загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Статус учасника бойових дій. Чи варто за нього боротися?

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

На початку вересня у Львові відкрили Центр правового захисту учасників АТО. З понеділка до п’ятниці волонтери та юристи центру безкоштовно консультують людей, які вирушають або повертаються із зони антитерористичної операції. Одне з найважливіших питань, яке хвилює суспільство і від якого залежить майбутнє солдатів та членів їхніх родин, є отримання статусу учасника бойових дій. Для чого він потрібен, хто може на нього претендувати та як правильно для цього зібрати документи – у розмові з юристом Центру Мирославою Дмитришин.

 - Чи правда, що до сьогодні в Україні статус учасника бойових дій не отримав ні один солдат, який повернувся із зони АТО. У чому справа? 

-  Ніхто не отримав, бо тільки на початку вересня була прийнята постанова Кабінету Міністрів, яка визначила Порядок надання того статусу. Ця постанова передбачила  створення двох нових органів виконавчої влади – Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасника бойових дій і Комісії на рівні міністерств, в підпорядкуванні яких знаходиться та чи інша військова частина. Донедавна ці комісії не були створені. Не було чітко виписано, хто має входити в їх склад та який порядок їх утворення. Відповідно до Порядку надання статусу спочатку документи подають на розгляд комісії на рівні міністерства, вона їх перевіряє і скеровує на міжвідомчу, яка приймає остаточне рішення.  

-  Хто і коли має займатися збором документів для отримання статусу. І найголовніше, які це мають бути документи?

-  Найперше, солдатам треба знати, що обов’язок збирати документи для отримання статусу учасника бойових дій має командир військової частини. Він повинен це робити. Однак, він може це робити тоді, коли особа звільнилася з військової служби. Наприклад, за станом здоров’я не може продовжувати служити чи визнана інвалідом. Чи хтось з близьких родичів військовослужбовця захворів і потребує постійного догляду… Якщо ж солдат не демобілізований і перебуває в розпорядженні військової частини, то він ще не має права клопотати про статус.

-  Припустимо, що солдат повернувся додому поранений і за висновками медиків не може продовжити службу. Якими мають бути його дії? 

-  Насамперед, він має зв’язатися зі своїм командиром і впевнитись, що він буде клопотати про статус учасника бойових дій. Також треба упевнитись, що лікарі роблять правильні записи. Це два основні моменти. Бо якщо командир військової частини все зробив правильно і включив солдата в список наказу про відрядження в зону АТО, а пізніше видав довідку, що особа брала участь в АТО, то цієї довідки достатньо для того, щоб потім отримати статус учасника бойових дій. Також важливо пам’ятати, що від виду поранення, яке запише лікар, залежить розмір одноразової допомоги. Це суттєво. Йдеться не про тисячі а про десятки тисяч гривень. 

-  Про яку саме довідку Ви говорите? 

-  Довідка затверджена додатками до Порядку надання статусу учасника бойових дій. Там є затверджений зразок, де командир лише записує прізвище, ім’я і військове звання особи, яка брала участь в АТО, вказується період та підставу (наказ командира). Тут вже чітко пишеться, що ця довідка є підставою для надання статусу учасника бойових дій. Наголошу – її заповнює командир військової частини.    Довідка, яку видає командир військової частини / Фото: Львівський портал  

-  Тобто теоретично військовослужбовця це питання не має хвилювати взагалі. За нього має подбати той, хто скеровував в зону АТО?

-  Так. Але я раджу проконтролювати, чи командир звернувся в комісію. Можливо, зараз ситуація і покращилась трішки, бо почали видавати ці довідки. Але знову ж таки проблема в тому, що мають ці довідки лише ті, хто прийшов у відпустку. Коли їх знову відряджають, то вони їдуть з тими довідками. А ті, хто ще не мав відпустки, не мають, відповідно, і довідки. Якщо солдат отримав поранення, потрапив в лікарню з довідкою, то лікарі вже можуть йому записати, що він поранений внаслідок участі в АТО. А якщо довідки нема, то лікарі пишуть те, що пишуть. Вони не можуть просто повірити на слово. 

-  Якщо з якихось причин солдату не дали цієї довідки, чи командир не звернувся у комісію про надання статусу. Як військовослужбовцю доводити, що брав участь в антитерористичній операції?

-  Треба вимагати витяги з наказів про відрядження в зону антитерористичної операції. Командири військової частини перед тим, як відряджати людину в зону АТО, видають наказ з великим списком військовослужбовців, які будуть їхати. 

-  Чи можливе таке, що не всі учасники АТО зможуть претендувати на статус учасника бойових дій або ж військовому доведеться доводити, що він був в зоні АТО, а не деінде? 

-  Командир військової частини в наказі пише, куди відряджає солдата. І на підставі цього наказу видає довідку, де зазначається, що його відправляють в зону АТО. Тут чітко прописано. Район антитерористичної операції визначає антитерористичний центр. Сьогодні він один, завтра може бути іншим. Особі не треба доводити, що вона була в Луганську і це є район АТО. Це вже визначено в документах – в наказі командира. 

-  Яка ситуація з добровольчими батальйонами? Вони можуть претендувати на статус учасників бойових дій? 

-  Ось у них можуть виникнути серйозні проблеми. Зокрема, у хлопців, які не уклали контракт. Є частина добровольців, які укладали контракт з конкретною військовою частиною, і їх відправляли за списками. Але трапляються такі хлопці, і вони до нас неодноразово телефонували, які прийшли добровольцями, їм видали зброю, а контракт укласти не встигли. Командири сказали йти воювати, а документи оформити пообіцяли тоді, коли ті повернуться. Потім вийшло так, що людина, виконавши свій громадянський обов’язок, повертається додому, а йому командир каже, що його немає в списках, немає документів про те, що його відряджали. І відповідно не хоче заднім числом укладати контракт. Тут вже треба шукати якісь похідні. Можливо, якісь записи про отримання зброї. Якісь відмітки, що вони видавали цю зброю. Якесь пояснення свідків… Але у загальному порядку по цій постанові про Порядок отримання статусу ці особи не мають права на отримання цього статусу. Можливо, треба буде доводити в судовому порядку, що ти брав участь в АТО. 

-  Що дає цей статус? Чи варто за нього боротися? 

-  Цей статус дає додаткові права і пільги, передбачені законом, який діяв ще до проведення антитерористичної операції. Це є пільги, які стосуються транспорту, комунальних послуг, суттєва знижка або безкоштовне лікування, оздоровчо-реабілітаційні процедури. Окрім того, це право на одноразові допомоги та певний вид пенсії - залежно від того чи отримала людина інвалідність. Якщо особа загинула під час АТО, то великий пакет соціальних послуг матимуть члени її сім’ї – пенсію у випадку втрати годувальника, одноразову допомогу у випадку загибелі. Так само пільги, які стосуються роботи, якою займався учасник АТО. Зберігається місце роботи, посада, середній заробіток за весь період, що він брав участь в АТО. Якщо перед мобілізацією військовий займався підприємницькою діяльністю, то податковій забороняється нараховувати санкції за несплату єдиного внеску за час перебування в АТО. Взагалі особу звільняють від сплати єдиного соціального внеску на час участі в АТО. Пільг насправді багато. Питання лише в тому, як їх будуть реалізовувати в майбутньому. 

Галина ЖАГАЛЯК, Львівський портал

До списку новин