загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Європейські ЗМІ: "Незавершена революція України"

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Перед виборами до Верховної Ради європейські видання нагадують про бажання українців приєднатися до ЄС та застерігають політиків не повторювати долю переможців Помаранчевої революції.

Німецьке інтернет-видання Spiegel-Online в своїй статті "Україна належить до ЄС" закликає піти назустріч побажанню українських громадян - запропонувати Україні вступити до Євросоюзу: "Невже Європу облишила сміливість? Де віра у власні ідеали? Український президент Петро Порошенко збирається подати заявку на вступ України у 2020 році до ЄС. Реакція на це європейських столиць була нечувано прохолодною. Більшість громадян та політиків у ЄС не можуть собі уявити надання перспективи членства в спільноті другій завбільшки за територією країні континенту з населенням понад 40 мільйонів. Мовляв, невже в Європі немає достатньо інших проблем? Хіба не потрібно стабілізувати Єврозону та поліпшувати економічну кон'юнктуру?

Напевно, ще ніколи жоден народ так гучно не стукав у двері Європейського Союзу, як українці…Згідно з опитуваннями, понад 60 відсотків українців висловлюються нині за вступ до ЄС. Шлях України до Європи буде багато чого вимагати від європейців. Брюссель повинен буде допомагати Києву щорічно мільярдними сумами та терпляче реагувати на невдачі. Це ті жертви, до яких, здається, не готові ані німці, ані більшість громадян у решті країн ЄС. Колись Євросоюз був чимось більшим, ніж економічним простором. ЄС було засновано, "пам'ятаючи про історичне значення подолання поділу європейського континенту", так зазначається в преамбулі засадничої угоди ЄС. Настав час пригадати про це - та надати Україні середньостроково серйозну перспективу на вступ".

Газета Neue Züricher Zeitung зі Швейцарії нагадує про те, що революція на київському Майдані ще не завершена:

"Революцію на Майдані не завершено. Держави Центральної та Східної Європи після переломного моменту чверть століття тому здійснили зміну системи, яка в Україні лише тільки попереду. Перспектива давно омріяного повернення до Європи тоді надала наснаги політикам у їхньому пориві реформ. Населення було готове взяти на себе усі пов’язані з цим процесом оновлення труднощі. Так само і Україна потребує певних зусиль, спільної мети, а також суттєвої фінансової допомоги. Країна має економічний потенціал та оживлене громадянське суспільство. Після Помаранчевої революції 2004 року до влади прийшли політики, яких вважали демократичними та прозахідними. Вони нерозважно проґавили свій шанс. Країна не може дозволити собі такого ще раз".

Угорське видання Nepszabadsag з Будапешта зачіпає тему начебто підтримки націоналістичних сил в Україні країнами Заходу, про яку говорить влада в Москві, та нагадує про підтримку Кремлем угорських праворадикалів:

"На захід від Києва Путін не лише не бореться з неонацистами, але навіть фінансує їх. Угорськомовні праворадикальні, расистські, антисемітські інтернет-ЗМІ не лише моляться на Путіна, але й переймають один в один риторику кремлівської пропаганди. Тим часом російська влада якраз збирається ліквідувати найстарішу громадську організацію Росії - "Меморіал". Це об'єднання стало чужорідним елементом в "руському світі" Володимира Путіна. Взірцем для сьогоднішнього деспотизму (Кремля -Ред.) виступає колишня диктатура. Путін застерігає від неонацистів, тим часом переслідуючи в своїй країні правозахисників. Вони ж, в свою чергу, як, наприклад, "Меморіал", до того ж зберігають пам'ять про жертв колишньої диктатури".

Огляд преси підготував Данило Білик

До списку новин