Цей день в історії/14 січня

Cвято на честь Василія Великого (329—379), архієпископа Кесарії Кападокійської.

1392 — польський король Владислав Ягайло надав міські права Холму.

1506 — у Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру «Лаокоон і його сини».

1604 — розпочала роботу Гемптон-Кортська конференція на чолі з королем Англії Яковом I для обговорення вимог пуритан щодо зміни доктрини Англіканської церкви.

1761 — в битві біля індійського міста Паніпат 90-тисячне військо афганців (на чолі з Ахмад-шахом Дуррані) в союзі з індійськими мусульманськими загонами вщент розтрощило війско маратхських князів.

1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.

1814 — у Санкт-Петербурзі відкрито Імператорську публічну бібліотеку, засновану імператрицею Катериною II. З 1992 р. переіменовано у Російську національну бібліотеку.

1900 — прем’єра опери «Тоска» Дж. Пуччіні.

1918 — отримано відповідь Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.

— у ніч на понеділок підрозділи українського полку ім. П. Дорошенка залишили м. Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями.

1919 — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П. Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.

1919 — у Харкові оприлюднено низку декретів Тимчасового робітничо-селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР).

1919 — на засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.

1919 — 14-15 січня у Києві спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.

1920 — у Луцьку Волинської губернії відбулася аудієнція міністра закордонних справ УНР А. Лівицького з начальником Польської держави Ю. Пілсудським, на якій останньому було вручено «Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових властей на території України, зайнятій польським військом».

1920 — у Львові відбулося перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка.

1921 — у Тираспольському повіті Одеської губернії за допомогою загонів самооборони членів комнезамів ліквідовано повстанський селянський рух. Тільки в трьох волостях було заарештовано та надіслано до повітового комітету боротьби з дезертирством 235 військових дезертирів. Це сприяло активному проведенню продовольчої розкладки.

1921  — у Бердянському та Мелітопольському повітах Запорізької губернії розпочалася активна боротьба з махновцями. До складу ревкомів у волостях активного повстанського селянського руху вводилися члени комнезамів. Також було організовано загони самооборони членів КНС. Внаслідок роботи, проведеної комнезамами, селяни Ново-Василівської, Кизнярської та Акимівської волостей Мелітопольського повіту та Ново-Спаської волості Бердянського повіту перейшли на бік радянської влади.

1921 — оголошено проведення «недільника червоної казарми». Мета недільника — обстеження житлових і побутових умов червоноармійців, а також організація громадськості на допомогу ремонту казарм та постачанню червоноармійців обмундируванням. Протягом місячника на підприємствах мали влаштовуватися недільники з відрахуванням зароблених коштів на благоустрій казарм та мобілізація жінок, які вміли шити на швейних машинках, на пошиття обмундирування для червоноармійців, а інших — у казарми та військові лікарні для ремонту білизни й т. п. робіт.

1922 — у Харкові ВУЦВК затвердив «Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ) ». Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.

1922 — у Москві з метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов’язав завідувачів відділами управління максимально скоротити видачу перепусток на в’їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення.

1922 — у Катеринославі відділ охорони праці губернської ради профспілок виявив факти експлуатації дитячої праці на численних підприємствах, коли діти у віці від 8 до 14 років за десятигодинну працю отримували зарплатню, якої вистачало на придбання шматка макухи. Ознайомившись з цими фактами, губвиконком постановив оштрафувати підприємців, порушників трудового законодавства і залучити їх до судової відповідальності.

1922 — у Харкові РНК УСРР затвердила «Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою» про організацію допомоги голодуючим УСРР.

1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.

1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП (б) У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП (б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв’язку центру з округами. В комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.

1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП (б) У визнало доцільним ввезення мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП (б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.

1928 — у Москві ЦК ВКП (б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП (б) У, про посилення хлібозаготівель.

1928 — у Києві 14-16 січня відбулася перша Всеукраїнська конференція представників науково-дослідних установ цукрової промисловості. Учасники заслухали і обговорили доповіді про підсумки і завдання науково-дослідної роботи установ цукрової промисловості, про діяльність науково-дослідних інститутів цукрової промисловості за кордоном.

1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на дизентерію.

1939 — у Сталіно відбулися багатолюдні збори на шахті «Ветка-8» з ухваленням резолюцій підтримки наказу наркома важкої промисловості Л. Кагановича про хід виконання на підприємствах важкої промисловості постанови РНК СРСР, ЦК ВКП (б) і ВЦРПС від 28 грудня 1938 р. «Про заходи по упорядкуванню трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування і боротьби із зловживаннями в цій справі». Учасники таврували порушників трудової дисципліни, вимагали для них суворого покарання. «Вже довгий час наша шахта не виконує державного завдання. В цьому винні дезорганізатори виробництва і їх покровителі. — Заявив у виступі шахтар Мартиненко. — З цими людьми треба нещадно боротися».

1942 — на ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.

1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН.

1953 — на засіданні парламенту Югославії маршала Йосипа Броз Тіто обрали першим комуністичним Президентом країни.

1953 — у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу з швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок).

1966 — Рада міністрів УРСР ухвалила постанову «Про ліквідацію рад народного господарства економічних районів УРСР».

1969 — у космос вирушив радянський космічний корабель «Союз-4», а наступного дня — «Союз-5».

1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала «негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану».

1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою.

2004 — після близько 500-річної перерви прапор «п’яти хрестів» став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.

2005 — космічний зонд «Гюйгенс» здійснив вдалу посадку на поверхню Титану.

У цей день народились:

83 до н. е. — Марк Антоній, римський полководець і державний діяч.

1853 — Семен Ілліч Шохор-Троцький, російський математик-педагог.

1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і ентограф.

1871 — 16 січня Сильвестр Яричевський, український письменник.

1882 — Іван Огієнко (митрополит Іларіон), український православний митрополит, мовознавець, історик церкви, культурний діяч.

1883 — Ніна Річчі (Марія Нієллі), відома французька модельєрка італійського походження. Відкрила у 1932 році разом із сином Дім моди Річчі, який існує досі й випускає одяг, парфуми, косметику та модні аксесуари.

1902 — Василь Минко, український драматург-комедіограф.

1907 — Комісаренко Василь, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речови.

1922 — Василь Гнєздилов, український архітектор і скульптор, лауреат Шевченківської премії.

1928 — Зимня Валентина Іванівна — українська актриса, театральний педагог, заслужена актриса УРСР (1960).

1937 — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії.

1963 — Стівен Содерберг, американський кінорежисер («Секс, брехня і відео», «Ерін Брокович», «Анатомія Грея», «11..», «12…» і «13 друзів Оуешена»). Кількаразовий номінант на премію «Оскар».