Україні потрібні нові гарантії безпеки

СТАТТЯ ВІДВІДУВАЧА РЕСУРСУ Олександра Моцика

Цього року ми стали свідками того, як два десятиліття справжніх зусиль, спрямованих на те, щоб створити надійну системи безпеки часу після холодної війни  були зруйновані бажанням однієї країни, мотивованої імперськими амбіціями, провести заново довготривалі розподільчі лінії минулого століття.

Двадцять років тому, в грудні 1994 року, в Будапешті Україна отримала гарантії безпеки від загроз або використання сили проти її територіальної цілісності або політичної незалежності. Ці обіцянки були дані Російською Федерацією, Сполученими Штатами Америки та Об'єднаним Королівством, кожен з яких підписав Будапештський меморандум. У свою чергу Україна відмовилася від третього за величиною арсеналу ядерної зброї у світі, покладаючись на гарантії, які вона отримала і  розраховуючи на світові держави для захисту на випадок агресії.

У березні 2014 року Російська Федерація грубо порушила свої зобов'язання, а також основні норми міжнародного права, що формують фундамент сучасної структури безпеки. Вона незаконно зайняла і приєднала українські території півострова Крим і почала "гібридну війну" у Східній Україні, яку вона продовжує підтримувати, надсилаючи регулярні російські війська і найманців, озброюючи своїх довірених осіб важким озброєнням, танками, ракетними системами, фінансуючи, навчаючи та підтримуючи терористичних бойовиків. Росія також задіяла свою пропагандистську машину для поширення димової завіси брехні з тим, щоб приховати своє вторгнення і збройну агресію проти іншої суверенної держави.

Тисячі людей, у тому числі невинні громадяни, померли і були поранені, сотні тисяч залишили свої домівки, а незалежність та безпека України була поставлена під перманентну загрозу.

Незважаючи на обіцянки Росії вийти з гри, зроблені у Женеві у квітні і пізніше в Мінську, вона продовжує брати участь в агресивній геополітичній грі, надсилаючи додаткові боєприпаси та свіжі війська під виглядом так званих "гуманітарних конвоїв". Після кожного такого конвою, який без дозволу перетинав кордон України, різко активізовувалися терористичні атаки. Замість відведення військ та скорочення постачань бойовиків, Москва відмовлялася від закриття кордонів та фактично блокувала міжнародні зусилля Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), щоб це здійснити.

Чіткою метою Кремля є не допустити вступу України до європейської сім'ї ліберально-демократичних країн. Тим не менш, народ України підтвердив свій вибір на користь європейської інтеграції. Він обрав нового Президента і парламент шляхом проведення чесного і демократичного процесу і показав готовність боротися за свій європейський вибір, свободу і незалежність.

Агресія Росії проти суверенітету і територіальної цілісності України широко осуджена світовим співтовариством. Сьогодні Росія знаходиться під сильним політичним і економічним тиском. Ціна геополітичних пригод російського керівництва є дуже високою. Тим не менше, ми повинні бути терплячими і солідарними на шляху дипломатичного вирішення цього конфлікту. Український уряд надзвичайно відданий ідеї мирного врегулювання, у тому числі шляхом проведення багатосторонніх переговорів на високому рівні, а також шляхом переговорів тристоронніх контактних груп високопоставлених представників України, Росії і ОБСЄ, які намагаються залучити проросійських сепаратистів до конструктивного діалогу.

Що станеться, якщо Росія відмовиться згорнути свою діяльність? Наша відповідь має бути рішучою і системною. Ми сподіваємося, що американське керівництво буде дотримуватися курсу окресленого у потужному двопартійному  Акті підтримки України 2014 року, який був ухвалений обома палатами Конгресу США минулого тижня. Ми очікуємо, що міжнародне співтовариство і надалі буде об'єднуватися задля дипломатичних зусиль змусити Росію припинити свою агресію і повернутися у площину міжнародного права. Існуючі міжнародні норми повинні бути повторно підтверджені, Мінські угоди, які забезпечують вирішення нинішньої кризи, - повинні бути виконані Росією, і територіальна цілісність України, включно з Кримом, повинна бути відновлена.

Тільки це може відновити віру в подальше існування системи міжнародного права і безпеки. Тільки це може довести, що існують  правила гри, які не можна порушувати. І якщо вони дійсно існують, то світова спільнота не заспокоїться доти, поки порушення  не виправлено і агресор непокараний. Без цього ми будемо вважати цю систему безглуздою і визнаємо, що єдиний закон - це закон жорстокої сили.

Як країна, яка зробила безпрецедентний внесок до процесу нерозповсюдження глобальної ядерної зброї і роззброєння, Україна вирішила покладатись не на силу, а на міжнародне право, ввійшовши до міжнародної спільноти демократичних та відповідальних народів. Ми все ще вважаємо, що наш вибір був правильний.

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.