А не продавати те, що виробляється
2014 рік продемонстрував певні зміни в структурі та ефективності зовнішньої торгівлі України. Але найбільшу дискусію викликала тема її переорієнтації з російського на європейський ринок.
У першому півріччі 2014 року відбулося загальне збалансування зовнішньої торгівлі України. Вперше після 2004-го її сальдо стало знову позитивним. Позитивна динаміка намітилася практично з усіма основними країнами-торговельними партнерами України.
Поки що зарано говорити, де більше позитиву в структурних змінах зовнішньої торгівлі України − у частковій переорієнтації експорту з Росії на ЄС, в скороченні імпорту чи в збалансуванні зовнішньої торгівлі в цілому. Підсумки року покажуть, як це позначиться на платіжному балансі, бюджеті країни і доходах населення.
За січень-серпень 2014 року експорт товарів склав $37,68 млрд, імпорт − $36,51 млрд. Порівняно з аналогічним періодом 2013-го експорт скоротився на 6,8%, імпорт − на 23,5%.
Україна в січні-серпні нинішнього року скоротила експорт товарів до Російської федерації на 25,5%, імпорт з Росії − на 27,8%, повідомляє Державна служба статистики України.
При цьому тільки 65% зовнішньої торгівлі України припадає на Росію, Митний Союз та ЄС, але всі дискусії зосереджено саме на цьому напрямку. Решта 35% зовнішньої економічної діяльності припадають на інші країни, з якими зовнішня торгівля традиційно позитивна і досить ефективна. Співвідношення сальдо до українського експорту в 2004 році склало 50,3%, в 2013-му знизилося до 17,9%, а в 2014-му знову зросло − до 27,3%. Відповідно, найменш політизований напрям зовнішньої торгівлі є економічно найбільш ефективним. До того ж, ідеться не про вузький сегмент, а про добру третину зовнішньоторговельного обороту.
2014 рік є досить складним для українських виробників, які зіткнулися з серйозною проблемою − необхідністю пошуку нових ринків збуту для своєї продукції. В цьому випадку перспективним рішенням є налагодження торговельних відносин із Китаєм.
На сьогодні Китай − одна з найбільш розвинених і перспективних країн, для якої характерними є оптимістичні економічні показники й активний розвиток ринку збуту. Кількість експортних операцій із Китаєм стрімко збільшується, що позитивно позначається на розвитку української економіки. Якщо проаналізувати зовнішню торгівлю на прикладі співпраці з Китаєм, то можна виділити найбільш пріоритетні для розвитку сфери.
Експорт товарів до Китаю за перші вісім місяців 2014 року склав $1,77 млрд, це 99,0% від показників аналогічного періоду 2013 року. Імпорт китайських товарів в Україну − $3,45 млрд, що становить 68,1% у порівнянні з даними імпорту за січень-липень 2013 року. Незважаючи на удаваний спад, є й позитивна тенденція: показники імпорту знизилися на 31,9% щодо попереднього місяця, а експорт при цьому скоротився лише на 1%.
На прикладі торговельних відносин України та Китаю бачимо, що при зменшенні імпорту експорт залишається на тому ж рівні. Якщо проаналізувати товарну структуру зовнішньої торгівлі України, то можна легко визначити, на які групи товарів потрібно робити акцент українському виробнику.
Товарна структура експорту України в Китай за січень-серпень 2014 року
|
$ млн
|
% до відпов. періоду 2013-го
|
% від загального обсягу
|
Зернові культури
|
135,63
|
98,2
|
7,6
|
Жири та олії рослинного і тваринного походження
|
270,61
|
98,3
|
15,3
|
Руди і шлаки
|
1143,13
|
98,4
|
64,5
|
Деревина та вироби з дерева
|
70,32
|
135,8
|
4,0
|
Реактори ядерні, котли і машини
|
48,18
|
30,4
|
2,7
|
Судна
|
52,79
|
99,5
|
3,0
|
Товари борошномельно-круп'яної промисловості
|
12,43
|
396,7
|
0,7
|
Інші групи товарів
|
39,95
|
|
2,2
|
Усього
|
1773,02
|
99,0
|
100,0
|
Україна відкрила в особі КНР новий ринок збуту продукції машинобудування, залізної руди, с/г сировини. Дані галузі української економіки є дефіцитними статтями китайського імпорту. Україна − джерело якісної та доступної продукції. КНР зацікавлена у використанні с/г потенціалу України як гарантії власної продовольчої безпеки. А Китай цікавить українського виробника як потенційний ринок збуту сільськогосподарської продукції. Для Китаю такий формат співпраці є гарною можливістю купувати якісну сільськогосподарську продукцію за конкурентними цінами.
Тут доречно згадати Філіпа Котлера з його найвідомішим законом маркетингу: «виробляти те, що продається, а не продавати те, що виробляється». Тобто в основі будь-якого виробництва продукції лежить реалізований попит, під цей попит потрібно підлаштовувати пропозицію.
В Україні затребувані: технологічна китайська продукція, техніка, товари легкої промисловості, металопрокат. Розглянемо товарну структуру імпорту України та Китаю за січень-серпень 2014 року:
|
$ млн
|
% до відпов. періоду 2013-го
|
% від загального обсягу
|
Органічні хімічні сполуки
|
109,25
|
95,9
|
3,2
|
Різноманітна хімічна продукція
|
83,98
|
92,9
|
2,4
|
Пластмаси і полімерні матеріали
|
261,59
|
77,3
|
7,6
|
Каучук, гума
|
56,82
|
83,5
|
1,6
|
Вироби зі шкіри
|
53,05
|
78,0
|
1,5
|
Нитки
|
52,41
|
100,8
|
1,5
|
Одяг (трикотаж)
|
62,03
|
49,6
|
1,8
|
Одяг (текстиль)
|
85,19
|
40,2
|
2,5
|
Взуття
|
192,47
|
41,1
|
5,6
|
Чорні метали
|
130,49
|
32,9
|
3,8
|
Вироби з чорних металів
|
99,90
|
70,1
|
2,9
|
Реактори ядерні, котли і машини
|
485,45
|
77,8
|
14,1
|
Електричні машини
|
66,34
|
67,9
|
19,2
|
Меблі
|
87,58
|
90,2
|
2,5
|
Іграшки
|
97,40
|
68,5
|
2,8
|
Інші групи товарів
|
932,29
|
|
27,0
|
Усього
|
3453,28
|
68,1
|
100,0
|
Зменшення імпорту значною мірою обумовлено зниженням купівельної спроможності економіки в цілому й населення зокрема. Підтвердженням цьому стали знижені показники постачання одягу та взуття з Китаю.
КНР неодноразово акцентувала увагу на зацікавленості в розширенні двостороннього товарообігу, а для України важливою є реалізація масштабних інвестиційних проектів із використанням китайського досвіду і капіталу. Співпраця з Піднебесною створить потужні стимули для розвитку реального сектору економіки України.
Найбільш стратегічно важливі напрями активізації інвестиційно-економічного співробітництва − це сільське господарство, авіабудування, іпотечні програми. Україна може стати основним постачальником продовольства в Китай. Українська кукурудза, соя і ячмінь вже сьогодні дуже затребувані на китайському ринку.
Після торговельних воєн у 2013-му і військового протистояння у 2014-му з Російською федерацією в українського виробника є всі шанси для довгострокової і перспективної співпраці з Китаєм. Зараз відбувається формування експортного ринку Китаю, і він відрізняється великим потенціалом розвитку. Щороку в КНР імпортують близько 15% товарів.
Аналізуючи всі вищезазначені показники, можна зробити однозначний висновок, що торговельні відносини між Україною і Китаєм стрімко розвиваються. Україна має всі шанси для того, щоб завоювати китайський ринок і постачати українські товари систематично й у великих обсягах.