загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Яке дитинство зайве і яка старість потрібна

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Роздуми над Словом Божим на середу XXIV звичайного тижня, рік ІІ

Дитина прагне бути в центрі уваги дорослих; дитина вважає свою волю, бажання, навіть примху чимось, що має бути підтримане всіма. Діти ображаються і капризують, якщо щось відбувається не так, як вони того хочуть. Сьогодні Ісус порівнює фарисеїв із дітьми: людей, які мали бути взірцями мудрості — але залишилися інфантильними, ніби діти. Це дає привід замислитися над людьми похилого віку, бо часто про них також можна почути: «Як мала дитина». 

Особливо часто такі слова лунають у спілкуванні з людьми, які опікуються своїми престарілими батьками. Я знаю, про що говорю, бо також допомагав своїм батькам зі старіючим дідусем. Він коверзував, немов дитина, хотів, щоби ми всі крутилися навколо його потреб, які до того ж постійно змінювалися. 

При цьому ми не дивуємося, що старі люди стають інфантильними. Ми радше дивуємося мудрому старцю серед його однолітків-«малих дітей».

Додам, що в легендарні часи зажди при якихось звитяжних королях були старці-порадники. Пам’ятаєте класичний сюжет про Мерліна та короля Артура? Можливо, «королі» та «царі» різних рівнів і різних сфер сьогодні такі слабкі й безвідповідальні, тому що «старець-мудрець» зникає як вимираючий вид. Можливо, слова: «Я смерті не боюся, але немічна старість мене лякає», які нерідко звучать у розмовах зі ще молодими людьми, коли говоримо про старість, — це наслідок того, що ми не бачимо прикладів величної старості? Я знаю, що ці слова можуть почути, прочитати багато людей похилого віку — не ображайтеся. Я хочу, щоби люди молодшого покоління, прочитавши це, запитали Бога: «Що маю робити, щоб успадкувати мудрість і величність старості? Яке життя вже сьогодні маю провадити, щоб удостоїтися такого вінця?»

До списку новин