Коментарі Крістофа Шулта з Брюсселя
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг (третій зліва) виступає на початку зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у вівторок.
Президент України пропагує ідею національного референдуму для вступу до НАТО - ідею, яку керівник військового альянсу відкрито підтримав. Але такі дебати є небезпечними, тому що вони розділяють країни-члени ЄС, забезпечуючи Путіна потужною зброєю.
Пояснимо просто, щоб впевнитися, що немає ніяких непорозумінь: Володимир Путін головним чином несе відповідальність за розв'язання Холодної війни між Росією та Заходом. Сьогодні про це слід чітко заявити перед тим, як критикувати політику Заходу, аби вас не вкинули до пропутінського табору.
Коли міністри закордонних справ країн НАТО зустрілись сьогодні у Брюсселі, питання майбутнього членства в альянсі не стояло на порядку денному. Однак, воно затьмарюватиме зустріч - і це з вини двох політиків.
Під час інтерв'ю німецькій телекомпанії ZDF у неділю ввечері Президент України Петро Порошенко заявив, що хотів би провести референдум щодо членства України в НАТО в певний момент у майбутньому. І новий генсек НАТО Йенс Столтенберг, мабуть, не міг запропонувати Порошенкові нічого кращого, як свою вербальну підтримку і наголосив на праві кожної суверенної держави в Європі звертатися з проханням про вступ до НАТО. Цього виявилося ще не достатньо, і Столтенберг додав у коментарях, адресованих Москві, що "жодна третя країна за межами альянсу не може накласти вето" на його розширення.
Гра з вогнем
У поточному напруженому середовищі відкриті роздуми про можливе членство України в НАТО подібні грі з вогнем. Канцлер ФРН Ангела Меркель запропонувала колишньому прем'єр-міністру Норвегії посаду очільника НАТО, оскільки він вважається набагато більш виваженим політиком, ніж його попередник Андерс Фог Расмуссен. Але від моменту, коли він став біля керма, відмінності між двома командувачами важко визначити. Войовничі заяви з боку головнокомандувача сил НАТО, Філіпа Брідлава, теж не багато зробили для того, щоб полегшити ситуацію.
Чому взагалі існує потреба у офіцерів НАТО так часто висловлювати коментарі щодо України? З самого початку кризи альянс висловив думку, що конфлікт не можна вирішити військовими засобами. Якщо це так, то чи не було б краще, якби Столтенберг, Брідлав і вся компанія краще б помовчали?
Діючи по-іншому, приносить вигоду для Володимира Путіна, і в той же час сіє розбрат у Європі. Це спрощує російському президентові можливості голосно кричати про мниму експансіоністську спрямованість політики Заходу. Коли справа доходить до ЄС, то Путін, звичайно, суперечить сам собі. Він якось сказав: "Якщо ЄС сприйме Україну як свого члена, Росія, я гадаю, тільки вітатиме це". Минулого року він раптово і несподівано змінив курс.
Але Путін завжди розглядав членство України в НАТО як табу. Навіть якщо НАТО зосереджений на обороні, це все рівно військовий альянс. Він може, проте, бути впливовим лише коли всі 28 країн-членів розділяють однакову позицію. І в цьому полягає проблема: Лише незначна меншість, що переважно складається в основному з країн Балтії та Польщі, підтримує вступ України до Альянсу. Всі інші дотримуються принципу, що кожне затвердження повинно бути не тільки на користь нового члена, але й для співтовариства в цілому. Досить важко зрозуміти, яким чином на даний момент Україна може стати корисною для НАТО.
У цьому сенсі існує лише одна правильна реакція у відповідь роздумам Порошенка. Це та, що була сформульована Міністром закордонних справ Німеччини Франком Вальтером Штайнмаєром: "Я розглядаю партнерські стосунки між Україною і НАТО, але не членство", - заявив міністр закордонних справ "Spiegel online" минулого тижня.
Або, кажучи простіше, питання членства України навіть не існує на порядку денному.
Переклад з англійської.
Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
