загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

П’ять кроків виходу з енергетичної кризи

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Історія має властивість повторюватися. Ця зима може стати для України серйозним випробуванням, але великі світові енергокризи можуть послужити для країни приводом для роздумів і прикладом, як вийти переможцем з незавидного положення.

Знання історії енергетичних криз дає урядам шанс уникнути помилок і попередити катастрофи, оцінити різницю між перемогою і поразкою. Втім, засвоюють уроки історичної спіралі небагато, оскільки значно більшу роль грає політична, а не економічна доцільність. Україні, яка зіткнулася з проблемами постачання енергоресурсів, буде не зайвим згадати, як інші держави справлялися з дефіцитом палива.

Нафтовий початок термодинаміки

Вперше в сучасній історії проблема дефіциту енергоресурсів з'явилася під час Суецької кризи. У липні 1956 року єгиптянин, президент і арабський націоналіст Гамаль Абдель Насер націоналізував Суецький канал (сполучає Червоне море з Середземним) і перекрив його, затопивши там суди. Цим він фактично перегородив дорогу нафтовим танкерам з Перської затоки в Європу. Крім антизахідних настроїв, цьому кроку посприяло бажання єгипетського президента підвищити прибутки країни від проходу танкерів і спрямувати кошти на будівництво Асуанської греблі. Дефіцит нафти, що з'явився в Західній Європі, спричинив дуже серйозні наслідки, які описані в бестселері "Видобуток" американського економіста Деніела Ергина.

Експерт наводить приклади введення жорсткої економії в країнах, які зіткнулися з нестачею палива. Так, Бельгія заборонила водіння особистих автомобілів по неділях, а Франція обмежила рівень продажів нафтових компаній до 70% від передкризового значення. Великобританія встановила нові податки на нафту, що призвело до підвищення цін на бензин і мазут і збільшення плати за проїзд у лондонському таксі, яка стала відома як "суецький гріш". При цьому в "туманному Альбіоні" електростанціям сприяли переходу з нафти на вугілля, а до кінця грудня ввели нормування бензину.

Проте проблема все ж таки вирішилась протягом року - за рахунок "перекидання" нафти з США. Тоді європейські уряди вперше задумалися про свою залежність від "чорного золота" Перської затоки. Але, як ми пам'ятаємо з закону збереження, енергія не зникає і не з'являється з нічого, а лише переходить з одного стану в інший. Приблизно те ж сталося і в історії з Суецьким каналом: завдяки таким крокам, Єгипет за допомоги радянських інженерів у 1970-му все ж таки добудував Асуанську греблю і запустив гідроелектростанцію, що дозволило покривати 50% споживання електроенергії в країні.

Суецем історія світових енергокриз не обмежується. Наступного разу світу довелося пройти через черговий виток дефіциту енергоресурсів протягом 1973-1974 років, коли ОПЕК оголосило "нафтове ембарго" країнам, які підтримують Ізраїль в арабо-ізраїльській війні. Тоді вартість одного бареля нафти зросла в 4 рази. Єргін у своїй книзі описує наслідки: "У Великобританії промисловість перейшла на триденний робочий тиждень, священики по радіо урочисто оголосили народу, що почергове обмивання всіх членів сім'ї в одній ванній - є доброчесність і внесок в справу національного добробуту". У США були встановлені ліміти на одну заправку, на деяких бензоколонках відпуск бензину проводився у певні дні тижня - в залежності від того, чи закінчується номер машини на парне чи непарне число. Завдяки ембарго, у Франції були затверджені три основних напрямки в енергетиці - прискорений розвиток ядерної енергетики, повернення до використання вугілля і особлива увага до енергозбереження.

Наприклад, в рамках державної політики французького уряду з енергозбереження інспектори здійснювали раптові рейди на банки, супермаркети та установи і заміряли температуру, якщо вона перевищувала встановлені 20 градусів, на власників накладалися штрафи.

Також було запроваджено заборону на рекламу будь-яких промислових товарів, що пропагують зростання споживання електроенергії, зокрема, на рекламу електрообігрівальних приладів. Схоже, така міра була б актуальна і в сьогоднішній Україні, де бум попиту на бойлери загрожує перевантаженнями для енергосистеми. Пізніше ембарго було скасовано, але закон збереження енергії спрацював і тут. За час гострого дефіциту ресурсу прибутки нафтових компаній зросли в рази, незважаючи на жорсткі соціальні та економічні наслідки для громадян і економік різних країн.

Так само не можна не згадати енергетичну криза у Вірменії в 1992-1994 роках, коли ціла республіка замерзала в темряві у нетипово холодну зиму. Електроенергію давали кілька годин на добу, опалення було відключено. У той час гас з дровами стали практично національною валютою.

Новий енерго курс

Безумовно, часи змінюються, і рівень інтеграції України у світове співтовариство обнадіює: в європейській державі таке не повинно повторитися. Кабмін активно готується до опалювального сезону, і більшість українців сподівається на те, що уряду це вдасться. Але як сказав міністр енергетики США часів нафтового ембарго Джеймс Шлессинджер: "Тепер я знаю, як виглядає пекло: це постійні і нескінченні засідання і наради щодо природного газу". Нашій країні вкрай важливо не залишитися на одному з кіл згаданого пекла напередодні зими.

З урахуванням світового досвіду, так і з огляду на важкі для української енергосистеми 90-е, експерти пропонують різні рішення. З них хочеться виділити п'ять стратегічних кроків для підвищення енергетичної безпеки України.

1. Детальне прогнозування попиту і споживання електричної і теплової енергії в країні. Для цього необхідно використовувати не тільки масив ретроспективних даних, а також міграційні тенденції, динаміку демографії, прогнози ВВП (в контексті кризових явищ), деіндустріалізацію економіки, кліматичні чинники. В результаті такого дослідження буде актуалізована модель споживання електричної і теплової енергії, диференційована за регіонами та галузями, які є базою для стратегії розвитку ПЕК України.

2. Стратегічна модернізація систем централізованого теплопостачання (СЦТ) як найбільшого споживача природного газу, яка включає в себе такі заходи: встановлення приладів обліку теплової енергії для споживачів усіх типів і категорій, заміна котельного обладнання на сучасне високоефективне (наприклад, конденсаційні опалювальні котли), тотальне - економічно і технічно обґрунтоване - заміщення природного газу місцевими видами палива для опалювальних котелень, використання теплонасосних установок в СЦТ, а також зниження кредитних ставок для проектів, пов'язаних з енергоефективністю в СЦТ.

3. Підвищення надійності об'єднаної енергетичної системи України шляхом вирівнювання нерівномірності графіка електричних навантажень з метою зниження пікових навантажень. Впровадження споживачів-регуляторів для заміщення використання енергоблоків ТЕС в циклічному режимі для покриття пікових навантажень. Впровадження маневрових потужностей для регулювання режимів роботи поновлюваних джерел енергії. Наявність достатніх обсягів резервних потужностей для балансування - визначено як характерний фактор енергетичної безпеки України, який повинен бути під постійним моніторингом, згідно Директиви 2005/89/ЄС і 2004/67/ЄС.

4. Впровадження економічно обґрунтованих тарифів на енергоресурси для всіх категорій споживачів. Мета - скасування "перехресного субсидування". Ринкове формування тарифів на електричну енергію дасть змогу істотно знизити частку енергоносіїв у собівартості продукції і позитивно вплине на промисловість, атомну і теплову енергетику.

Необхідно також передбачити дотації для незахищених верств населення і систему диференціації тарифів залежно від часу доби, часу року, регіону та обсягу споживання.

5. Створення Енергетичної інформаційної служби при Адміністрації Президента України. Мета - визначення показників оцінки рівня енергетичної безпеки держави, формування єдиного паливно-енергетичного балансу і проведення систематичного моніторингу відповідних показників з метою своєчасного реагування з боку уряду і Президента України. Метод реалізації - постійний моніторинг індикаторів енергетичної безпеки, формування рекомендацій і визначення заходів щодо нейтралізації загроз і поліпшення показників енергетичної безпеки. Серед можливих функцій такої служби можна окремо виділити прогнозування ринків ПЕК України та світу на основі міжнародних трендів в політиці, енергетиці, фінансах, а також покласти на нього контроль за станом реалізації національних проектів в області енергетики, відстоювання загальнодержавних енергетичних інтересів на всіх галузевих форумах, конференціях, семінарах, нарадах, колегіях.

Ці кроки можуть бути доповнені і не є панацеєю в умовах швидкої зміни правил у грі енергетичних гігантів. Приклади криз минулого продемонстрували, що багато держав зуміли пройти через "енергетичне пекло" і неможливого не існує. Адже будь-який дефіцит можна покрити, об'єднавшись заради виживання. Але у світі, де давним-давно доведено, що управління енергетикою - величезна відповідальність, хочеться зробити це якісно і компетентно, без зайвих політичних емоцій і амбіцій.

Микола Рубах

До списку новин