Для Путіна рік успіхів та невдач - про Україну, НАТО і Захід

На тлі зростаючих припущень, що спад рубля може потрясти владу Володимира Путіна, російський президент звернувся з промовою до своїх критиків на щорічній прес-конференції. (Reuters)

Автор: Михайло Бірнбаум

МОСКВА - ще рік тому більшість українців не хотіли приєднання до НАТО. Танки США не проводили навчань поблизу російських кордонів. І долар купували за 33 рублі.

Але після самого неспокійного періоду, за час 15-літнього правління президента Володимира Путіна­, Росія зустрінеться з новою дійсністю. Україна, частина не підконтрольна бойовикам, твердо визначилася у напрямку  Європи. Війська НАТО у стані військової тривоги у країнах Балтії, проблеми біля російського кордону. Рубль втратив майже половину своєї вартості щодо долара, знищуючи роки заробітків російського середнього класу.

Путін також здобув і великі­ перемоги, серед них, перш за все, анексія Кримського півострова - досягнення, яке, як він сказав, буде вписано в літопис російської історії поряд зі здобутками Катерини Великої. Заморожений конфлікт у східній Україні дає йому важелі впливу над рештою країни. Рейтинг схвалення його дій рекордно високий, як свідчення того, наскільки майстерно він переконав людей у своєму протистоянні заходу, що має намір вирвати кігті в  могутнього російського ведмедя.

Багато що серед масиву подій минулого року іде в розріз з ­ самими важливими стратегічними цілями Путіна, у тому числі сприяння економічному процвітанню, яке було важливим кроком для консолідації влади в перші роки на посаді. Росія входить у новий рік на нестабільній основі, оскільки падіння цін на нафту та суворі західні санкції погрожують збитками для її економіки. У вівторок рубль втратив 20 відсотків своєї вартості  лише протягом кількох годин після підвищення.

Але на чванливій щорічній прес-конференції минулого тижня Путін не показав ознак стресу. Захід  знайшов би інший спосіб атакувати Росію, навіть без Криму, сказав він. Він пообіцяв, що через два роки економіка стане кращою, ніж будь-коли раніше. Розлучившись у 2013 році, він навіть заявив, що знайшов нове кохання.

Ринки країн, що розвиваються по всій Азії, завершують 2014 рік на поганій ноті, оскільки російський рубль зазнав краху, а інвестори втікають. (Reuters)

Незважаючи на­ запевнення російського лідера, що процвітання знаходиться за рогом, кремлівські радники, дипломати і аналітики кажуть, що стабільності на горизонті не видно.

"Це не та ціна, яку ми мусимо платити за Крим, - сказав Путін минулого тижня. - Це, фактично, ціна, яку ми мусимо платити за наше природне прагнення зберегти себе як націю, як цивілізацію, як державу".

Це - дуже висока ціна. Одним з головних завдань Путіна було захиститися від НАТО -  Західного оборонного альянсу, який багато росіян розцінюють як загрозу для їхньої безпеки. Розширення НАТО у 2004 році до країн Балтії і, таким чином, до російських кордонів­ є однією з головних заноз, яка сидить у боку у Путіна. Кремлівські консультанти стверджують, що він був переконаний, що Україна буде наступною ціллю. Це б загрожувало військовій базі, яка використовувалась Чорноморським флотом Росії у Криму.

У реальності західні дипломати кажуть, що членство України в НАТО ніколи не розглядалося, зокрема через те, що більшість українців виступають проти цього. Але Російська анексія Криму оживила тему членства в альянсі.

"Нам потрібно думати про наших союзників, розташування наших сил в альянсі та готовність наших сил в альянсі, з тим, щоб ми могли бути на місці, аби захиститися від Росії, якщо виникне необхідність", - сказав генерал американських повітряних сил Філіп Брідлав, командувач військовими силами НАТО, кількома днями після анексії Криму.

З моменту приєднання Криму кількість винищувачів НАТО, які патрулюють небо країн Балтії, зросла втричі, і військові літаки часто перехоплювали своїх російських колег. Танки США наразі тренуються у Латвії. У листопаді вони проїхалися ходою по вулицях Риги в рамках святкування латвійського Дня незалежності.

В Україні, згідно з проведеним опитуваннями громадської думки, незначна більшість громадян  надає сьогодні перевагу НАТО. До приєднання Криму підтримка НАТО, зазвичай, коливалася від 20 до 25 відсотків.

Росія і Путін наштовхнулися на зниження цін на енергоносії та зростаючі наслідки від західних санкцій.

Німеччина також відвернулася від Росії, незважаючи на значні торговельні відносини між двома країнами. Німецька громадська думка з розумінням ставилася до Росії навіть після анексії Криму. Думка змінилася після того, як пасажирський літак був збитий над контрольованою бойовиками територією східної України в липні. Тим часом санкції  Європейського Союзу стають дедалі суворішими.

Економічна "несприятлива ситуація"

За останні місяці похмурі перспективи російської економіки стали ще більш неспокійними. Нафта знизилась у ціні, і рубель стрімко впав. Оскільки західні санкції перекривають потік доларів до економіки Росії, найгірший біль все ще попереду.

"Ми, мабуть, попали у надзвичайно несприятливу ситуацію, - розповів міністр економіки Олексій Улюкаєв для газети "Ведомости" минулого тижня. - Якби не було ні санкцій, ні падіння цін на нафту, і якщо б ми не зробили безглузді речі, економічне зростання було б на рівні 2,5 - 3 відсотків", - сказав він. Прозахідний міністр не уточнив, що, на його думку, було безглуздим.

На наступний рік Центральний банк прогнозує падіння до 4,8 %, а незалежні економісти очікують ще гіршого. Ніколи раніше президент Росії не керував державою у таких похмурих економічних умовах.

Але минулого тижня він проігнорував труднощі, і на даний момент так само робить більшість його громадян. Він має певні підстави для тріумфу: він заволодів Кримом, не втративши жодного солдата, і світ значною мірою полишив свої очікування, що Крим змінить власника у близькому майбутньому.

Анексія Криму була шалено популярна в Росії, підвищивши  рейтинг Путіна до рекордних показників. У січні, 65% росіян мали позитивну думку про нього. У березні, ця цифра зросла до 80 відсотків, відповідно до даних незалежного центру Левада. Рейтинги Путіна залишаються на високому рівні частково тому, що росіяни згуртувалися навколо президента у відповідь на введення західних санкції.

"За часів Путіна, вперше за останні 100 років російської історії, Росія жила без зовнішньої загрози", - сказав Сергій Караганов, декан факультету міжнародних відносин у вищій школі економіки в Москві, який до минулого року був радником Кремля у справах зовнішньої політики.

"У певному смислі санкції вітаються. Щоб створити зовнішню загрозу, задля організаційного принципу та націоналізації еліт".

І завдяки конфлікту у Східній Україні Путін утримує у своїх руках важелі впливу над цілою державою. Україна не ввійде до орбіти Росії, але її економіка надто спустошена  війною, щоб повністю повернутися у західному напрямку. Лідер ЄС, Жан-Клод Юнкер, заявив минулого тижня, що Україні потрібна додаткова допомога в розмірі $15 млрд., і що Європейський Союз матиме змогу надати лише малу частку цих коштів.

Оскільки тиск на російську економіку активізувався, деякі з самих войовничих фраз Путіна стосовно України випали з ­його словника. Після жовтня він перестав згадувати "Новоросію", - провокаційна назва групи територій, у тому числі Східної України, які колись були частиною Російської імперії.

Але на той момент йому не треба було нагадувати будь-кому, що частини України пов'язані з Росією. На цьому рівні він переміг.

"Ми ввійшли в період змін. Ми в самому його початку, але а я бачу великі справи, що стоять перед Росією, - сказав Дмитро Тренін, голова Московського центру Карнегі. - Стабільність не буде ознакою найближчих кількох років".

Михайло Бірнбаум - займав пост шефа московського бюро газети. Раніше він працював  кореспондентом у Берліні та репортером з питань освіти.

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.