загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

В художньому музеї відкрилась виставка відомого українського графіка

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

На честь свого 60-річчя майстер представив свої картини.

Відкриття персональної виставки картин відомого українського графіка з Липовецького району Івана Грищука відбулося четвертого вересня у Вінницькому обласному художньому музеї. Експозицію присвячено 60-річчю майстра.

Вінницький художник Іван Грищук втер носа росіянам, які стверджують, що України не існує

У своїй новій виставці «Арт-хроніка українського народу» вінницький митець так вміло виписав славне минуле і сьогодення українців, що колеги прозвали його «живописним літописцем».

- Найцінніше у творчості Івана Грищука для мене те, що він у кожній роботі прославляє українців. Його картини - це доказ того, що Україна є, була і буде. І як би не хотіли сьогодні росіяни переписати нашу історію, назвавши усіх нас малоросами, їм це не вдасться. Такі полотна засвідчують українську націю, на віки прославляючи її, - першим ділом зазначає, презентуючи нову виставку Івана Грищука, директор Вінницького художнього музею Ілля Безбах.

Музей не вперше знайомить своїх відвідувачів з творчістю вінницького художника, тож його працівники, як ніхто інший відчувають, як митець змінюється з кожним новим вернісажем.

- Часто художник у якийсь момент зупиняється, показуючи той самий заштампований почерк, проте це не вибір Грищука. Іван з кожною виставкою перевершує себе, крім майстерності добавляючи ще й глибоку духовність, - додає Ілля Безбах. - Він дуже набожна людина, розписав багато православних церков і здійснив шалений творчий прорив - від народної картини до прекрасних іконографічних робіт.

Сам про себе Іван Грищук говорить скромно. Зізнається:

- Пишу, бо інакше не можу. Вважаю, раз Бог дає сили, художник повинен творити.

Малюванням він захопився ще в дитинстві. Спершу у рідному селі Біла Липовецького району перемальовував настінні календарі, а потім з нетерпінням чекав уроків української мови і літератури, аби замалювати графічні ілюстрації до прочитаних творів у альбомі, який вела вчителька.

- Я обожнював ці уроки. Пам’ятаю захват, коли вперше став причетний до виконання цих ілюстрацій, - з посмішкою згадує Іван Грищук. - Після восьмого класу я поступив на відділення художнього розпису у Львівське державне училище прикладного та декоративного мистецтва імені Івана Труша, яке закінчив у 1972 році. А 20 років потому отримав диплом Львівського поліграфічного інституту імені Івана Федорова, де вчився на відділі графіки.

Сьогодні творчий діапазон художника не обмежується декоративними роботами і графікою. Іван Грищук однаково любить ввічнювати подільські пейзажі, до дрібниць вимальовувати портрети і картини релігійної тематики, писати тематичні композиції і оформлювати своїми ілюстраціями нові українські книги. А вже більше 20 років вінницький художник займається розписом православних храмів, зокрема, створив знаменитий орнамент Вінницького Спасо-Преображенського кафедрального собору.

- Коли працюю у храмах, завжди намагаюся знайти час, аби зафіксувати церкву і неймовірно мальовничі місця нашого Поділля, - розповідає художник. - Адже наша земля багата вражаючими краєвидами!

Одну з самих свіжих своїх робіт - пейзаж "Історична алея у Мурованих Курилівцях", який написав всього тиждень тому, художник презентував на своїй новій виставці. Поруч із роботами 2014 року розмістив улюблені картини й малюнки 10-ти і навіть 20-річної давнини. Відтак, кожен глядач може відчути, як змінився художній почерк митця протягом років.

- Мені дуже приємно, що мій земляк - а ми з Іваном Грищуком обоє родом з Липовецького району - презентував таку гарну багатожанрову виставку. Зазвичай, коли йдеш на відкриття, знаєш, чого очікувати. Проте сьогодні Іван Грищук мене неабияк здивував. Його робота «Копаємо криницю» не випадково розміщена в центрі зали. Нею він перевершив самого себе! У цій картині є все: і майстерність динамічної композиції, і звичаї, і  сучасність, і багатофігурність сільської роботи, і, звісно, скрупульозне виписування, якому Іван Грищук, як ніхто інший з вінницьких художників, приділяє чималу увагу. Цьому сприяє його тихий і спокійний характер, неабияке терпіння і працьовитість, - говорить директор Вінницького музею Михайла Коцюбинського Федір Панчук.

Виписувати найдрібніші деталі Іван Грищук навчився так вміло, що давно про його роботи говорять: «Як сфотографовано!», а на додачу вражає й те, як пережито і вистраждано кожен сюжет.

- Про Івана Грищука можна багато говорити, проте найбільше про нього говорять його картини. Достатньо подивитися на свічку на портреті Шевченка: вона не просто намальована, у ній горить живий вогонь, - говорить вінницький письменник Іван Мовчан. - Я дуже радію, що Іван Грищук постійно розвивається, нарощує свої художні потенції і нарешті зумів розкріпостити себе. Як на мене, по силі виконання його «Соняшники» не уступають знаменитим «Соняшникам» Ван Гога. Можна лишень уявити, що буде, коли Іван Грищук зможе розкріпоститися до кінця!..

До списку новин