Цей день в історії / 11 березня

1702 — вийшла у світ англійська газета «Дейлі Курант», перша щоденна газета у світі.

1878 — Французькій академії продемонстрували фонограф, але винахід був оголошений шарлатанством.

1921 — уряд УСРР ухвалив постанову про викуп у населення культурних цінностей для передачі державним музеям.

1931 — у СРСР уведено комплекс ГТО.

1933 — у Німеччині, штурмовики «SA» (Sturm Abteilung) вчинили погроми крамниць, які належали євреям.

1938 — в ніч на 12 березня німецькі війська окупували Австрійську Республіку і було оголошено про «аншлюс» обох держав.

1941 — США почали надавати допомогу воєнними матеріалами союзникам по антигітлерівській коаліції.

1943 — німецькі війська вдруге взяли Харків.

1985 — на пленумі ЦК КПРС Михайла Горбачова обрали Генеральним секретарем ЦК КПРС.

1990 — на своєму першому засіданні новообрана Верховна Рада Литовської РСР, більшість у якій отримали прихильники «Саюдісу», ухвалила Акт про відновлення незалежності Литви.

1997 — Україна і Молдова проголосили створення митного союзу.

2004 — терористичний акт на залізничному вокзалі в Мадриді забрав життя 200 людей.

2010 — призначено новий уряд на чолі з Миколою Азаровим.

2011 — сильний землетрус в Японії (9 балів).

У цей день народились:

1336 — Тамерлан, тюркський завойовник.

1544 — Торквато Тассо (Torquato Tasso), італійський поет.

1770 — Вільям Гаскінсон (William Huskisson), англійський політичний діяч і перша людина, що загинула під колісьми поїзда.

1775 — Анастасевич Василь Григорович, український бібліограф, книгознавець, письменник і перекладач.

1780 — Август Крелле (August Leopold Crelle), німецький математик й архітектор.

1811 — Урбен Жан Жозеф Левер’є (Urbain Le Verrier), французький астроном, що обчислив орбіту й положення раніше невідомої планети Сонячної системи, названої потім Нептуном, яку в 1846 році по його вказівках виявив німецький астроном Галлі.

1818 — Маріус Петіпа, російський балетмейстер і педагог французького походження.

1822 — Жозеф Луї Франсуа Бертран (Joseph Louis François Bertrand), французький математик, член Паризької АН. Присвятив себе математичному аналізу, теорії чисел, механіці Лагранжа.

1855 — Малколм Кемпбелл (Malcolm Campbell), британський автогонщик і яхтсмен.

1865 — Фанос Погосович Терлемезян, вірменський живописець, народний художник Вірменської РСР.

1887 — Рауль Волш (Raoul Walsh), американський режисер, продюсер, сценарист й актор.

1890 — Ванневар Буш (Vannevar Bush), американський інженер, творець атомної бомби.

1905 — Василь Лапокниш, український режисер.

1906 — Зіно Давидофф, творець швейцарської всесвітньо відомої фірми.

1907 — Джессі Метьюз, англійська танцівниця, співачка й акторка.

1911 — Аркадій Бейнусович Мигдал, радянський фізик-теоретик, академік.

1913 — Джон Вайнцвейґ, канадський композитор.

1920 — Ніколас Бломберген, голландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1981 року.

1926 — Георгій Юматов, актор («Весна», «Небезпечні гастролі»).

1931 — Кейт Руперт Мердок (Keith Rupert Murdoch), видавничий магнат, мільярдер.

1936 — Гаральд цур Гаузен, німецький медик і учений, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 2008 року.

1942 — Олександр Басилая, грузинський композитор, художній керівник ансамблю «Іверія».

1950 — Джеррі Цукер (Jerry Zucker), американський кінорежисер («З пістолетом наголо», «Абсолютно секретно»), сценарист, продюсер й актор.

1952 — Дуглас Ноел Адамс (Douglas Noël Adams), англійський письменник, автор популярного фантастичного серіалу «Путівник по Галактиці».

1955 — Ніна Гаґен (Nina Hagen), німецька співачка.