загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Нові тарифи ЖКГ – хто кого дурить?

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Взаємовідносини між надавачами житлово-комунальних послуг та споживачами, за всі роки існування незалежної держави Україна, ніколи не були простими. Однак, особливого загострення вони набули цього літа.

З 1 травня в Україні майже на 60% зросли тарифи на газ для потреб населення. До цього вартість газу не змінювалася з серпня 2010 року. Мінімальний тариф становив 720 грн. за тис. кубометрів. Ціна газу для населення і надалі зростатиме протягом наступних трьох років. Переглянути газові тарифи заплановано на 2015 рік - на 40%, 2016-й - на 20% і 2017 - на 20%.

Із 1 липня в Україні підвищено тарифи на теплову енергію для населення. У середньому по країні їх зростання склало 40%, однак по регіонах розкид дуже значний: від 1% у Полтаві до 98% у Донецьку. Тарифи були підняті для 89 підприємств-ліцензіатів, які забезпечують 79% ринку послуг із постачання теплової енергії.

В той же час, середній дохід мешканців України за даними Держстату за 2013 рік становив близько 2,2 тис. грн на місяць. Економічна та полічтина криза, що почалася в Україні в кінці 2013 року, антитерористична операція на Сході України знекровили економіку, в результаті чого реальна заробітна плата в Україні за даними того ж Держстату у червні 2014 року скоротилася на 5,4% порівняно із червнем 2013 року. Йдеться про так званий наявний дохід, тобто про ті гроші, які можна витратити на придбання товарів і послуг. При цьому, загальні доходи громадян України переважно складаються із зарплати (41,4%), а також соціальної допомоги та державних трансфертів (37,7%). Судячи з даної статистики, українці не вміють заробляти, переважна більшість громадян чекають на соціальні виплати за рахунок державного бюджету.

Скорочення доходів матимє своїм наслідком падіння купівельної спроможності населення. Український споживач, за теорією Абрахама Маслоу, почне задовольняти в першу чергу такі базові, життєві потреби, як потреба в їжі та ліках, інші потреби, такі як потреба в житлі, воді, теплі, комфортності середовища, відійдуть на другий, а то й на третій план.

Якщо доходи населення й надалі не зростатимуть - відбудеться закономірне зниження попиту на житлово-комунальні послуги, адже є економічна закономірність  ринкового попиту, яка полягає в тому, що у разі підвищення ціни товару й незмінних інших умов, попит на нього знижуватиметься. Скорочуватиметься також кількість його продажів – кількість абонентів централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення невпинно зменшуватиметься, оскільки населення буде шукати альтернативний товар (послугу) на ринку, вартість якого буде посильною ношею для бюджету домогосподарства. Наочним прикладом є те, що в умовах відсутності гарячої води в столиці, кияни вирішили переорієнтуватися на більш дешеві електричні нагрівачі води, обсяг продажу яких зріс в 5 разів в липні після того, як «Київенерго» обмежило споживання природного газу.

Таким чином, на сьогодні пріоритетним завданням будь-якого підприємства, що прагне бути конкурентноздатним на  ринку комунальних послуг, є збереження існуючого обсягу реалізації, тобто збереження мережі абонентів, а для цього потрібно вивчення поведінки споживача. Потрібно знати всі критерії, якими керується споживач при виборі товарів та послуг на ринку. У сучасному світі найбільш дефіцитним ресурсом на ринку є доступ до свідомості споживачів, тому що саме свідомість відповідає на запитання: "витрачати чи не витрачати гроші". Битва за свідомість стає усе більш і більш є запеклою: той, хто володіє свідомістю споживача, – володіє і ринком. З іншого боку, споживач повинен бути максимально проінформованим про підприємтсво та його продукцію.

Зрозуміти споживача – означає вивчити стиль його життя.  По суті цей стиль  являє собою суму накопичених знань і навичок у сфері користування комунальними послугами, історично сформованої пропозиції комунальних послуг на національному ринку і їхніх усталених оцінках. Основна масса споживачів підпадає під ці шаблони.

Так, середньостатистичний житель економічно розвинутої країни при бажанні поліпшити житлові умови звертається в банк за іпотечним кредитом. Середній пострадянський житель у тих же умовах шукає можливості «стати в чергу» на одержання квартири, скористатися «пільговою іпотекою» або починає збирати гроші на квартиру.

Прогятом декількох десятиліть  в організації комунального обслуговування склалася антимаркетингова орієнтація. Враховуючи те, що питання тарифів на ЖКП завжди мало політичне забарвлення,  в України споживачі комунальних благ користується ними:

• майже даром (дотації перевищують прямі виплати);

• недиференційовано (якість послуги мало залежить від її оплати);

• у фіксованому обсязі (обсяг важко чи неможливо виміряти, немає ефективних способів індивідуалізації рівня споживання);

• безконтрольно (послуга може довго постачатися навіть без оплати при відсутності дієвих санкцій на боржника).

Особистий досвід більшої частини населення – споживачів комунальних послуг – склався під час відсутності вибору виробників цих послуг. Пересічні громадяни звикли до «ненав'язливого сервісу» – одержання неякісних дефіцитних послуг, що виконували підприємства-монополісти майже задурно, тому будь-яке підвищення тарифів на послуги в них викликає природній, на їхню думку спротив, та, справедливу, як на їхню думку, вимогу про негайне підвищення якості комунальних послуг. Політикам протягом багатьох років вигідно було використовувати «комунальний джокер» на виборах, однак, цього літа ситуація змінилася кардинально. Подорожчання газу, відповідно, призвело і до збільшення вартості послуг централізованого опалення будинків. Збільшення комунальних тарифів по всій Україні - одна з основних вимог Міжнародного валютного фонду для відновлення кредитування України. Крім того, Росія спочатку підвищила для України ціну на газ на 100 дол., а потім і зовсім припинила поставки.

Зниження попиту на комунальні послуги монополісти  можуть зупинити лише за рахунок відкритості своєї діяльності та надання споживачам всієї повноти інформації щодо виробничих витрат в складі собівартості нових тарифів. Пострадянський споживач в своєму звичному житті оперує принципом «мене всі хочуть надурити», тому лише роз’ясненням та відкритістю, проведенням громадських слухань можна добитися від нього прихильності та розуміння проблем комунальників. Для монополістів, в свою чергу, підвищення тарифів ЖКГ повинне супроводжуватись перш за все, модернізацією житлово-комунального господарства через запровадження енергозберігаючих технологій.

Андрій Серьогін

До списку новин