Затишшя у воєнних діях провокує серед місцевих побоювання, що Москва змінює свою стратегію, у той час як інші підозрюють, що вона відмовилася від них
Надворі був ранок, коли бомби почали падати на Артемівськ, розбите шахтарське містечко у східній Україні поблизу лінії фронту. Одна попала у садок Ніни Дмитрівни. Вона знищила паркан. Інша впала по сусідству, залишивши по собі величезну яму на городі серед овочів та кущів троянд. "Я бачила, як вона летіла в повітрі", - сказала вона, показуючи залишки - сріблястий стабілізатор.
Міну випустили з сусіднього містечка Горлівка. Навесні проросійські сепаратисти захопили ряд адміністративних будівель по всьому регіоні Донбасу, у тому числі у Дзержинську, по сусідству з Артемівськом. У липні сепаратисти відступили, але вони все ще контролюють два найбільших міста: Донецьк і Луганськ та значну частину території, прилеглої до російського кордону.
Мікрорайон Дмитрівни - група дач, а також школа - наразі є буферною зоною між українською армією і самопроголошеною Донецькою Народною Республікою (ДНР). Багато хто передбачав нові наступи сепаратистів, але зараз Дзержинськ під контролем Києва. На початку цього місяця сторони домовилися про припинення вогню. Поки що його дотримуються.
Це перемир’я після семи місяців військових дій, здавалось, ознаменовує зміну Кремлівської стратегії. У березні російський президент Володимир Путін анексував Крим і надав політичну і військову підтримку антикиївському заколоту на сході України. Його метою було створити Новоросію, історично вигадану псевдодержаву, що охоплює вісім російськомовних південних та східних регіонів або областей України аж до Молдови.
Однак, незважаючи на заохочення Кремля, міста Харків на сході та Одеса на півдні не зуміли повстати. У кінці серпня Путін надіслав російську регулярну армію, щоб зупинити український наступ, хоча Москва заперечує, що її сили входили в Україну.
Війна зруйнувала економіку та інфраструктуру Донбасу. Більш ніж 500,000 людей втекли. У листопаді Київ призупинив виплату пенсій і зарплат на територіях, підпорядкованих повстанцям.
Враховуючи вільне падіння рубля, збитки від західних санкцій і наближення зими, Москва дійшла висновку, що рахунок по Новоросійському проекту надто великий. Посилаючись на джерела у Кремлі, опозиційне видання "Новая газета" повідомило, що Донецька та Луганська Народні Республіки все-таки не стануть незалежними. І вони також не приєднаються до Росії. Новоросію законсервовано.
Замість цього Москва хоче, щоб східні регіони повернулися до України, за умови нової федеральної системи, яка б дозволяла Москві керувати процесом. Кремль нещодавно позбувся трьох найбільш видатних лідерів Новоросії: Генерал-майора Ігоря Безлера або "Демона", чиї бійці керували Горлівкою; Ігоря Стрєлкова, російського військового керівника ДНР, та Миколи Козіцина, своєрідного козацького командира.
"Путіну не потрібен Донбас. Все навколо занепало, - сказала Дмитрівна. - Якщо б він хотів нас, він би до цих пір вже прийшов. Він має свої власні проблеми. Російський рубль падає". За її словами, вона не голосувала у травні, коли сепаратисти проводили "референдум", але вона і не високої думки про новий уряд Петра Порошенка в Києві.
"Порошенко ніколи не приїздив у Донецьк. Якщо він президент, то він повинен прислухатися", - сказала вона.
Її сусід, Петро Сергійович, поскаржився, що пенсіонери не мають можливість втекти. Він похмуро дивився на яму від міни. "Мені 67 років. Я провів 37 років у шахті. Куди я маю іти? Нас ніхто не хоче. Європа нас не хоче. Росія не хоче. Нью-Йорк теж ні".
Артемівська шахта ім. Юрія Гагаріна, названа в честь відомого космонавта, була закрита в 1990-х роках. 3 шахти в Дзержинську ще діючі, принаймні зараз.
Так само як і решта Донбасу, Дзержинськ створює відчуття розтягнутого та закинутого тематичного парку радянського періоду. Місто з чисельністю населення у 35000 назване на честь Фелікса Дзержинського, Ленінського керівника таємної служби. Похмурі багатоповерхівки 1970-х років тягнуться вздовж розбитих бульварів. Бомбардування тривало три місяці. Оголошення радить жителям, де можна, знайти найближче бомбосховище. Воно закликає затуляти вікна, запасатися продуктами і ліками і застерігати людей, що живуть по сусідству.
Шість постраждалих від останнього обстрілу знаходяться у лікарні. Одна з них, Віра Іванівна, сказала, що якраз набирала воду з колодязі у себе в селі Майорське 8 грудня, за день до перемир’я, коли раптом почула свист.
"Я кинулася під паркан. Було п'ять або шість вибухів, останній у трьох метрах від мене. Величезна ударна хвиля. Вона мене підкинула у повітря та перевернула". Вона зазнала поранень від осколків на ногах, животі та руці і не чує на праве вухо. Сепаратисти цілилися у пост української армії по сусідству, але промазали.
Серед сусідів Іванівни була 84-річна жінка, Олена Степанова, чий будинок був зруйнований три місяці тому. "Оскільки війна проходить у цивільних районах, такі людські жертви неминучі, - сказав Євген Жук, травматолог у лікарні. - Ми отримуємо поранених цивільних, солдатів і дітей. Це нікого не тішить. На даний момент було убито п'ятеро людей із Дзержинська, один з них солдат", - сказав він.
Ще один лікар, Тетяна Плісенко, сказала, що війна також спричинила руйнівні психологічні втрати, оскільки пацієнти нарікають на депресію і тривогу. Вікна у лікарні бряжчали під час обстрілу. Хто винен у цьому безладі? "Дурні люди, - відповів Жук. - Київ, Москва, Брюссель, Лондон. У нас був мир 23 роки (з часу незалежності України). А зараз у нас війна".
Якщо життя у Дзержинську похмуре, то у Горлівці, яка знаходиться на відстані дев'яти кілометрів і підконтрольна ДНР, все значно гірше. На знакові КПП при в'їзді у місто хтось написав: "Ласкаво просимо до пекла". За словами одного з місцевих, Максима, який відмовився давати своє прізвище, у місті взагалі немає робочих місць і відповідних банків. Він сказав, що сепаратисти примусили вчителів та лікарів продовжувати працювати, аби створити враження, що життя іде звичним чином, для російського телебачення. Насправді ніхто не отримував ніяких грошей, сказав він.
Повстанці виявилися неспроможними надавати базові послуги. У невеликих містах, особливо серед пенсіонерів, з'явилися ознаки голодування, сказав Максим. "Погляди розділилися, але кількість тих, хто захоплено підтримував ДНР, скоротилася".
Максим, який працює у Донецьку, сказав, що ситуація там краща. Жителі втікали від бойових дій у серпні, але більшість з них повернулася. Вони пережили краще, тому що мають більше фінансових ресурсів.
Максим заявив, що у даний час сепаратисти перегруповуються і припустив, що вони розпочнуть основний наступ весною. Минулого тижня він бачив дві гаубиці, що рухалися по університетській вулиці Донецька, сказав він.
Тепер є чотири сепаратистські канали, включаючи "Новоросія" та "Оплот ТВ", які цілодобово транслюють пропаганду. Українське телебачення вимкнено, сказав він. "ДНР хоче завоювати всю територію Донецької області. Вони будуть продовжувати військові дії, поки хтось у Кремлі не скаже стоп, - сказав він: - ДНР та ЛНР не можуть існувати як незалежні організації".
Східна Україна має дві конкуруючі столиці: сепаратистську у Донецьку і тимчасову у Краматорську, у містечку радянських часів, що відоме своїми трьома машинобудівними заводами. Українські війська відвоювали Краматорськ у липні, коли сепаратисти залишили свій попередній опорний пункт Слов'янськ. Краматорськ є мозковим центром того, що Київ називає антитерористична операція.
Проїдьте біля будь-якого українського КПП, і ви побачите гасло "Путін - ....ло". Війська самі модифікували свою військову форму значком окропу, в знак російського прізвиська для українців, адже вони називають їх укропами. Ukrop на російській – слово, співзвучне зі словом Україна. Українці називають сепаратистів ватниками.
Від початку війни загинуло щонайменше 1250 українських солдатів, 192 з них від моменту, коли було досягнуто, але не реалізовано домовленість про припинення вогню у вересні.
Деякі спостерігачі вважають, що Путін уже досяг своєї стратегічної мети. Він отримав Крим і новий заморожений конфлікт на сході. Москва може використовувати Донбас для саботажу прозахідної влади у Києві, яка застрягне в згубній невирішеній війні. Мало хто вважає, що Україна незабаром приєднається до ЄС чи НАТО. Економіка небезпечно близька до дефолту, і Україна все ще залишається залежною від російського газу.
Інші, натомість, вважають, що російський президент, мабуть, переоцінив себе. Олексій Гарань, професор політології у Києво-Могилянській академії, сказав, що початковим завданням Кремля було впровадження контролю над всією Україною. Замість цього, він залишився з невеликим східним шматком, загалом лише 2% від держави. Олексій Гарань відзначив, що Київ зараз повинен вирішити, чи відокремити ці окуповані території, чи спробувати їх повернути. На даний момент він робить і одне і друге постачає електроенергію і воду сепаратистським містам, але не надсилає соціальних виплат.
В Артемівську група дітей у школі № 13 грає у пінг-понг у позаурочний час. Коли на початку місяця почався обстріл, вони проводили по півдня сидячи в підвалі. "Шиби почали дзеленчати. Викладачі сказали нам взяти пальта і піти в укриття", - говорить 12-річний Микита. "Як ти проводив час? "- "Я грався на телефоні".
"Це жахливо, - сказав його 19-річний друг Дмитро. - Але ми звикли до цього."
Переклад з англійської.
Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
