Економічні експерти мають різні думки щодо доцільності впровадження Нацбанком ринкового курсоутворення.
5 лютого Національний банк вирішив провести в Україні фінансовий експеримент. Державний регулятор значно підвищив облікову ставку (з 14% до 19,5%), припинив проводити щоденні валютні аукціони та відмовився від індикативного курсу гривні з метою встановлення банками єдиного ринкового курсу на підставі об'єктивних параметрів попиту та пропозиції.
І вже наступного дня долар різко злетів у ціні - на 5 грн. Цей день у мережі називали для гривні "чорною п'ятницею". Відтак, з 6 лютого національна валюта ледь не щодня встановлювала антирекорди.
Коли ж за кілька днів курс дістався позначки 25 грн/дол, економічні експерти прогнозували гривні нетривалу затримку на такому рівні, а з часом обіцяли поступове подорожчання.
Але щось в експерименті Нацбанку пішло не так. Найбільший на той момент антирекорд гривня встановила 23 лютого. За офіційним курсом НБУ долар коштував 28,34 грн. А на міжбанку та чорному ринку наступного ранку взагалі сягав позначки 31,7 грн і 35 грн.
Такі цифри шокували українців. Адже ріст долара спричинив значне зростання цін практично на всі продукти і товари. Власники валютних кредитів навіть влаштували пікет біля будівлі НБУ, вимагаючи звільнення Гонтаревої.
Кілька днів тому голова Нацбанку таки визнала, що регулятор не в змозі стримати падіння гривні, відтак вдається до жорстких заходів - з 24 лютого вводить заборону банкам здійснювати купівлю валюти за дорученням клієнтів.
25 лютого гривня дійсно трохи зміцнилася. Але вже 26 лютого після скасування такої заборони і відкриття міжбанківського ринку курс долара злетів до 33,5 грн.
Екстрений порятунок гривні
До критики валютної політики Нацбанку долучився і прем'єр Арсеній Яценюк. Зокрема, він звинувачував Нацбанк у потуранні виведенню іноземної валюти з України, відтак створенню її дефіциту, через що і падала гривня.
25 лютого Порошенко зібрав екстрену нараду, на якій були присутні, зокрема, Гонтарева, Яценюк та Яресько, з метою відшукання шляхів порятунку гривні.
За результатами наради, голови НБУ та Мінфіну зробили спільну заяву. Вони запевнили, що обвал гривні не має під собою фундаментальних причин і викликаний діями спекулянтів, а також панікою економічних гравців.
"Все, що зараз відбувається на валютному ринку - це наслідки спекуляцій і емоцій", - заявила Яресько і додала, що Кабмін і Нацбанк спільно боротимуться з валютними спекулянтами і домагатимуться повернення валютної виручки експортерами.
При цьому голова Мінфіну наголосила, що відставка Гонтаревої на часі не обговорюється.
ТСН.ua опитав експертів, як вони розцінюють такі заяви головних фінансових менеджерів України та наскільки доцільним був проведений Нацбанком експеримент.
Колишній голова Мінфіну Віктор Пинзеник:
- 25 лютого на міжбанку відбувалося ручне регулювання, оскільки, по суті, міжбанківський ринок не був повністю закритий. Розмови про те, що він (ринок, - ред.) зупинився – неправда. Але де-факто можна сказати, що там роботи майже не було, бо коли я дивився наприкінці дня, то там було $ 3,5 млн обороту всього-на-всього. Для порівняння, день до того оборот складав $ 167 млн. Але в кінці дня (25 лютого, – ред.) я подивився інформацію, що оборот валютного ринку вчора був $ 92 млн, але з них $ 80 млн купив Нацбанк. Тобто, якщо відняти ту суму, то ринку практично не було. Але там ще виникають питання, на які я можу будувати якісь здогадки, але що там відбулося – не знаю. Очевидно, що там йшла якась ручна робота, ручний режим управління, включаючи курс і продаж валюти.
Коли ми говоримо про якусь продуману стратегію участі Національного банку на ринку, то вчорашні події говорять, що її (стратегії – ред.) немає. НБУ купив валюту, очевидно, тоді, коли курс вже був 21. Я бачив такий курс на міжбанківському ринку. Не можна допускати таких різких коливань курсу. Його треба намацати. Трагедія нинішньої ситуації полягає у тому, що ніхто не знає курсу. Його нема. Тому задача Національного банку – допомогти ринку намацати курс, вбиваючи спекулянта, вбиваючи можливості заробляти на цьому курсі.
Директор економічних програм Центру ім.Разумкова Василь Юрчишин:
- В основі нинішніх негараздів, на мій погляд, лежить саме недовіра до Центрального банку, до його політики та спроможності запровадити якісь раціональні заходи щодо недопущення дисбалансів на валютних ринках.
Відсутність довіри пов'язана з тим, що НБУ не знаходить інструментів контролю. Тому основну роль у знеціненні гривні грає не стільки паніка, скільки спекулятивні моменти.
Великі проблеми полягають у тому, що з початком негараздів потрібно було запроваджувати різного сорту контролі, наприклад, за тим, як використовуються кредити рефінансування. І не виключено, на думку багатьох фахівців, що значна частина коштів, які Центральний банк надає комерційним, потрапляють на валютні ринки, що провокує подальшу девальвацію.
Те саме стосується імпортних контрактів. Лише зараз Центральний банк говорить, що буде прискіпливо їх перевіряти. Подивимося, як це буде втілюватися у життя. Але те, що інструменти виводу валюти через фіктивні імпортні контракти були і раніше, ще восени минулого року. Але це чомусь залишалося поза межами інтересів Центрального банку.
Також і зі спробами повернення валютної виручки. НБУ зовсім цим не займався. Про це лише говорилося, що, мовляв, через 30, через 40, через 50 днів банки почнуть повертати виручку. Але вони не повертали. Тому зараз, можливо, щось почнуть робити. Але потрібно також узгодити з тим, щоб експортери мали доступ до своїх же ресурсів. Тобто не вимагати, щоб вони продавали 75% своєї виручки, а повернутися до нормальних 50%, як це було.
Нацбанк проводив дуже багато різних експериментів за керівництва останньої голови Центробанку. Дуже багато різного сорту намірів, починань, рішень, які потім відмінялися. Навіть вчорашнє рішення про заборону банкам виконувати імпортні замовлення своїх агентів - зранку воно приймається, увечері вже відміняється. Це як раз зайве підтвердження того, що керівництво Центрального банку просто не розуміється, має вкрай низьку спроможність до впровадження раціональної політики.
Коли був індикативний курс, там був хоч якийсь якір, щоб підтримувати курсову динаміку. Там хоч якимось чином було видно обмеження. А те, що існував тіньовий сектор, то він і зараз нікуди не зник. Нічого не змінилося. Крім того, що й офіційний курс, і міжбанківський, і вуличний зросли з 20-ти до 30-ти і вище. І все одно немає ні єдиного курсу, ні доступу до валюти. Раніше ми не могли купити $ 200, зараз ми не можемо купити $ 100. Це приклад того експерименту, тих рішень Центробанку, які не були виважені, а відтак, не принесли жодного позитивного результату, лише посиливши розбалансованість.
Курс у нинішній ситуації якщо і відкотиться, то лише символічно. Щоб побачити суттєве зміцнення, треба щоб суттєво зміцнилося управління Центрального банку і фактично змінилася політика Центрального банку.
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко:
- Я не згоден із заявою Гонтаревої і Яресько про відсутність фундаментальних причин для падіння гривні. Звичайно ж вони присутні, їх декілька.
Перша причина: у країні зберігається торговельний дефіцит і дефіцит рахунків поточних операцій. Це основні характеристики, які показують що девальваційний тиск присутній.
Друга причина: в України значні зовнішні борги. Цього року країна повинна погасити $ 10 млрд суверенного і квазісуверенного боргу.
Третя причина: низький обсяг золотовалютних резервів, які знаходяться десь на рівні $ 6 млрд зараз. Це ледь перекриває один місяць нашого імпорту.
Четверта: борги зовнішнього сектора. Вони досить великі і їх теж потрібно відшкодовувати. На руках у приватного сектора знаходиться більше $ 100 млрд зовнішнього боргу. Близько $ 10 млрд доведеться віддавати або в цьому році, або реструктуризувати ці гроші.
У цілому експеримент НБУ був правильним, але помилка державного регулятора була у тому, що він ніякими діями його не підкріпив. Він (експеримент, - ред.) абсолютно би нормально спрацював у тому випадку, якщо б були розблоковані програми заходу грошей у країну. А оскільки стався значний часовий лаг, ми бачили таку серйозну девальвацію. Але це, до речі, було очікувано. Коли відбувається перехід до ринкового курсоутворення, то проблема полягає у тому, що ти не можеш довго тримати ринок у підвішеному стані. Коли ринок бачить, що валюта на ринок не приходить і попит не задовольняється, ринок починає панікувати. І він діє у чомусь, звичайно, ірраціонально.
Від регулятора зараз потрібні дуже зважені заяви та недопущення помилок у них. Адже надсилання неправильних сигналів на ринок завжди обертається катастрофою для будь-якого регулятора будь-якої країни.
Змінити ситуацію може прихід грошей від МВФ, який у свою чергу розблокує для нас міжнародні фінансові кредити на суму близько $ 8 млрд. Але проблема, яку я тут бачу - це те, що МВФ повинен був зібратися на цьому тижні з приводу України. Але для того, щоб це відбулося, український парламент повинен був прийняти ті правки до законів і бюджету України для того, щоб можна було винести питання України на засідання ради директорів МВФ. Загальне очікування було таке, що в середу (25 лютого, - ред.) збереться український парламент. Він не зібрався. Це означає, що Україна не винесе своє питання на цьому тижні. Є істотні ризики, що МВФ буде розглядати рішення по Україні з часовим лагом. Тобто, якщо припустити, що дійсно 3 березня відбудеться обговорення цих законів у ВР, то у найкращому випадку це означає, що кінець наступного тижня можуть відбутися збори директорів МВФ щодо України. Але існують ризики того, що цього може не статися.
Я боюся, що м'яч вже не на полі НБУ, м'яч знаходиться на стороні поля Верховної Ради та Кабміну. Ось від них залежить подальша доля країни. Якщо вони в змозі прийняти необхідні закони для того, щоб відкрити для нас необхідні програми кредитування, тоді ситуація увійде в кероване русло і тоді НБУ буде чим керувати.
Зараз для них головне - не піддатися на провокації і не почати зливати наші золотовалютні резерви для стабілізації курсу. Це найбільша небезпека, яка може бути.
Також на часі необхідно ініціювати реформи. Тому що те, що ми отримуємо - це не фінансова допомога. Це кредити, які треба буде віддавати. На тлі стагнуючої економіки віддавати їх буде все складніше. Треба дати можливість почати нормально працювати економіці. І спробувати залучити інвестиції. Це означає реально на високій швидкості запустити маховик реформ.
Якщо не вживати ніяких заходів, то на Україну чекає дефолт, широкомасштабний і некерований.
26 лютого Нацбанк годину тримав у таємниці курси валют, а потім ошелешив ринок доларом по 30 грн. Щоправда, пізніше регулятор потішив дилерів комерційних банків новиною про готовність наситити валютний ринок "дешевими" доларами. За даними агентства "Інтерфакс-Україна", вартість одного "зеленого" складатиме 28,046032 грн.
Ольга Скичко
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
