Війна з сепаратизмом «з’їдає» ЖКГ

Невже після успішного завершення АТО новій України не буде потрібна чиста питна вода та хоч якась керована інфраструктура ЖКГ?

Виконавча рада Міжнародного валютного фонду (МВФ) 1 травня схвалила дворічну кредитну угоду stand-by для України у розмірі SDR 10.976 (17,01 млрд дол) для підтримки економічної програми влади по відновленню макроекономічної стабільності і економічного зростання.

Вже 6 травня прес-служба Національного банку повідомила, що МВФ перерахував Україні перший транш 3,19 млрд дол кредиту. Рішення про виділення 2 та 3 траншів позики буде базуватися на підсумках проведеного раз в 2 місяці перегляду і виконання критеріїв програми, тоді як решту суми планується видавати за результатами стандартних щоквартальних переглядів.

Щоб отримати цей кредит уряду України довелося виконати цілу низку доволі жорстких та непопулярних умов, які поставив МВФ. Кабінет Міністрів змушений був скоротити видатки державного бюджету на 2014 рік, у тому числі, і соціального спрямування.  Натомість, на 44 млрд грн була збільшена дохідна частина бюджету за рахунок підвищення ставок податків та зборів та збільшення податкової бази. Із запланованих первинним держбюджетом видатків на галузь ЖКГ в сумі 1,6 млрд грн, уряд залишив лише 451,5 млн грн.

Змінами до закону «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 17 березня припинено фінансування таких програм, як «капітальний ремонт, модернізація та заміна ліфтів у житлових будинках» (200 млн грн), «будівництво, реконструкція, проведення проектних і ремонтних робіт на пріоритетних об'єктах державного та регіонального значення, які перебувають у незадовільному стані і потребують невідкладного проведення зазначених робіт, та придбання обладнання, а також на курортах державного значення» (590 млн грн), «будівництво та реконструкція зовнішнього освітлення із застосування енергозберігаючих тезнологій» (100 млн грн).

Фінансування програми «здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов» було зменшено з 340 млн грн до 110 млн грн. Також з 1 травня істотно збільшено ціни на природний газ для населення (від 50% до 63% в залежності від обсягу спожитого природного газу), з подальшим планованим зростанням та приведенням їх до економічно обгрунтованого рівня в 2017 році, з 1 липня зросли тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, на черзі – затвердження Нацкомпослуг тарифів на теплову енергію та гарячу воду для населення, які будуть приведені  до економічно обгрунтованого рівня.

24 червня в Київі почала роботу місія МВФ, яка до 3 липня повинна була визначитися за результатами моніторингу з прийняттям рішення про надання Україні 2 траншу в розмірі 1,4 млрд дол. За регламентом, рішення МВФ про надання траншу мало бути ухвалене до 10 липня, але місія МВФ змушена була продовжити свою роботу. Причиною стало різке погрішення економічних показників через військове протистояння в Луганській та Донецькій областях.

На брифінгу 18 липня Голова місії МВФ в Україні Микола Георгієв заявив, що Фонд наполягає на перегляді ключових макроекономічних показників поточного бюджету в зв’язку із загостренням конфлікту на Сході. Зокрема, він наголосив, що скорочення ВВП складе не 3%, як було закладено у держбюджеті -2014, а цілих 6,5%.

Під тиском місії МВФ з другої спроби на засіданні уряду 18 липня був прийнятий проект змін до держбюджету-2014, який вже цього понеділка був внесений на розгляд до Верховної Ради у вигляді проекту закону зі змінами до держбюджету № 4308а.

Документом уряд пропонує депутатам збільшити доходи держбюджету з 372,9 млрд до 378,9 млрд грн (323 млрд грн на загальний фонд), витрати - з 436,8 млрд до 442,6 млрд грн (385,6 млрд грн на загальний фонд). Також законопроектом передбачено скорочення доходів від податку на прибуток підприємств на 2,8 млрд грн, ПДВ на вітчизняні товари - на 5,7 млрд грн, ПДВ на імпортні товари - на 4,5 млрд грн. Але при цьому податок на доходи фізосіб повинен принести додаткові 3,3 млрд грн, плата за користування надрами - 9 млрд грн, фінансова допомога Євросоюзу - 4 млрд грн, екологічний податок - 2 млрд грн.

Законопроектом вже в друге за останні 4 місяці пропонується скоротити держвидатки на галузь ЖКГ. Зокерма, на 1,14 млн грн. із запланованих 8,9 млн грн скорочено фінансову підтримку Державного фонду сприяння молодіжному будівництву. Із запланованих раніше 45,5 млн грн. видатків на керівництво та управління галуззю, уряд пропонує залишити фінансування на рівні 38,6 млн грн.

Але найжорсткіше те, що уряд пропонує вчинити народним обранцям із фінансуванням багатостраждальної програми «Питна вода України», яке урядовці пропонують скоротити у повному обсязі, перерозподіливши кошти на користь збільшення фінансування АТО, що передбачені поточним бюджетом - 31,9 млн грн - на виконання цієї програми. Взагалі законопроектом № 4308а передбачені додаткові витрати на проведення антитерористичної операції і відновлення Донбасу на суму 16,9 млрд грн.

При цьому лише на 1 млрд грн скоротять витрати на покриття різниці в собівартості вугілля (залишаючи при цьому 13,8 млрд дотацій з державного бюджету «збиткових» вугільних та торфових державних підприємств), лише на 351 млн грн - на утримання органів прокуратури, лише на 100 млн грн. – на утримання судів.

Попри обіцянки уряду продати на аукціонах коштовні службові автівки держслужбовців, чиновники обласних державних адміністрацій та директори департаментів вирушають на роботу зранку не на громадському транспорті, а їх забирають з дому службові машини.

Також законопроектом № 4308а пропонується надати право керівникам бюджетних установ у межах бюджетних призначень без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін. В сукупності із скороченням видатків на керівництво та управління галуззю ЖКГ це означатиме одне – службовців нижчого рангу, клерків Мінрегіону, управлінь та Департаментів ЖКГ на місцях чекатиме зниження заробітної плати та довгі відпустки за свій рахунок. Про реформу галузі ЖКГ можна взагалі забути.

Беззаперечно, що на східному фронті зараз вирішується питання чи бути Украні незалежною суверенною державною в найближчі кілька десятиліть, і від того, наскільки належне матеріальне забезпечення буде мати армія, напряму залежить перемога у війні з сепаратизмом. Але невже після успішного завершення АТО новій Україні не буде потрібна чиста питна вода та хоч якась керована інфраструктура ЖКГ? Судячи із законопроекту № 4308а, питання, мабуть, риторичне…

Андрій Осадчий