загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

10 книжкових новинок осені від журналу "Країна"

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Віктор Суворов, "Остання республіка", видавництво "Зелений Пес"

"Россия - это напичканный золотыми слитками грузовик на ледяном склоне. За рулем – подлый трус. Рулевые устройства и тормоза разъела коррупция. Двигатель не тянет. Холопам и наемникам ни за какие деньги этот грузовик на льду не удержать", - пише про сучасну Росію колишній розвідник Володимир Рєзун. Свої історичні романи 67-річний автор видає під псевдо Віктор Суворов. У післямові до "Останньої республіки" проводить паралелі між 1941 та 2014 роками через вторгнення Росії в Україну.

Василь Шкляр, "Маруся", "Клуб Сімейого Дозвілля"

300 шабель, 700 багнетів, 10 кулеметів і 3 гармати - такий повстанський загін очолила 16-річна Олександра Соколовська - отаманша Маруся. Вона - головна героїня нового роману 63-річного Василя Шкляра.

"Ви думаєте, що мені потрібна війна? Я жінка ще молода, я хочу жити, але що робити? Нині, як бачите, мене оберігати нікому, а навпаки. Життя мене змусило стати отаманшею," - згадує про неї 1920-го репресований згодом письменник Клим Поліщук. Через 94 роки Василь Шкляр розкриває сімейну таємницю роду Соколовських у романі "Маруся".

Михайло Бриних, "Шидеври світової літератури. Хрестоматія доктора Падлючча", Том 2, Laurus

7 класиків від Гомера до Джойса зібрала "Хрестоматія доктора Падлючча". Об´єднує їх той самий сюжет - мандри Одісея.

"Це історія про парня, шо був вимушений по волі неба і законів вселенського западла довго блукати по світах, влипати в різні історії і врешті-решт вертався додому, - пише від імені Доктора Падлюччо 39-річний Михайло Бриних. - І не тільки в літературі так було і єсть. Адже суть жизні - це тоже відчайдушна спроба вернутися додому. Шоби не дуже пізно, і шоб дружина не кричала, і шоб не побудить дітей. Шоби за гробом йшли добрі люди й понімали - він вернувся".

"Майдан. (Р)еволюція духу", "Наш Формат"

"Головне, щоб ми свій Майдан не просрали," - пише у есе для альманаху про Майдан 61-річний художник і драматург Лесь Подерв´янський. На 400 сторінках альбому розмістили 200 світлин з Майдану, і статті та вірші 26 українських інтелектуалів. Серед них тексти Оксани Забужко, Вадима Скуратівського, Ярослава Грицака, Юрія Винничука.

Оксана Забужко, "Літопис самовидців: дев´ять місяців українського супротиву", "Комора"

Співавторами нової книжки Оксани Забужко стали сто українських і зарубіжних письменників, журналістів, блоґерів і анонімних дописувачів мережі. "Усі вони були свідками й учасниками найдраматичніших подій новітньої української історії, і всі їхні думки й почуття, оцінки й пошуки смислів зафіксовано в режимі "включеного спостереження", - пише про книжку Забужко.

Денис Мандзюк "Країна Галичина: місця, події, люди", "Піраміда"

1578 року стратили козацького ватажка Івана Підкову. А рівно через 400 років найпопулярнішою піснею в Україні стала "Червона рута" Володимира Івасюка. Що об´єднує ці дві знакові особистості - обидва жили у Галичині. Як і винахідник гасової лампи Ян Зег, автор музики українського гімну Михайло Вербицький і виконавець першого терористичного акту в Австро-Угорщині Мирослав Січинський. До книги 30-річного Дениса Мандзюка "Країна Галичина" увійшли матеріали, які публікували у "Газеті по-українськи" та журналі "Країна" протягом 2007 - 2014 років.

Андрій Бондар, "Пісні пісні", Meridian Czernowitz і "Книги XXI"

"Оголошується конкурс на видання моєї низької поезії. Сороміцькі і політичні віршики, каламбури, афоризми, фрашки, хайку, танка, паліндроми і різна псевдопоетична всячина, - звернувся до видавців 40-річний Андрій Бондар у своєму Facebook. Попередив, що багато текстів суржиком, а подекуди рясно вживається "мова ненависті". Стосуються гострих тем, наприклад заборони в´їзду росіянам до Європи: "Ох, осины да берёзки, ох, сосна, мохната ель. Мой милок глотает слёзки – не поедет в Куршавель".

"Євромайдан. Хроніка в новелах", "Discursus"

"Цієї зими ми дізналися багато нового. Що синьо-жовтий прапор на спині може суттєво зігріти на морозі, а під червоно-чорним взагалі спекотно. Що ялинку можна не забирати до літа, а президента так довго тримати не варто. Що коли треба, зможемо знайти бронежилет для друга. Що добро перемагає зло. І не тільки у казках, а й у касках" - йдеться у передмові до збірки найкращих текстів про Майдан, надісланих на конкурс "Новела по-українськи" від журналу "Країна". Примітка: "Рекомендовано читати особам від 16 - у книзі присутні тривожні сцени і вульгарна лексика".

Пауль Целан, "Світлотиск", Meridian Czernowitz і "Книги XXI"

"Вірші Целяна – телефонний записник, кожен вірш у якому розкладається на частини,

переобтяжені інформацією (себто поезією), якої, утім, вистачає рівно настільки, аби не помилитися номером"- передмову до збірки Целяна 40-річний харків´янин Сергій Жадан написав віршем. Переклав із німецької сто пізніх його віршів - виданих до і невдовзі після смерті Целана у Парижі. 1970-го поет покінчив із собою, кинувшись в Сену.

Андрій Кокотюха, "Справа отамана Зеленого", "КСД"

47-му книгу 43-річний Андрій Кокотюха присвятив подіям 1919-го року і отаману повстанців Зеленому. Вийшла стартовим накладом 10 тисяч. На цей час продали 21 тисячу примірників попередньої книги Кокотюхи - "Червоний" про упівця Данила Червоного.

"Червоний є, Зелений є. Андрію, сонечко, який наступний?" - запитала у Кокотюхи засновниця "Коронації слова" Тетяна Логуш. - "Золото батька Махна" - відповів письменник.

До списку новин