Під час Новорічних і Різдвяних свят ми щиро бажаємо одне одному щастя, здоров’я, сімейного добробуту, миру і злагоди в суспільстві.
На жаль, останні два роки наші добрі побажання і сподівання не здійснюються. Справдилася тільки народна прикмета: «Як Новий рік зустрінеш, так його і добудеш». Війна триває. Але не можна жити без віри у те, що негаразди нарешті відійдуть у минуле, а попереду нас чекають зміни на краще. Тож вірмо і сподіваймось!
Ось яку мудру пораду лишили нам у спадок наші прадіди. Готуючись до Свят-вечора, слід дотримуватися давніх традицій: не беріть нічого у борг, щоб не жебракувати потім цілий рік; якщо між сусідами чи рідними упродовж минулого року траплялися якісь непорозуміння чи сварки, їх слід залагодити взаємними вибаченнями і прощенням, щоб надалі не було ворожнечі, а запанував мир і спокій.
На вечерю збирається вся родина, а також запрошені на гостину самотні сусіди. Порядок подачі страв на святковий стіл (їх повинно бути дванадцять) приблизно такий: багата кутя з медом та маком, борщ із грибами, голубці, риба заливна, риба смажена, вінегрет, вареники з вишнями, млинці (їдять з борщем), каша пшоняна або гречана, пиріжки з капустою, яблука або груші, узвар із сухофруктів. На столі повинні стояти дві тарілки, до яких ніхто не сідає, — одна для душ померлих, друга — для відсутніх членів сім’ї.
Під час вечері слід добрим словом згадати покійних, а відсутнім побажати успіхів у ділах праведних та благополучного повернення до рідної домівки. Як це нині доречно.
За народними прикметами, якщо на Свят-вечір небо вкрите зорями — буде гарний урожай на ягоди. Ясна тиха погода — до посушливого літа; похмура, з хуртовиною — на врожай зернових.
Уранці на Різдво Христове зустрічайте колядників. У дохристиянську добу два тижні (від 7 до 19) знаменувалися святом Коляди — Малої Лади, а з прийняттям християнства — Різдва Христового. Це час зимового повороту сонця: «Сонце на літо, а зима на мороз». Якщо на Різдво сильно приморозить, затріщить крига — настане тривале похолодання; якщо день з відлигою, наступна весна буде холодною.
13—14 січня — Щедрий вечір, Меланки, зустріч Нового року за старим стилем, свято Василя Великого. Цими днями повсюдно лунатиме широко відома в наш час щедрівка: «Добрий вечір тобі, пане господарю!» Закінчується вона молитовним побажанням:
Хай буде щаслива вся ваша родина — радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився.Вся ваша родина і вся Україна — радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Щастя і миру українській родині бажає нині вся світова спільнота. Натомість знавісніла імперія зла чинить криваву агресію на нашу державу. Недавно кремлівській ведмідь поскаржився, що його «хочуть посадити на ланцюг, а потім вирвати кігті і зуби». Коментарі не забарилися: не лізь у чужий город, бо таки вирвуть зуби і кігті і відірвуть голову.
Якщо в ніч з 13 на 14 січня небо буде зоряне — на врожай грибів і гороху; якщо день на Василя видасться теплим, літо буде вологим.
Водохреще — завершальне Різдвяне свято. Обряд очищення водою зберігся до наших днів. Традиційно відбуваються масові купання в освячених церковнослужителями ополонках. Освячену воду парафіянам роздають у всіх Божих храмах. За давнім повір’ям, вона має цілющі властивості: нею окроплюють помешкання, вживають під час недуги.
За народними прикметами, якщо до Водохреща сильних морозів не було, то й зима буде лагідною. «Тріщи не тріщи, минули Водохрещі», — каже народне прислів’я. Якщо цього дня погода тиха, сонячна — літо буде посушливим; якщо йтиме сніг — на врожайне літо.
Будь-які примхи погоди ми переживемо. Тільки б мир і спокій запанували у нашій державі. Гарних вам свят!
НАШ КАЛЕНДАР
1 січня — Новорічне свято
6 січня — Різдвяний Свят-вечір. Багата кутя
7 січня — Різдво Христове
8 січня — Собор Пресвятої Богородиці
13 січня — Щедрий вечір. Меланки
14 січня — Новий рік за старим стилем. Святителя Василя Великого
18 січня — Йорданський Свят-вечір. Голодна кутя
19 січня — Водохреще
20 січня — День Автономної Республіки Крим
22 січня — День Соборності і свободи України
25 січня — Мучениці Тетіани (Тетяни)
27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
29 січня — День пам’яті героїв Крут.
Павло ЛАРІОНОВ
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
