Осінь – пора року, яка надихає на читання. Вітчизняні видавництва подбали про те, щоб нам було чим себе зайняти під час негоди.
Андрій Кокотюха, «Повний місяць», Видавництво «Нора-Друк»
Андрій Кокотюха остаточно заглибився в історичну тематику, прагнучи не стільки відволікти увагу читача від сьогодення, скільки нагадати, що література може бути іншою – створеною не лише за автобіографічними загадками про буремне життя-буття автора. За словами письменника, детективний ретро-роман «Повний місяць» можна назвати чи не найжорстокішим серед усіх його книг. Кокотюха пояснює це тим, що писав книгу підчас подій на Майдані, тому вся лють вилилась у текст. Щодо сюжету роману, то у «Повному місяці» події розгоратимуться 1944 року у містечку Сатанів, де після гестапо, каральних загонів НКВС, дезертирів з’являється ще й невідоме створення, на думку місцевих мешканців – вовкулака. Пригоди та детективне розслідування переплітається з історичними аналогіями, розкриттям стосунків і конфліктів, що склались історично, та без який не було б сьогоднішніх нас.
Жорж Шарпак, «Спогади вигнанця, фізика, громадянина світу», «Видавництво Кальварія»
Якщо ви й досі сумніваєтесь, що лірика і фізика може існувати в одному просторі, книга спогадів лауреата Нобелівської премії з фізики 1992 року стане у нагоді. Життєвий шлях вченого доводить, що жодна перепона не здатна спинити потяг людини до омріяної мети життя. Для Шарпака такою була наука. Уродженець маленького містечка на Волині, він опинився в еміграції, потім – на окупованих нацистами територіях, далі – в концтаборі Дахау. Чому він не зламався? Чому став великим вченим? Так судилося, можливо, ще й тому, що доля визначила для Жоржа Шарпака особливе призначення – боротися, досліджувати, вчити інших. «Спогади вигнанця» − це історія фізики елементарних частин, покладена на лірику, трагізм та спрагу до життя. Чим контрастніше поєднання, тим цікавіша оповідь.
Ірен Роздобудько, «Подвійна гра в чотири руки», Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля»
Ретро-детектив з тонким гумором і закрученим сюжетом, який не відпускає до останньої сторінки. Ірен Роздобудько переносить читача у нині популярний серед українських письменників час – початок ХХ століття. Київ, атмосфера заможного затишку, серед якого генеральська дочка Муся Гурчик розслідує таємничі справи. Чергова пригода змусить чарівну панночку шукати креслення нової моделі військового літака, за яке інженере-розробник поплатився життям. Далі – шикарний пароплав, пригоди, небезпека, круїз з ризиком для життя.
Владо Жабот, «Суккуб», Видавництво «Книги − XXI»
Владо Жабот розпочав свою літературну кар’єру у 1980-х роках. Майже поетична містика його прози відразу привернула увагу словенських літературних критиків, які зарахували письменника до постмодерністів з ухилом у містичний реалізм. «Суккуб» − четвертий роман Жабота. Завдяки перекладу українською вітчизняний читач зможе зануритись у проблематику внутрішньої втечі. Все майже по Кафці.
Дія роману «Суккуб» розгортається у великому місті, де всі атрибути урбаністичного простору доведені до меж можливого. Життя в місті є елементом сучасної суспільної моделі, ідеальної для руйнування людської свідомості. Валент Косміна, протагоніст твору, відчуває, що його особистість може просто розчинитися у цивілізаційному хаосі. Він передбачає, що речі, які нас оточують і нам здаються звичними, приховують зовсім інші смисли, тому й вигадує власний світ, де він сам собі здається кращим. Проте відхід від реальності провокує у Валента параною і він опиняється у зачарованому колі – втеча від параної є каталізатором її розвитку.
Христина Букатчук, «Відьма і янгол», Літературна агенція Discursus
Поетична збірка, яка неодмінно змінить чиєсь сприйняття сучасної української поезії, яка може бути іншою – не народно-вишиванковою, не гостросоціальною, не солодко-вишуканою. Вірші Христини Букатчук мають чітку ритміку серця, що б’ється у спробі кохати як востаннє, ненавидіти і, водночас, підноситись над цим всім. Як зазначено у передмові до збірки Євгена Барана, «тут вже мені не ідеться про традицію, про школу. Навіть не ідеться про літературу і її величність Поезію. Мені йдеться про маленьку дівчинку, кинуту у вир цинічного світу. Вона злякана, вона внутрішньо готова до образи і болю, але її обличчя світиться таємною красою і вірою. Вона сама не знає, що в неї біблійний лик. З таких парсун малювали образи. Вона переконана, що її лірична героїня має щось від Відьми, але у неї прориваються крила Янгола».
Анастасія Герасимова