загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Зустріч в кафе розкриває реалії російських військових в Україні

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Автор: Кортні Вівер з Луганська

Озброєний проросійський військовий стоїть на варті перед Луганським міжнародним аеропортом, східна Україна

Чинних російських військовослужбовців в Україні немає. Ну, принаймні, саме так Кремль заявляє вже місяцями.

Але остання зустріч в єдиному діючому ресторані в зруйнованому війною Луганську спростовує ці заяви. Коли звуки Селін Діон лунали в повітрі з акустичної системи ресторану Плакуча верба останнього вечора, пів десятка російських солдатів всідались за просочену горілкою вечерю.

Чоловіки, одягнені в найновішу уніформу  російської армії, розійшлися до двох столів. Коли балада 1994 року "Love Is All Around” зазвучала на стерео, один з приятелів повернувся до іншого та запитав, чи він, випадково, не бачив фільм Love Actually? Ну знаєш той з Кірою Найтлі.

Незабаром, вони запросили двох західних журналістів приєднатися до їхнього столу. Один з членів групи заявив, що він та інші вже в Луганську протягом місяця, а це означає, що вони приїхали після перемиря, підписаного повстанцями з Києвом 5 вересня.

Ціллю перебування чоловіків була 'підготовка місцевого населення', як повідомив солдат на імя Максим, родом з Воронезької області. Відповідаючи на запитання, чи він та інші прибули в якості волонтерів, він відповів саркастично: 'Звичайно ж ми волонтери. Ніхто не надсилав нас сюди". Він продовжив на більш серйозній ноті. 'Вони нам дали наказ: хто хоче піти добровольцем? І ми підняли наші руки подібно цьому", - сказав він, насмішкувато примусивши чиюсь руку піднятися.

Причетність російських військовослужбовців до східної України є одним з найбільших роздмухувачів конфлікту, в якому на даний час загинуло більше 3700 людей.

Західні уряди вважають, що російські війська і важке озброєння стали головним інструментарієм, аби дати кампанії українських військ, що націлена на втихомирення двох східних областей, наводнених промосковськими сепаратистами,в зворотнього ходу. Луганська та Донецька області зараз під контролем сепаратистів як результат крихкого перемиря.

Москва наполягає на тому, що будь-який російський громадянин, що бореться на стороні сепаратистів, є 'добровольцем' і що будь-хто з солдатів, які таємничим чином опинилися на території України, потрапили сюди під час відпустки, взявши відгули з військової служби.

Але свідчення на місці висловлюють інші припущення. На початку вересня НАТО стверджувало, що 3000 строкових російських солдатів знаходилися на території Східної України, в той час як Київ оцінював їх кількість в 10000.

У вересні, комісія з військових справ Росії при президентській раді з прав людини стверджувала, що 100 військовослужбовців з 18-ї бригади військової частини 27777 померли в результаті військових операцій на сході України, згідно з повідомленням Reuters.

У серпні Київ розмістив відео інтерв'ю з 10 чоловіками, яких війська взяли в полон на сході України, які визнали те, що вони російські десантники; у той же час як увагу також було зосереджено на російських десантниках з Псковської десантної дивізії, принаймні двоє з котрих загинули 20 серпня, тобто за день до того, як українські військові заявили, що вони захопили два броньовані автомобілі у Псковської дивізії.

Бойовики з неспокійних російських областей  Чечні та Північної Осетії відіграють серйозну роль в ситуації в Донецьку починаючи з травня, коли вони почали розмовляти з журналістами, в тому числі з Financial Times. У той час, як більшість чоловіків, що  розміщені на контрольованих сепаратистами контрольно-пропускних пунктах Донецька та Луганська, є місцевими, так само як і велика кількість з тих, хто задіяний у бойових діях, існує достатньо доказів того, що серед них також присутні найманці. Деякі з них проживають у $ 100-зa-ніч кімнатах в Донецькій Рамаді, одному з небагатьох Донецьких готелів, що залишається відкритим протягом  всього періоду бойових дій.

Плакуча верба, інтер'єр котрої - це данина поваги радянському фільму Діамантова рука 1968 року, виставкові шкафи зі скла містять фальшивий реквізит, а стіни прикрашені фотографіями з фільму, чотири Максимові супутники незабаром приєдналися до дискусії: Слава, чоловік, якого інші називали своїм офіцером і який мав на собі уніформу з офіційною личкою  Російських збройних  сил і російським прапором; Саловат, названий чоловіками "Татарин" через його національну приналежність; Кирило, довгов'язий двадцятирічний хлопець з темним волоссям і шрамом через всю щоку, та четвертий, чия національна приналежність вказувала, що родом він був з російського Кавказу.

Останній і найбільш тверезий член групи, людина на ім'я Станіслав, попрямував до виходу, дізнавшись, що він у компанії журналістів.

Чоловіки виглядали по іншому порівняно з місцевими сепаратистами. Бойовики, які воюють з Українською армією, мають тенденцією щиголяти у строкатій колекції зеленого камуфляжного вбрання, часто здобуту у магазинах для полювання та рибної ловлі, або дешевих магазинах. Крім того, їм притаманно носити з собою пістолети і автомати Калашникова куди б вони не вирушили, навіть усередину громадських будівель. Шість чоловіків в Плакучій вербі були абсолютно іншими. Всі одягнені однаково в найновішу офіційну зелену камуфляжну форму Російських збройних сил, дизайн котрої, був оприлюднений лише в грудні 2012 року. Жоден з них не був озброєний.

Вони стверджують, що відвідують кафе з моменту свого прибуття місяць тому. Тоді Луганськ, який прийняв на себе основний удар  бойових дій влітку, все ще був без електрики, як це було більшу частину літа, і чоловіки були змушені пити своє пиво в темряві.

Вони сказали, що проводили навчання кожен день, у тому числі у вихідні дні, хоча не уточнювали, яким навчанням вони займалися.

Хоча бойові дії залишили центр міста, у Луганську все ще діє сувора 8:00 комендантська година. Незадовго до настання зазначеної години чоловіки заплатили по рахунку і попленталися до дверей, офіцер Слава ніс ппід рукою ляшку горілки Плакуча верба - власної марки ресторану.

'Мільйони чоловіків помруть за твої очі!' Кричав Саловат до кореспондента. Цим вечоринка завершилася.

Добровольці, які подали заявку в інтернеті, щоб взяти участь в війні в Україні В той час, як зявляється все більша кількість доказів того, що російські війська і найманці беруть участь у бойових діях в Східній Україні, багато хто з російських громадян у регіоні є саме тими, ким Москва їх називає: волонтерами.

У кав'ярні в Донецьку, Олег і Сергій, два брати з Сибіру, пояснили, що вони вирішили приєднатися до боротьби в Луганську після того, як стали свідками жахливого протистояння між проросійськими прихильниками і ультра націоналістичними футбольними уболівальниками в Одесі. Зіткнення призвело до загибелі десятків проросійських демонстрантів в результаті пожежі.

Олег, 41 річний економіст з одного з найбільших міст добре відомого багатонаціонального Сибіру сказав, що відправив свою заяву про вступ до повстанців у червні через інтернет-організацію, яка допомагає розмістити російських волонтерів. Він захотів воювати під керівництвом Олексія Мозгового, командира луганського батальйону-привида, що навіювам всім острах.

Кількома днями перед своїм вильотом на початку серпня, його 28-річний брат Сергій, будівельник, заявив, що хоче приєднатися до нього.

"Люди кажуть, що ми в іноземній країні, але це не так. Це наша земля, - сказав Олег. 'Ця війна не тільки матеріальна, вона й духовна. Це боротьба проти цінностей західного світу".

Він випалив на одному диханні список американських і європейських проступків, здебільшого зосереджених довкола визнання  заходом одностатевих шлюбів та захисту прав ґеїв. 'Ми віримо в кохання - любов між чоловіком і жінкою", - сказав він.

"Америка - це чудове місце. Ви маєте чудові Харлеї. Ви вмієте тримати зброю", - сказав він. - Але вона чудова лише для тих, хто хоче жити там. Америка не повинна намагатися будувати демократію в інших місцях".

Брати зізналися, що останні два місяці були не легкими. "Це не антитерористична операція. Це геноцид", - сказав Сергій, маючи на увазі Київський військовий наступ на сході. Він заявляв, що його батальйон бачив велику кількість тіл сепаратистів з перерізаним горлом та обезголовлених", звинувачуючи проукраїнські батальйони в нарузі над жертвами. Це ж обвинувачення Київ також висловлював в сторону сепаратистів.

Чоловіки казали, що важкі бої не припинялися з моменту  підписання перемиря 5 вересня, яке, як вони заявляють,  існує лише на папері. Жодний з них не сказав, що вони мають в планах повернутися додому. Сергій заявив: 'Ми знаємо, що війна не триває один чи два місяці."

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.

До списку новин