загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Скільки років трудового стажу Ви маєте?

10 книжкових новинок осені від журналу "Країна"

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Віктор Суворов, "Остання республіка", видавництво "Зелений Пес"

"Россия - это напичканный золотыми слитками грузовик на ледяном склоне. За рулем – подлый трус. Рулевые устройства и тормоза разъела коррупция. Двигатель не тянет. Холопам и наемникам ни за какие деньги этот грузовик на льду не удержать", - пише про сучасну Росію колишній розвідник Володимир Рєзун. Свої історичні романи 67-річний автор видає під псевдо Віктор Суворов. У післямові до "Останньої республіки" проводить паралелі між 1941 та 2014 роками через вторгнення Росії в Україну.

Василь Шкляр, "Маруся", "Клуб Сімейого Дозвілля"

300 шабель, 700 багнетів, 10 кулеметів і 3 гармати - такий повстанський загін очолила 16-річна Олександра Соколовська - отаманша Маруся. Вона - головна героїня нового роману 63-річного Василя Шкляра.

"Ви думаєте, що мені потрібна війна? Я жінка ще молода, я хочу жити, але що робити? Нині, як бачите, мене оберігати нікому, а навпаки. Життя мене змусило стати отаманшею," - згадує про неї 1920-го репресований згодом письменник Клим Поліщук. Через 94 роки Василь Шкляр розкриває сімейну таємницю роду Соколовських у романі "Маруся".

Михайло Бриних, "Шидеври світової літератури. Хрестоматія доктора Падлючча", Том 2, Laurus

7 класиків від Гомера до Джойса зібрала "Хрестоматія доктора Падлючча". Об´єднує їх той самий сюжет - мандри Одісея.

"Це історія про парня, шо був вимушений по волі неба і законів вселенського западла довго блукати по світах, влипати в різні історії і врешті-решт вертався додому, - пише від імені Доктора Падлюччо 39-річний Михайло Бриних. - І не тільки в літературі так було і єсть. Адже суть жизні - це тоже відчайдушна спроба вернутися додому. Шоби не дуже пізно, і шоб дружина не кричала, і шоб не побудить дітей. Шоби за гробом йшли добрі люди й понімали - він вернувся".

"Майдан. (Р)еволюція духу", "Наш Формат"

"Головне, щоб ми свій Майдан не просрали," - пише у есе для альманаху про Майдан 61-річний художник і драматург Лесь Подерв´янський. На 400 сторінках альбому розмістили 200 світлин з Майдану, і статті та вірші 26 українських інтелектуалів. Серед них тексти Оксани Забужко, Вадима Скуратівського, Ярослава Грицака, Юрія Винничука.

Оксана Забужко, "Літопис самовидців: дев´ять місяців українського супротиву", "Комора"

Співавторами нової книжки Оксани Забужко стали сто українських і зарубіжних письменників, журналістів, блоґерів і анонімних дописувачів мережі. "Усі вони були свідками й учасниками найдраматичніших подій новітньої української історії, і всі їхні думки й почуття, оцінки й пошуки смислів зафіксовано в режимі "включеного спостереження", - пише про книжку Забужко.

Денис Мандзюк "Країна Галичина: місця, події, люди", "Піраміда"

1578 року стратили козацького ватажка Івана Підкову. А рівно через 400 років найпопулярнішою піснею в Україні стала "Червона рута" Володимира Івасюка. Що об´єднує ці дві знакові особистості - обидва жили у Галичині. Як і винахідник гасової лампи Ян Зег, автор музики українського гімну Михайло Вербицький і виконавець першого терористичного акту в Австро-Угорщині Мирослав Січинський. До книги 30-річного Дениса Мандзюка "Країна Галичина" увійшли матеріали, які публікували у "Газеті по-українськи" та журналі "Країна" протягом 2007 - 2014 років.

Андрій Бондар, "Пісні пісні", Meridian Czernowitz і "Книги XXI"

"Оголошується конкурс на видання моєї низької поезії. Сороміцькі і політичні віршики, каламбури, афоризми, фрашки, хайку, танка, паліндроми і різна псевдопоетична всячина, - звернувся до видавців 40-річний Андрій Бондар у своєму Facebook. Попередив, що багато текстів суржиком, а подекуди рясно вживається "мова ненависті". Стосуються гострих тем, наприклад заборони в´їзду росіянам до Європи: "Ох, осины да берёзки, ох, сосна, мохната ель. Мой милок глотает слёзки – не поедет в Куршавель".

"Євромайдан. Хроніка в новелах", "Discursus"

"Цієї зими ми дізналися багато нового. Що синьо-жовтий прапор на спині може суттєво зігріти на морозі, а під червоно-чорним взагалі спекотно. Що ялинку можна не забирати до літа, а президента так довго тримати не варто. Що коли треба, зможемо знайти бронежилет для друга. Що добро перемагає зло. І не тільки у казках, а й у касках" - йдеться у передмові до збірки найкращих текстів про Майдан, надісланих на конкурс "Новела по-українськи" від журналу "Країна". Примітка: "Рекомендовано читати особам від 16 - у книзі присутні тривожні сцени і вульгарна лексика".

Пауль Целан, "Світлотиск", Meridian Czernowitz і "Книги XXI"

"Вірші Целяна – телефонний записник, кожен вірш у якому розкладається на частини,

переобтяжені інформацією (себто поезією), якої, утім, вистачає рівно настільки, аби не помилитися номером"- передмову до збірки Целяна 40-річний харків´янин Сергій Жадан написав віршем. Переклав із німецької сто пізніх його віршів - виданих до і невдовзі після смерті Целана у Парижі. 1970-го поет покінчив із собою, кинувшись в Сену.

Андрій Кокотюха, "Справа отамана Зеленого", "КСД"

47-му книгу 43-річний Андрій Кокотюха присвятив подіям 1919-го року і отаману повстанців Зеленому. Вийшла стартовим накладом 10 тисяч. На цей час продали 21 тисячу примірників попередньої книги Кокотюхи - "Червоний" про упівця Данила Червоного.

"Червоний є, Зелений є. Андрію, сонечко, який наступний?" - запитала у Кокотюхи засновниця "Коронації слова" Тетяна Логуш. - "Золото батька Махна" - відповів письменник.

До списку новин