загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Український житловий фонд не готовий до зими

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Сьогодні Україна напередодні найважчого для країни опалювального сезону за всю історію. Теплоенергетикам, яким і так держава обмежує споживання газу, ліміти на блакитне паливо будуть урізані ще на 30%.

Крім того, першочерговим питанням є не скільки обмеженість поставок енергоресурсів, скільки невміння ефективно розпорядитися енергетичним потенціалом.

Україна, яка споживає у загальному балансі більше 60-70% імпортних енергоресурсів, є однією з енергозалежних країн Європи. І цьому багато в чому сприяє не їх відсутність, а неефективне використання. Остання обставина багато в чому визначалося тим, що до недавнього часу вартість енергоносіїв для України залишалася однією з найнижчих серед європейських держав.

Зупинимося на такому важливому аспекті цієї проблеми, як житловий фонд і ступінь його енергоефективності. Практично дві третини всіх площ українського житлового фонду розташовуються в межах міст і переважна більшість житлових «квадратів» знаходиться у приватній власності.

Житлова придатність

У відповідності з показниками на 1 січня 2014 року в Україні налічувалося 1,94 млрд кв. м жилого фонду, інформує Держстат. При цьому 93,7% цих площ є приватними, 4,9% - комунальними, а державі належить 1,4%. Також варто зауважити, що в гуртожитках і нежитлових будівлях розташовується лише 1,8% усього житлофонду. До міського житла належать 64% або 700,7 млн кв. м.

Квартир в Україні налічується менше 20 млн, з яких 37 % складають двокімнатні, 32,8 % - трикімнатні, 19,3% - однокімнатні, а чотирма і більше кімнатами розташовують 10,9% квартир. Крім того, майже 5 млн (або 0,4% від усього житла) квадратних метрів офіційно визнані застарілими та аварійними. Близько 115-120 тис. осіб проживають в потенційно небезпечних квартирах.

Значну частину житлового фонду України (близько 72 млн кв. м., тобто 23%) становлять будинки перших масових серій 50-60-х років, які морально застаріли, мають ряд конструктивних недоліків і не відповідають сучасним нормам. Енерговитрати на їх утримання та забезпечення комфортних умов проживання перевищують сучасні нормативи в 2,5-3 рази, невиправдано великі експлуатаційні витрати на послуги з опалення, водопостачання.

У результаті протягом багатьох років було планомірне відновлення і підвищення експлуатаційних характеристик житлового фонду та інженерної інфраструктури міст. Стан житлового фонду є таким, що затримка з проведенням відновлювальних робіт ще на 5-10 років може призвести до необхідності знесення будинків в обсязі понад 30% від існуючого житлового фонду. В цих умовах одним з важливих напрямів вирішення житлової проблеми, є реконструкція житлових будівель, оскільки до морального зносу додається фізичний знос конструктивних елементів і інженерних систем, що прискорює загальний процес старіння.

Історична ретроспектива

Проаналізуємо, як змінювалося стан житлового фонду в історичній ретроспективі. Житловий фонд за періодами зведення можна умовно розділити на кілька категорій розподілити наступним чином:

Дореволюційні (побудовані до 1917 року). Відмінності житлового фонду цієї епохи - цегляні стіни товщиною до метра, високі стелі (3,2-4,5 м) і вікна. У будинках до 8 поверхів, на кожному поверсі по 2-3 досить просторі квартири.

«Сталінки» (1920-ті - середина 50-х): високі стелі (3-4 м), цегляні

стіни товщиною від 0,65 м і більше, просторі під'їзди, широкі сходи. В основному це будівлі висотою від 2 до 13 поверхів. На одному поверсі - 2-4 квартири з окремими санвузлами і окремими сміттєпроводами.

«Стара цегла» (середина 1950-х - 80-х). Мова йде про цегляних будинках, будівництвом яких знаменувався правлінням Микити Хрущова. Офіційною датою їх «народження» вважається 1955 рік. З фасадів будинків «надмірності» зникли, стіни «схудли». Так з'явилися дешеві будинки-коробки, які надалі планували замінити повноцінним житлом. Тому будівлі будувалися з малим запасом міцності і масою недоліків: невеликою житловою площею, низькими стелями (2,5 м), маленькими кухнями і коридорчиком, прохідними кімнатами і сполученими санвузлами.

Панельні будинки чи «хрущовки» (1950-90-і): у цій групі представлені старі панельні будинки, типові панельні будинки, поліпшені типові панельні будівлі радянського періоду і панельні будинки періоду незалежної України із залізобетону або керамзитобетону. Всі ці споруди - масове житло з недорогих матеріалів, до яких переваг можна віднести високу якість одиничних панелей зовнішніх стін з можливістю обробки (в заводських умовах) різними мозаїками, плитками тощо. До мінусів цієї технології необхідно віднести стики між панелями, які утворюють містки холоду. З плином часу вони руйнуються, і це порушує тепло- і звукоізоляцію будинку. Будівлі даної групи зводилися поверховістю від 3 до 22, мали тонкі стіни, чотири і більше квартири на поверсі, висоту стель 2,5-2,75 м.

Сучасні цегляні будинки (після 1991 року): Ці багатоповерхові цегляні будівлі почали зводити вже в період незалежної України. В результаті поверховість у них виросла під 30, стелі «збільшилися» до 3 метрів, став великим метраж квартир. На сьогодні це найбільш прогресивне і дороге будівництво: будинки мають сучасні комунікації, необхідну для життя інфраструктуру, автономні комунальні системи і служби і передбачають індивідуальну планування та оздоблення.

Приблизна частка будівництва житлових будинків з різних технологій огороджувальних конструкцій в Україні становить 5% для монолітних і панельних будинків, багатошарова конструкція з застосуванням газобетонних блоків - 42%, багатошарова конструкція з використанням поризованого бетону - 21%, суцільна цегляна кладка - 7%, конструкція з навісними вентильованими фасадами - 4%, багатошарова конструкція з використанням елітних будівельних матеріалів - 14%, суцільна цегляна кладка з використанням елітних будівельних матеріалів - 2%.

На стінові огороджувальні конструкції припадає від 45% до 55% загальної площі зовнішніх огороджувальних конструкцій житлових будівель. Потенціал енергозбереження за рахунок модернізації зовнішніх стінових панелей складає 18-20% світлопрозорих огороджень - 23-25% від загального, стінових панелей - 18-20%, покрівлі - 3%, підлоги першого поверху - 2%, інженерних систем опалення та гарячого водопостачання до 30%, системи вентиляції - 20%.

Енергоефективні рекомендації

При виборі заходів, спрямованих на підвищення теплозахисних якостей огорож, необхідно враховувати термін служби будівлі до і після його реконструкції, потенціал енергозбереження, термін окупності, а також кліматичну зону, в якій знаходиться об'єкт, що реконструюється. Важливою складовою є правильний вибір і розрахунок теплозахисних матеріалів. Поряд з застосовуваними технологіями, для підвищення енергоефективності будівель і споруд при їх реконструкції, в Європі використовували технологію конструктивного утеплювача. Як відомо, одним з кращих теплоізоляторів є нерухоме повітря. Конструктивний утеплювач містить зовнішню і внутрішню обшивки, між якими встановлено теплоізолюючий елемент.

Показник питомих теплових втрат у житлових будинках для України в середньому дорівнює 350 кВт год, в той час як у Німеччині - 204 кВт год, для будинків старої забудови, і 164 кВт год для нових, у Швеції - 70 кВт ч.

Проведення теплової санації зовнішніх огороджувальних конструкцій є необхідним, але не достатнім фактором, при якому підвищується не тільки енергоефективність будівлі, але і створюються комфортні умови проживання. В цілому оновлення житлових будинку перших масових серій можна розділити на декілька рівнів залежно від ступеня складності:

- без зміни проектного рішення житлового будинку з виконанням реконструктивних робіт з відновлення надійності несучих конструкцій і підвищення експлуатаційних якостей;

- без зміни типового проектного рішення, але з частковою переплануванням і відновленням експлуатаційних якостей будівлі;

- зі зміною структури квартир без збільшення будівельного об'єму будівлі шляхом об'єднання квартир в межах секції і їх перепланування;

- зі зміною структури квартир, збільшенням обсягу будинку за рахунок прибудови та надбудови поверхів;

- зі зміною структури квартир, збільшенням об'єму будівлі за рахунок розширення корпусу і надбудови кількома поверхами.

Модернізація житлових будинків без зміни будівельного об'єму не вимагає значних матеріальних витрат і становить від 25 до 40% відновної вартості житлового вдома, при зміні структури квартир - 35-50 %.

При виконанні робіт з модернізації та реконструкції жилих будівель особлива увага має приділятися підвищенню експлуатаційних характеристик і, в першу чергу, зниження енергоспоживання за рахунок підвищення теплотехнічних параметрів огороджувальних конструкцій, впровадження системи автоматичного регулювання споживання тепла і його обліку, а також утилізації тепла вентиляційних викидів.

Анастасія Люк

До списку новин