Новий рік із субсидіями і компенсаціями на оплату ЖКП зустріли понад мільйон сімей, що у масштабах країни і з підвищенням тарифів — мізер. Плани з нарощування кількості отримувачів субсидій не виконані, а надання компенсацій зовсім провалене.
Підсумки 2014 року з надання населенню субсидій, Держстат за традицією підвів наприкінці січня. Звіт примітний, головним чином, двома позиціями: вперше до нього не включено Крим, а кількість одержувачів субсидій за рік суттєво зменшилася — на 220 тис. сімей.
При цьому, цікаво не саме падіння показників, — без Криму та частково неконтрольованим Донбасом воно було неминучим, — а тенденція. Щорічний регрес у межах 100-200 тис. субсидій Держстат фіксує вже три роки поспіль. З 2011 року отримувачів субсидій в Україні стало на 501,5 тис. менше — на чверть, хоча малозабезпечених сімей у країні як і раніше, багато, а рахунок громадян, які її не проти отримати йде на мільйони.
У вересні 2011 року зарплата до 1,5 тис. грн в Україні нараховувалася майже третині працівників — 32,6%, ще 12,6% працівників отримували зарплату від 1,5 тис. до 2 тис. грн. Всього — майже 5 млн осіб. У вересні 2014 року працівників із зарплатою до 2 тис. грн було 36,1%, ще 12,2% — отримували зарплату до 2,5 тис. грн, — прогрес досить скромний. У половини працюючих досі не зарплата, а «сльози». І велика частина з них — потенційні отримувачі субсидій. Наприклад, сім’я, в якій працюють обоє з зарплатою 2,5 тис. грн, лише при відсутності дітей може не подолати фінансовий бар’єр призначення субсидії. Обов’язковий платіж для такої сім’ї — близько 795 грн. При наявності в сім’ї однієї дитини розмір обов’язкового платежу складе всього 530 грн, двох — 400 грн.
Так що простір для збільшення кількості отримувачів субсидій не просто широкий, а майже неозорий. Лище за рахунок працюючого населення показники можна збільшити у декілька разів. Було б бажання у чиновників і можливості — у бюджету.
Жовтень — важкий місяць
«Суха» арифметика Держстату така: в 2014 році субсидії отримали 1,51 млн. сімей. Це не найгірший показник, однак радіти нічому. Як відомо, Мінсоцполітики покладало великі надії на новий порядок надання субсидій, введений в дію з 1 жовтня. За словами екс-Міністра Людмили Денисової, зміна правил призначення субсидій повинна була «відгукнутися» приростом в 600 тис. сімей. Не відгукнулося.
Правда, якщо не брати в розрахунок Донецьку і Луганську області падіння зміниться на помірне зростання: за рік в мирній частині України кількість одержувачів субсидій збільшилася на 50 тисяч. Але принципово це нічого не змінює. Навіть у цій вибірці реалії скромніші планів у 12 разів. На випадковість такі недорахунки списати не можна.
Більше того, в жовтні в деяких регіонах видача субсидій майже повністю призупинилась — судячи з усього, місцеві чиновники не встигли перейти на новий лад. Так, в Івано-Франківській області за субсидіями звернулося понад 6 тис. осіб, а призначені вони — менш ніж 500 громадянам, всього 8% заявників (для порівняння, у вересні субсидії призначені 73% заявників).
Це - не антирекорд. У деяких областях показники, буває, падають ще нижче. Наприклад, у березні 2014 року в Херсонській області субсидії призначені лише 22 щасливцям - 7,2% заявників. Однак такі ексцеси зазвичай поодинокі, статистику тягнуть вниз одна-дві області. У жовтні ж падіння сталося масове. В цілому по Україні, субсидії в цьому місяці призначені 45% заявників, у Миколаївській області - 9,8%, у Дніпропетровській - 14,1%, у Тернопільській - 17,3%, тощо.
За підсумками року ситуація вирівнялася. У тій же Івано-Франківської області, субсидії отримали 90,2% претендентів, а в грудні і зовсім — 141,7%, за рахунок «хвостів» минулих місяців. Але навряд чи це можна віднести до досягнень.
Чекати і вірити!
Періодичні сплески активності в призначенні субсидій — одна із специфічних рис діючого порядку. Справа в тому, що згідно з Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій, термін вирішення питання про виділення державної допомоги — 10 днів з моменту отримання заяви, але лише за наявності в управлінь соцзахисту необхідних відомостей від ЖЕКів, ОСББ та підприємств, які надають комунальні послуги. На отримання цих відомостей порядок дає 5 днів. Крім того, чиновники мають право запросити інформацію у податківців, ДАІ, БТІ і т. п. Інформація надається у термін до 15 днів.
Тому на практиці оформлення субсидій може зайняти і 2, і 3 тижні. Як наслідок, навіть підсумкові річні дані Держстату не повністю відображають реальну картину. Так, в січні 2014 року в Черкаській області субсидії призначені 128,9% сімей від кількості які звернулися — в основному за рахунок «боргів» 2013 року.
Сумна арифметика
Ще одна принципова особливість, властива «арифметиці» субсидій: річні показники їх надання завжди набагато вищі кількості сімей, які отримують субсидії у «реалтаймі». Пояснюється це просто. Субсидії в Україні призначаються на півроку. Тому за рік сім’я встигає двічі відзначитися в категорії одержувачів. Лише для сімей з непрацездатних громадян, зокрема, сімей пенсіонерів зроблено виняток. Вони при бажанні можуть отримувати субсидію весь рік.
У грудні 2014 року субсидії в Україні отримували близько 1,1 млн сімей. Цей показник найбільш близький до реальності. Тому Держстат завжди акцентує увагу на кількості сімей-учасників Програми житлових субсидій у звітному місяці. 2015 рік з субсидіями в Україні зустріли близько 6,8% сімей. Роком раніше таких сімей було 7,5%. Порівняно з груднем 2013 року Програма житлових субсидій «схудла» на 172 тис. сімей. Без урахування Донбасу і Криму приріст склав 34,7 тис. сімей. Такими темпами для виходу на необачно заявлений рівень приросту в 600 тис. необхідно більше 17 років.
Ситуація стає ще більш гнітючою, якщо підрахувати частку населення, захищеного субсидіями. Середній склад сім’ї в Україні — 2,6 людини. Виходить, що в грудні держава допомогла оплатити комуналку з допомогою субсидій 2,9 млн. громадян — з 42,9 млн чоловік (за оцінкою Держстату на 1 грудня).
Але в дійсності показник ще нижчий, так як 66,9% сімей, що отримали в грудні субсидію, складаються з однієї людини. Це, в основному, самотні пенсіонери.
Одним словом, для оптимістичних прогнозів умови зараз не найкращі. Можливих причин такого стану речей всього три: або щось не так з чинним порядком призначення субсидій, або — з чиновниками, або — з населенням, яке не виявляє належної активності і не звертається за допомогою. Істина, як завжди, десь посередині.
Що спільного у Харкова з Херсоном?
Зі зрозумілих причин, сьогодні головний депресивний регіон України - Донбас. Кількість субсидій, призначених у Донецькій області, за рік зменшилася в 3 рази - з 243 тис. до 80 тис., в Луганській, ще більше - з 97 тис. до 30,5 тис. Причому це ще не межа, так як в 2014 році Держстат врахував субсидії, призначені в зоні проведення АТО. Так, за даними Головного управління статистики у Донецькій області, в Донецьку за 9 місяців 2014 року субсидії призначені приблизно 14 тис. сімей, у Горлівці - 5,7 тис., в Харцизьку і Макіївці - 6,2 тис. сімей. В цілому, приблизно третина від загальної кількості субсидій, була призначена сім'ям, що проживають «по ту сторону» області. З вересня регіональне управління статистики не публікує даних про видані субсидії. У Луганській області ситуація така ж. Але і без офіційного підрахунку ясно, що в 2015 році одержувачів субсидій на Донбасі стане ще менше - за рахунок мешканців зони проведення АТО і вимушених переселенців, яким з ряду причин отримати субсидії буде набагато складніше, ніж раніше або навіть неможливо - в основному через нормативну неврегульованість та діючі обмеження.
Проте, все це очікувано. Примітно інше. У 2014 році Держстат зафіксував регрес в чотирьох мирних областях України: у Черкаській та Чернівецькій областях субсидії отримали на кілька сотень сімей менше, ніж у 2013 році, тобто ситуація практично не змінилася. А от у двох областях - Херсонській та Харківській, сталося істотне зниження. Так, харків'яни не дорахувалися 22,3 тис. субсидій (падіння - 14%). І це при тому, що більше всього вимушених переселенців саме в Харківській області, а видача субсидій прив'язана не до власників нерухомості, а до домогосподарств, тобто місця проживання. Так що справа не лише у війні. За останній рік істотного приросту у видачі субсидій - в межах 10 тис. і більше, - досягли лише чотири регіони: Київ, Сумська, Чернігівська і Полтавська області.
Настають зміни?
Тим не менш, у Мінсоцполітики налаштовані оптимістично. Заступник Міністра соціальної політики Віталій Мущинін в кінці січня заявив, що відомство вже розробило поправки в чинне Положення про порядок призначення субсидій — з метою залучення до Програми житлових субсидій більшої кількості людей.
Очікується, що буде пом’якшено одне з діючих обмежень — ліміт на купівлю дорогих товарів та послуг зростуть в 5 разів: з 10 до 50 розмірів мінімальних зарплат, а призначати субсидії будуть не на півроку, а на рік.
Разом з тим, і довідки про доходи заявники повинні будуть надавати не за 6, а за 12 місяців, що для багатьох обернеться додатковими клопотами по збору документів, а для деяких може закінчитися відмовою в допомозі.
Тому про наслідки внесення поправок можна буде судити лише де-факто. Скільки часу знадобиться для прийняття проекту — невідомо. Поки він не розміщений навіть на сайті Міністерства.
А ось компенсаціям за підвищення тарифів на тепло, газ і гарячу воду, введеним влітку минулого року, судячи з усього, вердикт можна винести вже сьогодні. За словами Віталія Мущиніна, станом на 16 січня органи соцзахисту призначили компенсації 12 тис. сімей, хоча, за попередніми розрахунками, право на них отримали, як мінімум, 3 мільйони.
Якщо врахувати, що це разова акція — компенсації надаються лише до завершення опалювального періоду 2014-2015 років, кампанію з порятунку бідних від «непідйомних» цін на тепло і газ можна вважати завершеною. Обіцяли, як краще, вийшло — як завжди.
Валентин Хорошун
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
