загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Українcькі сепаратисти: розколотий фронт під керівництвом польових командирів

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Cтатуя засновнику Радянського Союзу Володимиру Леніну з гранатометом, прикрученим до руки, знаходиться біля одного з пунктів пропуску козаків у Міусинську, Східна Україна.  У час коли озброєні проросійські сепаратисти захоплювали одне місто за іншим у Східній Україні, група козаків на початку травня перейшла кордон з півдня Росії та зайняла території вздовж кордону. Вони заявили, що зробили це для того, щоб захистити інтереси місцевого російськомовного населення. Перевальськ, Україна - Вони не називали б Миколу Козицина "батьком" просто так. У цьому східноукраїнському місті, контрольованому бойовиками, вусатий козак керує місцевими жителями і мало звертає увагу на верхівку сепаратистського руху.

Частини Українського депресивного промислового басейну на сході - в муках проросійського сепаратистського заколоту - попали під контроль таких ватажків бойовиків, які керують містечками як своєю особистою вотчиною.

Непідзвітні нікому, за винятком, мабуть, Росії, ці території є дестабілізаційним елементом у шестимісячному конфлікті, що призвів до понад 4000 загиблих та залишив мільйон людей без домівок.

Козицин, кремезний 58-річний росіянин, який стверджує, що має досвід бойових дій в Югославії та у кількох інших конфліктах по всій території колишнього Радянського Союзу, керує містом Перевальськ міцною рукою. Застосування смертної кари є необхідним стримуючим засобом для злочинів у неспокійні часи, розповідає Козицин в інтерв'ю для Associated Press у своїй штаб-квартирі, що розташувалася у похмурій неокласичній будівлі 1950-х років, відомій як Будинок культури.

«Це має позитивний вплив, - сказав він. - У нас немає мародерства, крадіжок або угонів авто».

Але залишається незрозумілим, чи є ця суворість простою показною бравадою, оскільки  Козицин заперечив, коли на нього натиснули, що фактично були проведені якісь страти. «Тут люди мають спокійне та просте життя», - відповідав він, коли ми запитували стосовно цієї справи.

Дерев'яні ящики з боєприпасами складені перед вікнами «офісу» Козицина. За кріслом висить портрет президента Росії Володимира Путіна та  колишнього начальника штабу Кремля Владислава Суркова, відомого як «сірий кардинал» московського керівництва.

Назовні чотири припарковані танки мають на собі російський й сепаратистські прапори. Здоровенні козаки з обвітреними обличчями в чорно-червоних каракулевих шапках ремонтують українську бойову техніку, вилучену в боротьбі. У холі Будинку культури, перукар похилого віку голить і стриже волосся козакам, членам напіввійськового угрупування, яке традиційно охороняло віддалені форпости Російської імперії. Вони стоять у черзі і хочуть догодити головнокомандувачу, якого вони улесливо називають батя.

Козицин швидко встановив свої повноваження  у цьому регіоні.

У час коли озброєні проросійські сепаратисти захоплювали одне місто за іншим у Східній Україні, група козаків на початку травня перейшла кордон з півдня Росії та зайняла території вздовж кордону. Вони заявили, що зробили це для того, щоб захистити інтереси місцевого російськомовного населення.

«Я борюся за цих людей і разом з цими людьми, - сказав Козицин, - захищаючи наші права володіти цими територіями і багатствами, якими наш Господь і прадіди наділили нас».

Козицин, який очолює козацький підрозділ, що називає себе великим Донським військом, заявляє, що керує більшою частиною підконтрольної повстанцям території Луганської області, маючи тисячі чоловіків під своїм командуванням. Суперники серед кола сепаратистів не погоджуються з цим.

З іншого боку, на шосе, яке проходить повз Перевальськ, в місті Алчевськ, його рідний син Олексій Мозговий керує справами в такий же безкомпромісний і незалежних спосіб. Мозговий викликав дебати через свою відкритість до діалогу з прибічниками проукраїнської єдності і  жорстке ставлення до закону і порядку.

У кінці жовтня двоє підозрюваних у зґвалтуванні постали перед «Народним судом» у Алчевську, який очолювали Мозговий і двоє інших командирів ополченців. На тлі вигуків «стратити», аудиторія з 300 осіб і члени суду проголосували руками за засудження одного з чоловіків до страти. Іншого чоловіка не засудили до смертної кари під слабку хвилю оплесків.

Поплічник Мозгового Юрій Шевченко сказав, що це справедливість у найвищій формі.

«Ми зібрали та представили докази людям, щоб вони ухвалити рішення, - заявив Шевченко. - Що ми хочемо сказати цим, так це те, що ми надаємо вам право судити».

Повстанці запевнюють, що народні слухання жахливих злочинів (вони стверджують, що одна з жертв зґвалтування була 12 років) повинні були стати стримуючим чинником. Засуджена людина залишається під вартою і незрозуміло, чи його тюремники мають намір виконати вирок.

Звеличуючи чесноти народного суду, Мозговий засудив український суд як «просочений сиропом (корупцією) торт».

Такий вид «справедливості натовпу» не був санкціонований будь-де ще в самопроголошеній «Луганській народній республіці», що доводить фрагментарність сепаратистського командування.

Лідери в Перевальську і Алчевську прагнуть утриматися від надмірно жорсткої критики номінального керівництва в Луганську, але їхнє зневажливе ставлення очевидне.

Мозговий заявив, що хотів би краще співпрацювати з українськими посадовцями, деякі з яких, як він сказав, добре знають, що роблять, аніж підтримувати сепаратистських командирів, які розмахують прапорами і галасують.

Ця дивовижно відверта заява, яка як плювок в обличчя сепаратистської ортодоксії, що стверджує, ніби Київ знаходиться в руках фашистів.

Топ-фігури в самопроголошеному уряді є різношерстою групою місцевих чоловіків з сумнівними історіями. Багато хто з них мають зв'язок з політичною партією колишнього Президента Віктора Януковича, який має свою базу підтримки на Сході. Янукович був скинутий в лютому після місяців запеклих протестів, які були спровоковані його рішенням надати перевагу стосункам з Росією замість Європи.

Нинішня криза була нібито викликана побоюваннями, що російськомовне населення у східній Україні зазнає утисків уряду, якому російські державні ЗМІ закидають екстремістський націоналізм.

Мозговий охоче визнає, що самопроголошена Луганська народна республіка майже нічого не зробила, щоб поліпшити долю людей на цій території, і що корупція попереднього режиму має місце.

«За останні шість місяців, - сказав він, - наш уряд не досяг нічого».

Перевальськ та Алчевськ брали участь у «голосуванні» на початку листопада, з метою обрати сепаратистських народних депутатів і лідерів, але очевидно, що результати голосування мало що означають на місцях.

Козицин в Перевальську сказав, що його влада «призначена зверху».

«Ми є незалежною організацією і ми не залежимо від будь-кого. - сказав він - Я підзвітний лише президенту Путіну і нашому Господу».

Мстислав Чернов, Associated Press

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.

До списку новин