загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Нові нормативи споживання ЖКП загрожують революцією

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

КМУ має намір запровадити нові соціальні норми споживання ЖКП, а також нормативи житла для одержувачів субсидій. Цей механізм стане однією з найбільш резонансних ініціатив у ЖКГ.

З 1 липня українські сім'ї з щомісячним достатком, який не перевищує встановлений Кабінетом Міністрів мінімум, отримали право на компенсацію для оплати подорожчання комунальних послуг. Порядок таких виплат затверджений постановою Кабміну №83 «Про посилення соціального захисту населення в умовах підвищення цін і тарифів на комунальні послуги».

Втім, мало хто звернув увагу, що 1 липня АМКУ без зауважень погодив проект постанови Кабміну «Про встановлення деяких нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування», розробником якого є Мінрегіон.

Якщо документ буде затверджений урядом, то вже у серпні в Україні діятимуть нові соціальні нормативи з наступною прив'язкою до них субсидій та житлово-комунальних пільг. Якщо врахувати, що, за даними Мінсоцполітики, кількість одних лише одержувачів субсидій становить понад 800 тис. сімей, а після підвищення комунальних тарифів ця кількість зросте ще на 150 тис., то зміна соціальних нормативів має всі шанси стати однією з найбільш резонансних і обговорюваних тем у сфері ЖКГ.

Споживання на межі

Новий документ пропонує надавати громадянам субсидії не в межах норм споживання, а в рамках єдиних соціальних норм житла і соціальних нормативів користування ЖКП. Разом з тим, впровадження соціальних нормативів у сфері ЖКГ прямо передбачено чинним законодавством. Закон №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» в Україні був прийнятий ще в 2000 році. Ст. 9 цього закону до соціальних нормативів у сфері ЖКГ віднесені як гранична норма витрат на утримання житла і ЖКП, так і соціальні норми житла та нормативи користування послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам.

Граничні норми оплати комунальних послуг при призначенні субсидій всім добре відомі - це 15% сукупного місячного доходу сім'ї, а для деяких категорій населення - 10% сукупного місячного доходу (згідно з постановою КМУ від 27 липня 1998 року №1156). А ось соціальних нормативи для сфери ЖКГ в Україні багато, але всі вони локальні, розрізнені або мають статус тимчасових. Норми споживання природного газу, електроенергії, а також норми надання «комунальних» пільг затверджено 3 різними нормативними-актами. Крім того, досі діє Методика визначення нормативів питного водопостачання населення, затверджена наказом Держкомжитлкомунгоспа в 2005 році, а також застарілі Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, затверджені Держжитлокомунгоспом в 1993 році.

Нормативи змусили згрупуватися

У проекті постанови, розробленому Мінрегіоном, нормативи для одержувачів субсидій та пільг з оплати ЖКП уточнені. Мінрегіон підкреслює, що запропоновані ним нормативи економічно і соціально обґрунтовані, а для їхнього розрахунку Міністерство вивчило близько 55 тис. справ одержувачів житлових субсидій з міст обласного та районного значення і сільських районів регіонів України.

На думку розробників, впровадження нормативів у перспективі дозволить монетизувати житлові субсидії та пільги - тобто перейти до адресних грошових виплат. А крім цього - буде стимулювати населення до економного споживання природного газу, води та електрики, встановлення лічильників і, що важливо, дозволить спростити процедуру надання субсидій та пільг.

Всього в проекті постанови прописані 9 груп нормативів. Зокрема, встановлюються соціальні норми житла для одержувачів субсидій і для пільговиків. А крім цього - 7 груп соціальних нормативів користування ЖКП. Вони однакові і для пільговиків, і для одержувачів субсидій. Це нормативи централізованого та індивідуального опалення; нормативи централізованого постачання холодної води, гарячої води і водовідведення; нормативи газопостачання та електропостачання, а також нормативи вивезення побутових відходів.

Ключове нововведення, запропоноване Мінрегіоном - соціальна норма житла для одержувачів субсидій. Зараз в Україні встановлена одна норма загальної житлової площі і для одержувачів субсидій і для пільговиків - 21 кв. м на кожного члена сім'ї, зареєстрованого в будинку або квартирі, та додатково 10,5 кв. м. на сім'ю. Мінрегіон пропонує зберегти цей норматив тільки для пільговиків, а для одержувачів субсидій встановити новий - 13,65 м. загальної площі на одну особу і додатково 35,22 кв. м. на сім'ю (домоволодіння).

Втім, великої трагедії в цьому немає. Рівень соціального захисту в обох випадках приблизно однаковий. При застосуванні нових нормативів рівень соціальної захищеності деяких одержувачів субсидій буде навіть трохи вище, ніж зараз. Наприклад, для сім'ї з 2 чоловік на зміну нині діючій нормі житлової площі 52,5 кв. м. прийде ліміт 62,52 кв. м; сім'ям з чотирьох осіб доведеться «потіснитися» з 94,5 кв. м - до 89,82. Найбільше від запропонованого нововведення виграють самотні власники житла. Їхня субсидія буде призначатися в межах загальної житлоплощі в 48,87 кв. м., а не в межах 31,5 кв.м, як зараз.

На комуналці доведеться заощадити

Однак, серйозно будуть змінені соціальні нормативи споживання житлово-комунальних послуг. На думку розробників, чинні норми споживання води та природного газу занадто «розкішні» для їхнього покриття субсидіями та пільгами в повному обсязі. Так, для розрахунку розміру соціальної допомоги для оплати послуг з водопостачання при відсутності квартирних засобів обліку зараз використовуються «санітарні» нормативи. В середньому це близько 300 л на добу або 9 куб. м в місяць. У деяких квартирних «номінаціях» нормативи навіть вищі. Наприклад, в Макіївці для багатоквартирних будинків з водопроводом, газовою плитою та газовою колонкою норматив водоспоживання встановлений у розмірі 320 л у день на людину, тобто близько 9,5 куб. м в місяць. А от у Дніпропетровську для аналогічних квартир норма водоспоживання всього 6,32 куб. м. Але навіть цей норматив Мінрегіон вважає завищеним більш ніж в 3 рази.

Проектом урядової постанови передбачено 3 «водних» нормативи: 4 куб. м на місяць (тобто, близько 130 літрів в день) холодної води на людину при відсутності централізованого постачання гарячої води, 2,4 куб. м. (близько 80 л в день) холодної води - при наявності гарячого водопостачання ( і відповідно 1,6 куб.м. гарячої води), і 4 куб. м. - норматив централізованого водовідведення.

Так, що стимул для економії води у одержувачів пільг та субсидій після введення в дію «водних» соціальних нормативів з'явитися досить предметний. Схожа ситуація і з газопостачанням. Нині діючим нормативам Мінрегіон пропонує зберегти статус соціальних до 2018 року, а потім - скоротити до рівня економічно і соціально обґрунтованих: при наявності газової плити - з 9,8 до 6 куб. м. газу на місяць на людину, при наявності газової плити і газової колонки - з 23,6 до 18 куб. м. газу в місяць. Зниження, загалом, теж не катастрофічне.

А от соціальні норми споживання електрики на 3 найближчих року - до 2018 року, - Мінрегіон навіть пропонує підвищити, мотивуючи це тим, що для впровадження енергоефективних електроприладів необхідний час.

Не доведеться малозабезпеченим українцям економити і на вивезенні побутових відходів. Соціальний норматив міністерство запропонувало встановити в розмірі 0,42 куб. м. в місяць на людину, що значно вище, ніж діючі зараз у багатьох населених пунктах нормативи. Наприклад, у тій же Макіївці норматив для упорядкованих будинків з газом, центральним опаленням, водопроводом і каналізацією - лише 0,2 куб. м. у місяць.

Судовий баланс

Справедливості заради потрібно зазначити, що «похід» за соціальними комунальними нормативами Мінрегіон почав ще в минулому році. Аналогічний проект постанови Міністерство вже виносило на громадське обговорення рівно рік тому. Теперішній проект від торішнього відрізняється лише кількома штрихами. Так, у проекті 2013 року передбачена інша соціальна норма житла - 45 кв. м загальної площі для заявника ( сім'ї з однієї особи) та додатково 10 кв. м. на кожного члена сім'ї, - і інший норматив вивезення побутових відходів - 0,2 куб. м.

Разом з тим, прийняття єдиних соціальних нормативів, запропонованих в останній редакції - еволюційний крок. Хоча б тому, що саме встановлені норми мають вирішальне значення при судових «комунальних» розглядах. Так, наприклад, на початку 2014 року Верховний суд поставив крапку у справі №6-153 цс 13 між одним з маріупольських ветеранів МВС і компанією «ДТЕК «Донецькобленерго», яка тягнулася рік, керуючись саме встановленими нормами споживання електроенергії. Проблема в тому, що суди сьогодні у схожих «комунальних» суперечках часом приймають діаметрально протилежні рішення. Встановлення єдиних соціальних нормативів, окрім іншого, буде сприяти встановленню єдиної судової практики, що також важливо.

Втім, час для підготовки до нових правил надання пільг та субсидій в українців в будь-якому випадку буде. Проектом урядової постанови передбачено, що він вступить в силу з 1 січня 2015 року.

Валентин Хорошун

До списку новин