загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Путінська Новоросія: що приготувало майбутнє для східної України

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Хитке припинення вогню в Україні, схоже, триває, але президент РФ Володимир Путін досі все ще бере верх. Все більше здається, що він має намір утворити російський протекторат у східній Україні.

Зранку, коли він прямує зі своєї квартири навпроти Посольства Німеччини до свого офісу в київській мерії, все начебто виглядає нормальним. З вуличних кафе лунає музика, любителі серфінгу направляються до берега Дніпра.

Київ у ці дні виглядає як місто, яке насолоджується вічним літом, якщо проігнорувати величезний бігборд, що висить біля Майдану Незалежності в центрі столиці. "Молись за Україну", написано на ньому. Слід також відвернутися від старих автобусів, які використовуються українською армією, щоб переправити солдат та резерви на фронт. Вони є частиною останнього внеску, який Київ може запропонувати.

Віталій Кличко змушений ввімкнути в автомобілі кондиціонер. "Сьогодні 30 градусів (86 градусів за Фаренгейтом), - говорить він по телефону. - Складно повірити, що незабаром прийде зима".

Розмова відбулася минулої п'ятниці, якраз тоді, коли  саміт НАТО в Уельсі наближався до кінця. І знову Захід висловив свою солідарність з Україною, але не зміг домовитися про щось конкретне, щоб допомогло.

"Захід витратив надто багато часу на роздуми, - говорить Віталій Кличко. - Кордон слід було розділити чіткіше з самого початку. Це вже не секрет, що Російська армія воює в Україні. І це не тільки проблема для Європи. Факт, що Росія хоче перекроїти кордони і розширити свою територію, і це є проблемою для всього світу"

Карта:  

Кличко нині мер Києва і зосередився на аналізі кризових сценаріїв для того, щоб українська столиця змогла пережити зиму на випадок, якщо Росія припинить постачання природного газу. Гаряча вода вимкнена по всьому місту. Сподівання, які Віталій Кличко втілював собою минулої зими, коли він став одним із символів протестного руху, що призвів до зміщення тодішнього Президента Віктора Януковича, теж вичерпуються.

"Назад в СРСР"

 

Замість цього став домінувати песимізм. Кличко не вірить в мирний план, який Володимир Путін оприлюднив минулого тижня. Насправді він більше не надто вірить у те, що говорить російський президент. Путін, як стверджує Кличко, просто намагається відволікти увагу від своїх справжніх цілей. "Він хоче дестабілізувати нашу країну. Його справжньою метою є повернення в СРСР".

Через 10 місяців після народного повстання і шість місяців після приєднання Кримського півострова до Росії, Україні також зіштовхнулася з перспективою втрати  своїх східних областей. Припинення вогню, узгоджене минулого тижня між української армією і проросійськими сепаратистами у Донбаському регіоні східної України, мало чим допомогло, щоб щось змінити. Дійсно, перемир'я неодноразово порушувалось на минулих вихідних і надійшли нові повідомлення про обстріли та бомбардування поблизу Донецька і портового міста Маріуполя у понеділок вранці. Але навіть якщо припинення вогню все ж триватиме, міцної мирної угоди поки не передбачається.

За тридцять хвилин до припинення вогню, що вступило в силу минулої п'ятниці, президент України Петро Порошенко стояв на полі для гольфу перед "Кельтським" курортним готелем в Уельсі, де минулого тижня відбувся саміт НАТО, аби повідомити про результати зустрічі. Не було мови про прорив. Замість цього він підкреслив, що досягнуте перемир'я буде дійсним лише тоді, коли всі 12 умов угоди, погодженої між його військами і бойовиками, будуть дотримані. Один з цих пунктів - це непорушність кордонів України. Він знає, що ця угода є не більше ніж декларація про наміри, але не вирішенням.

Можливо тепер доведеться зіткнутися з протидією з боку українських добровольчих загонів, які не перебувають під його командуванням. Багато хто з них вважають Порошенко зрадником. Дійсно, навіть перед припиненням вогню, командир батальйону "Дніпро" погрожував: "Ми підемо на Київ з нашими автоматами, якщо ми нарешті не отримаємо краще обладнання".

Відразу після того, як угода була підписана, лідери сепаратистів у східній Україні заявили, що їхня мета щодо створення окремої держави не змінилася. "Ми будемо продовжувати реалізацію політики виходу зі складу України", - сказав Ігор Плотінский, лідер "Луганської Народної Республіки".

Програма капітуляції

 

"Путінська мета полягає в тому, щоб знищити Україну як суверенну державу та перетворити її у васала Москви, з або без згоди Заходу", - говорить Володимир Фролов, московський політичний радник і колишній дипломат. Дійсно, Путінський план щодо України, що складається з семи умов, оприлюднений у середу під час його державного візиту до Монголії, слід розглядати швидше як план капітуляції Києва, ніж мирний план.

На саміті НАТО у четвер Президент України Петро Порошенко не зміг приховати свій скепсис. Блідий та спітнілий, з темними колами під очима, Порошенко стояв з генсеком НАТО Андерсом Фог Расмуссеном у прес-наметі. Його запитали, чи варто вірити Путіну коли він говорить, що серйозно ставиться до мирного плану.

Протягом усього дня вираз обличчя Порошенка залишався серйозним, коли він переходив від однієї зустрічі до наступної. Але тепер він був змушений посміхнутися, швидше примирившись, ніж від задоволення. Нарешті йому вдалося знайти дипломатичну відповідь. "Я радий будь-якій нагоді для оптимізму. Але це дуже обережний оптимізм", - сказав він.

Президент України, здається, знаходиться в безнадійній ситуації. Якби він прийняв умови, пред'явлені Москвою, існуватиме небезпека того, що він втратить владу в Києві, особливо з наближенням парламентських виборів наприкінці жовтня. Але якщо він піде за прихильниками жорсткої лінії, такими як Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка, який запропонував минулого тижня побудову стіни на кордоні між Росією та Україною, то він ризикує розділом своєї країни. Порошенко робить все можливе, щоб досягти компромісу з Росією, навіть якщо він і має сумніви щодо надійності Путіна.

Російський президент, зі свого боку, може тягнути час, якщо він того забажає. Завдяки підтримці Росії, сепаратисти у східній Україні є переважаючою бойовою силою в порівнянні з українськими військовими. І Кремль добре розуміє, що НАТО не зацікавлений у війні від імені України, попри всі попередження, які надійшли від Уельського саміту. Він легко може почекати до зими, коли економіка України, яка вже серйозно постраждала, швидше за все ще більше погіршиться. Москва робить ставку на те, що ні американці, ні європейці не готові підтримувати Україну щорічною мільярдною допомогою.

Повернення царської Росії

 

З тих пір як Путін вирішив надавати підтримку сепаратистам на сході України у вигляді боєприпасів і солдатів - рішення, яке він швидше за все прийняв під час засідання Ради безпеки Російської Федерації в середині серпня - його стратегія була очевидною. Він хоче змусити український уряд до переговорів щодо мирної угоди безпосередньо з сепаратистами з Донецька та Луганська. Потім Москва зможе створити російський протекторат на підпорядкованих повстанцям територіях за зразком Придністров'я - проросійської території у східній Молдові. Він також, мабуть, прагнутиме створити сухопутний коридор до Криму, або навіть до відновлення так званої Новоросії, території східної України, анексовані колись Катериною Великою.

Путін натякнув на цю останню амбіцію в кінці серпня, коли похвалив бойовиків у Східній Україні, назвавши їх "захисниками Новоросії". Це було повторенням тієї заяви, яку він зробив під час теледебатів 17 квітня: "Використовуючи термінологію, запозичену у царів, я хотів би нагадати, що південно-східна частина України є Новоросією". Потім, на додаток до Донецька і Луганська, він почав перераховувати міста Східної України, що не є осередками бойових дій, але які він очевидно вважає російськими. Серед них були Харків, Херсон - місто біля Кримського півострова та портові міста Одеса та Миколаїв. "За царського часу вони не належали Україні. Ці території були надані Україні у 1920-х роках радянською владою". Чи являється це довгостроковою стратегією Путіна? Геополітична експансія, що виправдана російськими володіннями царської доби?

Путін готовий зробити все, що в його силах для того, щоб перешкодити налагодженню тісніших стосунків України з ЄС і НАТО. У нього існує багато причин бути стурбованим, у тому числі, щоб бажати тримати Транс-Атлантичний альянс якомога далі від своїх кордонів. Але його також хвилює його подальше перебування при владі. Два ключові виборчі кола, від яких значною мірою залежить його влада, неохоче пробачать йому поразку в геополітичній боротьбі за Україну. Перше - це консервативне населення, що вже відчуває себе приниженим після розпаду Радянського Союзу.  Друга група складається з військових, співробітників служб безпеки та розвідувальних органів, так званих силовиків.

Нестабільна політична ситуація в Україні грає на руку Путіну. Мало того, що вибори прямо за рогом, а в Києві існує мало єдності стосовно того, як вирішити східне протистояння, створити стабільну парламентську більшість дуже складно. Жовтневі вибори можуть спричинити додаткову невизначеність: Один з фаворитів перегонів є Олег Ляшко, голова правої націоналістичної радикальної партії.

"Нам потрібен воїн"

 

У даний час дослідження показують, що партія Ляшка йде на другому місці після партії альянсу президента Порошенка і Віталія Кличка. Ляшко одержав 8 відсотків голосів у травні на президентських виборах і якби він опинився у кріслі прем'єр-міністра, то знищив би всі мирні ініціативи Порошенка. "Хто знає, що залишиться від цього уряду після виборів", - сказав Ляшко.

Прихильник жорсткої лінії, Ляшко надає перевагу переозброєнню України ядерною зброєю і хоче позбутися заможного Порошенка з президентського крісла якомога швидше. "Нам не потрібен олігарх на чолі держави, нам потрібен воїн", - каже він.

Для свого інтерв'ю виданню "Spiegel" він прийшов безпосередньо з лінії фронту в Маріуполі, портового міста на Азовському морі, якому загрожують сепаратисти і російські війська починаючи з кінця минулого тижня. Маючи на собі берці та зелену військову куртку, він каже, що виступає проти переговорів з Москвою. Ляшко знаний майстер у використанні YouTube для пропаганди своїх візитів на фронт. Одне відео показує його одягненого у все чорне під час допиту командира бойовиків, який напівголий та заюшений кров'ю. Проросійські сепаратисти вже заявили, що вони хочуть стратити Ляшка без суду, а сам Ляшко проголошує "Смерть окупантам" з чорно-білих плакатів своєї передвиборчої кампанії.

"Ви не розмовляєте зі своїми ворогами, ви їх знищуєте", - каже він. Щоб допомогти перемогти Москву, він сподівається на підтримку американськими безпілотниками на додаток до систем протиповітряної оборони та ракет високої точності від НАТО, до котрого він хотів би, щоб Україна приєдналася вже найближчим часом. "Ми влаштуємо Москві другий Афганістан", - обіцяє він.

У східній Україні вже можна побачити те майбутнє, про яке радикали з обох боків мріють. Це, можливо, не виглядає як Афганістан, але це нагадує зображення Грозного, столиці Чеченської республіки після війни в 1990-х роках.

Курс на Маріуполь

 

Петровське, що знаходиться на віддалі близько 70 кілометрів на схід від контрольованого сепаратистами міста Донецька, колись було спокійним, мирним селищем. Тепер, воно гноїться відкритою раною на фоні пізнього літа. Вигорілі танки тягнуться вздовж автомобільних доріг з перекинутими вантажівками і знищеними бронетранспортерами перед повністю зруйнованими будинками.

Коли битва за стратегічно важливий пагорб Савур Могила дійшла до Петровського, Катерина Руденко, її син Микола і сусід поховали рештки українського солдата, розірваного на шматки мінометним снарядом, під великою сосною. Могила також стала останнім пристанищем для відірваних рук та закривавлених ніг інших загиблих у битві. 83-літня Катерина Руденко втратила свій двоповерховий будинок.

Петровський є одним із багатьох населених пунктів, захоплених сепаратистами після того, як вони отримали нових солдатів і зброю від росіян. Наступ проти київської армії почався 24 серпня. Незважаючи на те, що знищення села було значною мірою справою рук проросійських сепаратистів, які намагалися витіснити українських військовослужбовців, більшість жителів підтримують сепаратистів. "Ми більше не хочемо мати справу з цією київською бандою, - говорить один з Руденкових сусідів. - Ми хочемо нашу власну державу або бути частиною Росії".

Бої минулого тижня також зруйнувала пам'ятник загиблим у Великій Вітчизняній війні. Ополченці тепер поставили свій прапор над руїнами. Їхній лідер, шахтар з псевдонімом Колесо, відсвяткував перемогу ігристим вином. "Ми не терористи. Ми боремося на нашій землі за нашу землю", - сказав він. Потім, він і його люди вирушили у напрямку Маріуполя.

Бенджамін Біддер, Маркус Фельденкірхен, Марк Гуєр і Маттіас Шепп

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.

До списку новин