Цей день в історії / 3 квітня

1043 — Едуарда Сповідника короновано на англійський престол.

1502 — розпочалась четверта експедиція Христофора Колумба до берегів Америки.

1559 — підписано Като-Камбрезійський мир, який завершив Італійські війни 1494–1559 років.

1789 — корабель «Баунті» на чолі з капітаном Вільямом Блаєм вийшов з Таїті і взяв курс на схід, в Америку.

1836 — царським урядом прийнято рішення про будівництво першої в Росії пасажирської залізниці — Царскосільскої залізниці.

1863 — в США вручені перші військово-морські медалі.

1879 — в болгарському місті Тирново були скликані Великі народні збори, на яких столицею держави було обрано місто Софія, яке на той час налічувало всього 3 000 будинків і 12 000 мешканців.

1882 — в Росії страчено народовольця Степана Халтурина за вбивство одеського військового прокурора генерала Стрельникова.

1885 — німецький винахідник Готтліб Даймлер отримав патент на свій перший одноциліндровий двигун внутрішнього згорання з водяним охолодженням потужністю 0,5 кінської сили.

1896 — в Мілані була заснована (італ. La Gazzetta dello Sport) — найавторитетніше спортивне видання Європи.

1907 — створено університет Саскачевану (Канада).

1910 — вперше здійснено сходження на найвищу вершину Північної Америки Мак-Кінлі (6193 м) на Алясці.

1913 — лідерка англійських суфражисток Еммелін Панкгерст обвинувачена у підбурюванні до підпалів і засуджена до трьох років ув’язнення.

1917 — Ленін з соратниками прибув зі Швейцарії до Петрограда.

1918 — Перша світова війна: французького маршала Фердинанда Фоша призначено головнокомандуючим військ Антанти на західному фронті.

1919 — Український Раднарком проголосив Асканію-Нову заповідником.

1922 — Сталіна обрано генеральним секретарем ЦК РКП (б).

1933 — у Херсоні український хірург Юрій Вороний вперше у світі виконав клінічну пересадку нирки (26-річній жінці пересадили орган 60-річного померлого чоловіка).

1933 — літак уперше перелетів через Еверест.

1940 — почалися розстріли польських офіцерів із радянських таборів у Старобільську, Осташкові, Козельську («Катинська трагедія»).

1948 — президент США Гаррі Трумен затвердив Акт про надання країнам грошової допомоги — відомий як «план Маршалла».

1966 — радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-10» була виведена на орбіту Місяця і стала його першим штучним супутником.

1973 — Рада Міністрів УРСР заснувала літературну премію імені Павла Тичини.

1981 — вийшов друком перший номер польського незалежного профспілкового видання «Тижневик Солідарність».

1987 — у приміщенні штаб-квартири Всесвітньої організації охорони здоров’я заборонили палити.

1990 — над будинком Львівської міської ради урочисто підняли український національний прапор, перед тим освячений у греко-католицькому кафедральному соборі Святого Юра.

1999 — збройні сили НАТО нанесли перший повітряний удар по столиці Югославії Белграда.

2007 — французький швидкісний поїзд «TGV» встановив новий світовий рекорд швидкості для пасажирського поїзда: 574,8 км/год.

У цей день народились:

1783 — Вашингтон Ірвінг, американський письменник.

1895 — Маріо Кастельнуово-Тедеско, італійський композитор.

1896 — Микола Семенов, радянський хіміко-фізик, єдиний радянський лауреат Нобелівської премії з хімії (отримав в 1956 році спільно з Сирілом Хиншелвудом).

1898 — Катерина Есау, американський ботанік, авторка дослідження «Анатомія рослин».

1909 — Володимир Бєляєв, письменник.

1918 — Олесь Гончар, український письменник («Прапороносці», «Тронка», «Собор», «Берег любові», «Циклон»), академік, громадський діяч.

1924 — Марлон Брандо, американський актор, лауреат двох премій «Оскар» («Хрещений батько», «Апокаліпсис сьогодні», «Останнє танго в Парижі», «Дон Жуан де Марко»).

1924 — Бурчак Федір Глібович, український вчений-правознавець, академік, засновник Академії правових наук України, на честь якого названий Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва у Києві.

1927 — Блауг Марк, американський та англійський економіст.

1930 — Гельмут Коль, німецький політик, канцлер Федеративної Республіки Німеччини.

1939 — Віктор Садовничий, ректор Московського державного університету.

1941 — Григорій Гаркуша, український співак та соліст (баритон), народний артист України.

1944 — Роберт Геббельс, люксембурзький політик, депутат Європейського Парламенту.

1958 — Алек Болдуїн, американський кіноактор («Ноттінг Гілл», «Перл-Гарбор», «Одружена з мафією»).

1961 — Олексій Кучеренко, український політичний діяч.

1961 — Едді Мерфі, голлівудський кіноактор («Життя суботнього вечора», «Поліцейський з Беверлі-Гіллз», «Шрек», «Доктор Дуліттл», «Знайомтесь: Дейв»).

1971 — Анастасія Заворотнюк, російська акторка театру і кіно («Моя прекрасна няня»), телеведуча.

1972 — Дженні Гарт, американська акторка.

1972 — Лола Паньяні, італійська акторка.