Цей день в історії/27 січня

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

1860 — вийшов друком повний «Кобзар» Тараса Шевченка.

1880 — Томас Едісон запатентував електричну лампу розжарювання.

1904 — початок російсько-японської війни.

1918 — на екрани США вийшов фільм «Тарзан з племені мавп» з Елмо Лінкольном у головній ролі.

1924 — на Красній площі у Москві у спеціально спорудженому мавзолеї помістили тіло вождя Жовтневої революції Володимира Леніна.

1926 — у Лондоні шотландський винахідник Джон Лоджи Бейрд провів публічну демонстрацію пристрою для передачі і прийому телевізійного зображення — телевізора.

1944 — заснування нагород Української повстанської армії.

1944 — урочистий артилерійський салют у Ленінграді сповістив про остаточну ліквідацію блокади міста, що тривала 872 дні.

1945 — радянські війська увійшли у концтабір Освєнцим та визволили вцілілих в'язнів.

1967 — під час репетиції польоту на місяць загорівся американський корабель Аполлон-1. Всі члени екіпажу, — Гас Гріссом, Едвард Уайт та Роджер Чаффі загинули.

1967 — США, Великобританія та Радянський Союз уклали міжнародний договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору.

1973 — у Парижі підписана хартія про припинення війни й відновлення миру у В'єтнамі.

1983 — в Японії завершено будівництво найдовшого підводного залізничного тунелю, що проліг між островами Хонсю і Хоккайдо.

1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Канадою та Португалією.

1997 — Аслан Масхадов був обраний президентом Чеченської Республіки.

2000 — в Єгипті парламент прийняв закон, що дозволяє жінці подавати на розлучення.

2009 — Кирил, митрополит Смоленський і Калінінградський РПЦ, на помісному соборі обраний XVI патріархом Московським і всієї Русі.

Цього дня народилися:

1756 — Вольфґанґ Амадей Моцарт, австрійський композитор, представник віденської класичної школи («Дон Жуан», «Чарівна флейта», «Весілля Фігаро»), автор понад 20 опер, 50 симфоній, фортепіанних концертів і камерних творів.

1775 — Шеллінг Фрідріх Вільгельм, німецький філософ.

1790 — Петро Гулак-Артемовський, український поет, байкар («Пан і собака», «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько»).

1826 — Михаїл Салтиков-Щедрін, російський письменник.

1832 — Льюїс Керролл (Чарльз Латуідж Доджсон), англійський математик, письменник («Аліса в країні чудес»).

1836 — Леопольд фон Захер-Мазох, австрійський письменник, від його прізвища походить термін «мазохізм».

1837 — Лесевич Володимир, громадський діяч, публіцист і педагог.

1839 — Павло Чубинський, український етнограф і фольклорист, автор слів Державного Гімну України.

1859 — Вільгельм II Гогенцоллерн, німецький імператор, прусський король.

1891 — Павло Тичина, український поет-модерніст («Сонячні кларнети», «Замість сонетів», «Чуття єдиної родини»), державний діяч (голова Верховної ради УРСР, 1955-59 років).

1904 — Олександр Довгаль, український графік.

1915 — Яків Гніздовський, український художник, графік, кераміст, мистецтвознавець.

1924 — Рауф Денкташ, перший президент Турецької Республіки Північного Кіпру у 1983–2005.

1927 — Олексій Тихий, український дисидент і правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи.

1932 — Борис Шахлін, радянський спортсмен, 7-разовий олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики.

1944 — Нік Мейсон (Nick Mason), англійський ударник, композитор, музичний продюсер, учасник гурту Pink Floyd.

1948 — Валерій Брайнін, поет, перекладач, есеїст, культуролог, музикознавець, музичний педагог, культур-менеджер, композитор.