Живучість української нації вражає письменників та істориків. 1000 років зберігати самоідентичність, постійно відроджувати власну державність. Мало який народ на таке спромігся, більшість розчинялося в інших етносах.
Усі хто і зараз, і 10, і 40, і 70 років тому в’їжджав з безкраїх просторів Росії в Україну завжди відзначав різку зміну характеру невеликих поселень. На зміну розваленому паркану та недоглянути будинків приходили чистенькі акуратні оселі. Якщо і бідно то все одно все доглянуте, свіжовибілене і обов’язкові деревця та квіти – особливо чорнобривці. Дуже охайні, «вишукані» городи
Навіть у Сибіру «українські» села безпомилково можна вирізнити за цими ознаками. Патріоти України винайшли ще один факт цієї непереборної риси поблизу лінії фронту. І це справа рук не селян, а військових, які кожну зайву хвилину знаходять собі діло.
Боєць із Закарпаття Іван Білецький опублікував в Facebook фото, де видно окопи, засаджені цибулею.
«Закарпатці ніде не пропадуть. Головне, щоб по нашому цибулі, посадженому в окопах, і нашому березовому соку ніхто не стріляв », – написав чолов’яга.

Користувачам сподобалася ця ідея закарпатців і вони порадили їм між рядами цибулі посіяти кріп (укроп.-рос.). Патріоти України пропонують бійцям інших регіонів надсилати фото власної хазяйновитості. Адже ж не самі закарпатців руки в землі від домашньої городини в таких екзотичних умовах. Лесь Нечоса