові санкції проти Росії на саміті наступного тижня. ЄС також розглядає можливості скорочення програм допомоги для Росії, загальним обсягом в €450 млн., більшість з яких було спрямована на фінансування програм розвитку.

На додаток до санкцій, Путін мусить керуватися вітчизняною думкою. Деякі лідери крайніх правих подали клопотання до президента про надання сепаратистам в Україні більшої допомоги та висловили розчарування тим, що Путін не пішов далі. У той же час дві третини росіян не хочуть, щоб Москва вдавалася до збройної інтервенції в Україні, за даними державної соціологічної служби ВЦИОМ, яка припускає, що Путін може втратити громадську підтримку, якщо продовжуватиме далі роздмухувати конфлікт.

Федір Лук'янов, голова Ради з питань зовнішньої і оборонної політики московського аналітичного центру, заявив, що мовчання Путіна припускає існування ризиків. Президент може наштовхнутися на зростаюче розчаруванням у російських націоналістів, які, наприклад, можуть наводити докази, що він не зробив достатньо для підтримки їхніх побратимів по інший бік кордону.

Те, що Путін відступився в даний момент, не означає, що він відступився назавжди. Російський президент - майстер тактики, зауважив Лук'янов , він періодично братиме паузу посеред політичної кризи, перш ніж зробить голосну заяву. Це стратегія, яку Путін використовує в час переломних моментів, починаючи від катастрофи з підводним човном «Курськ» у 2000 році і до нинішньої кризи в Україні.

Як зазначив Лук'янов, Путін бере паузу, зберігає мовчання протягом тривалого часу, а потім видає щось абсолютно несподіване.

Кортні Вівер, з Москви

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин

До списку новин