загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Чи реально прожити на мінімальну зарплату. Підсумки експерименту

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

ГРОШІ

737 гривень в місяць на їжу, розваги, засоби гігієни, дрібні побутові речі. 248.10 на їжу коту. Решта мінімальної зарплати – на оплату комунальних. За місяць витратила 1218 гривень. На проїзд пішло близько 90 гривень.

Місяць я прожила на мінімальну зарплату, в день витрачала не більше 40 гривень, відкладала на комунальні послуги.

Зовсім не їла м’яса та риби. Намагалась їсти кілька разів на день: овочі, кашки, горіхи, насіння. На щастя, не довелось тратити на якісь медикаменти.

Експеримент проводила не як журналіст, а як звичайна людина. Отже, що реально купити, чи можна дозволити собі хворіти, чи варто заводити домашню тварину та як дати раду, коли ти отримуєш мінімум.

Їжа

Про масло, рибу, м’ясо, чіпси, шоколадки і подібне – краще забути. Якщо ж таки вийде купити щось з цих продуктів – це буде не часто. Тим, хто має погані звички, палить, або вживає алкоголь хоч іноді, доведеться почати вести здоровий спосіб життя.

Що можна купувати: каші (вівсянка, манка, пшенична і ячмінна крупа, гречка і рис – трохи задорогі…), овочі (буряк, капуста, картопля, морква, часом гриби) – і дешево, і корисно, бобові (горох, квасоля), інколи – нежирна сметана, інколи олія, інколи хліб. Кава і чай – дорого. Якщо я би постійно жила на мінімалку, то влітку би 100% збирала трави і заварювала б їх. Каву, як я дізналась під час експерименту, можна варити із жолудів.

Комунальні

Живемо в квартирі троє. За лютий довелось заплатити 700 гривень. Думаю, за березень буде трохи менше. У мене на комунальні залишається 232.32. Має бути досить. Якщо б я жила сама і отримувала мінімалку, то, мабуть, слід би було оформити субсидії.

Одяг

Про те, скільки коштує нижня білизна, я вже писала. Найдешевші труси, які мені трапились, вартували 25 гривень. Я б не ризикнула їх вдягнути. На базарі, кажуть, можна навіть за 18 гривень купити, правда, то дика синтетика.

Ліфчики знайшла від 75. Такі, що можна пробувати купити – від 120-150. Не дуже по кишені людині з мінімальною зарплатою… Без трусів хіба ходити…

Колготи – 60-80 в середньому, – шось трохи краще – 120-170. Кожна жінка знає, що, буває, ті колготи рвуться на першому ж дні носіння. Як жартував мій колєга, колись він думав, що колготки на 40 ден вистачає на 40 днів. Ага, було б чудово.

Джинси, светри, блузки, взуття. Тут ціни дуже різні: дорого в бутіках і на базарі. Дешевше в інтернеті і на секонді. Щоб шукати в неті, звісно, треба комп мати. Навряд чи людина з мінімальною зарплатою купить його собі.

Отже в середньому (перебраний малокористований секонд-базар-розпродаж): штани- 100-500 грн, гольфи, светри, блузки – 75-300, пальто 400-1000, туфлі 200-700, сумки 100-400. Звісно, то дуже грубе зрівняння. Якщо, припустимо, пуховик в магазині чи на базарі коштував 2500-3000 гривень, то людині з мінімалкою треба було все життя складати на верхній зимовий одяг, ну або зашити собі рота і не платити за комунальні. На секонді зимову куртку можна було купити дешевше, у відібраному секонді – за 500-1000 гривень, у відділі на вагу – за 100-200 гривень. Те ж і з чоботами.

Дивлюсь на нові туфлі, в магазинах ціни коливаються в рамках 1000-2500. От і виходить, що туфлі вартують цілу мінімальну зарплату.

У відділі на вагу кофтинку можна купити навіть за 20 гривень, якщо вдало попасти, штани – за 50-70…

Насправді, якщо людина отримує мінімальну зарплату, то може собі дозволити лише відділ секонду “на вагу”. Втім, із падінням гривні, і там все подорожчало.

Лікування

– У мого тата пневмонія. На день йде 800 гривень, – каже мені колєга. – Так от просто, кашляв, виявилось, що то запалення легень, пішли в лікарню, положили в реанімацію.

Від такого, думаю я, не застрахований ніхто, а як бути людині, коли в день на лікування треба 800, а в неї на місяць 1218, безкоштовних ліків не дають…

– А я питався, а що роблять люди, які не можуть купити ліки. Виходить, нічого, йдуть додому вмирати, – каже знайомий.

Це направду сумно. Каже мій колєга, що лікарям взяток не дають, медики дуже професійні. дехто від хворих добу не відходить… А от самі ліки в аптеці вартують захмарно.

Отже, лікування пневмонії може обійтись в кілька тисяч гривень…

Знайома лікувала гнійну ангіну, каже, лікарям хабарів не давала, на ліки пішло півтори тисячі гривень.

Лікування зубів

В хлопця розболівся зуб. Лікував він його в середньостатистичній клініці, виявилось що треба пломбувати канали, ставити штифт, реставрація, а ще знеболювання і якісь там інші нюанси. Обійшлось все в тисячу з копійками гривень.

Щось простіше обійшлося б дешевше, втім, всеодно не по кишені людині з мінімалкою. Та й взагалі, краще зуби не лікувати, а покласти на полицю.

Домашня тваринка

Цікаво от, у скільки обходяться хом’ячки, папужки, рибки, черепашки, єнотики, бо скільки їде на кота, або собаку – я знаю. Коти бувають різні, якщо в тварину привчили до корму, або вона має якісь особливості, то це коштуватиме чимало. В сезон набирання ваги кіт їсть більше за людину, звісно, залежно від ситуації, але… Мій вживає кілограм їжі в день. Якось в нього почались проблеми з травленням, довелось перевести на мокрий корм. Десять пачок в день, одна коштувала тоді 5.50 (зараз 8), в місяць виходить більше, ніж мінімалка. Собі я на їжу витрачала значно менше. Втім, на весну кіт десь з місяць дурів від капусти і корм їв вимішаний з кашкою. Тому сума за котячі харчі вийшла меншою в рази.

В знайомого вівчарка. Каже, на харчування їй вдень витрачає 80-100 гривень. Хом’ячок, мабуть, обійдеться дешевше, але купити клітку, вітамінки, поїлки…

Людині, з мінімальною зарплатою, не вийде тримати тваринку. Навіть при умові, що кіт їстиме те, що й ви, то вам доведеться купувати більше. А ще ліки від бліх, глистів, пуходерки… А якщо траринка захворіє, то до ветеринара ви її просто не повезете – не буде за що.

Розваги

20 гривень на день народження, 25 на майстер-клас… Більше – нереально. Навіть 20 гривень доводиться, як від серця відривати. Зустрічі з друзями, походи в кафе і кіно, хобі, нові речі для дому, поїздки, мандри. Доведеться забути про все. Інколи можна гуляти… ну і все. Їздити на ровері – круто, втім, його теж купити можуть не всі.

В’язання, вишивка, малювання, вазони, валяння з шерсті, макраме – про все доведеться забути. Матеріали надто дорогі. Звісно, можна пробувати заробляти на хобі, але це – інша історія.

Загалом людина з мінімальною зарплатою, думаю, ідеальний раб. Вічно у боргах, не має хобі, інтереси, якщо й має, то їх не реалізовує. Людина з мінімальною зарплатою не їздить за кордон, не їздить навіть на море чи в гори – просто не буде за що. Варіант, звісно, автоспоп, але купити бодай кросівки, наплічник і намет – треба. Не складається ніяк. В людини з мінімальною зарплатою навряд чи є друзі, – не буде з чим ходити в гості, не буде чим пригощати гостей. Якщо друзі планують заплатити за тебе в кафе – це дуже незручно.В цьому переконалась на собі: ні разу не зустрічалась з подругами, які кілька разів кликали на каву чи пиво. Не йшла на зустріч з радійниками, бо теж не виходило по фінансах. Не ходила в гості до родичів, я би не купила гостинця, а йти з порожніми руками не вийде. Людина, яка живе лише на мінімалку, самітник, пасивна в громадському житті, не займається творчістю та й загалом, не займається активною діяльністю. Думаю, що з часом така людина просто починає замикатись вдома і дивиться телевізор. Якщо той телевізор є.

Житло

Якщо людина, яка отримує мінімалку і успадкувала житло, їй дуже пощастило, інакше, вона б мала напроситись пожити в родичів, стала наймитом, або просто опинитись на вулиці. Ні купити, ні побудувати, ні взяти в оренду бодай нещасну кімнатку – не вийде.

Діти

– Подумаєш, живе на мінімальну зарплату я теж живу, з двома дітьми при чому, – пише мені якась пані, коментуючи експеримент.

Вибачте пані, ну не вірю я, ви брешете, ви давно б померли. Допомагають або батьки або чоловік, або ви маєте спадок, або додатковий дохід, інших варіантів нема. Людина з мінімалкою – ледь виживає сама, про двох дітей навіть казати нічого не треба.

Цікавлюсь в молодих мамочок, в яку суму обходиться малюк, а може й пологи. Коментарі друзів різні, хтось каже, що вистачає державної допомоги, якщо в молодої мамочки є молоко, дитина не хворіє, родичі дарують одяг, хтось каже, що на маленьку дитину в місяць треба 1000 доларів.

– Каляска коштує, як “Жигуль”, на дитину в місяць йде “Жигуль”, – пишуть мені друзі в коментарях.

Про те, скільки зараз витрачають на дітей, напишу детальний матеріал згодом.

Особисте-суб’єктивне:

Що було найважче:

– не зустрічатись з друзями

– ходити у взутті, що потребує ремонту

– не купувати матеріали для хенд-мейду

– кожного дня фіксувати, що я їм і купую

– регулярно писати блог

– обмежувати себе в смс і телефонних розмовах

– відчувати себе обмеженою у всьому

– розуміти, що для мене це експеримент, а хтось так живе.

За час експерименту поправилась на 1 кілограм. Кіт теж не схуд.

На що реально вистачає мінімалки

На їжу для однієї людини. Так, з їжею в 40 гривень можна легко вкладатись, якщо не харчуватись в ресторанах, не вживати алкоголю, не палити і не купувати дорогих продуктів. Не вистачає на одяг, на розваги, на хобі, мандри, на подарунки, на інших членів сім’ї, на домашніх тварин, на лікування. Людина, яка отримує мінімалку, теоретично, з голоду не помре, але й нормально жити не буде. Таку людину скосить перша ліпша серйозна хвороба.

“Та щоб ти жив на одну зарплату”

Та хто нині живе на мінімалку, спитаєте ви. Так, дійсно, таких людей мало, але державного службовця, лікаря та вчителя, якщо вони не отримують премій, надбавок і подібного, не набагато вища. Мої знайомі, які працюють в державних установах, у вишах, в лікарнях, отримують 1500-1800 гривень. Це трохи більше, ніж мінімальна. Ці люди – молода інтелігенція. Що вони можуть купити на свою 1500? Чи можуть вони лікуватись, народжувати дітей, відпочивати?

Як знайти вихід з ситуації? Звісно, всі молоді люди знаходять підробітки, допомагають батьки, якщо мають таку нагоду, хтось зважується брати хабарі, хтось шукає більш оплачувану роботу…

Що роблять пенсіонери, якщо не мають фінансової підтримки, дачі і підробітків – я не знаю, от чесно, навіть не уявляю, за що купують ліки, чим платитимуть за комунальні після подорожчання, за що купують зимові чоботи і спідню білизну…

Нещодавно писала про літнього чоловіка, який у свої 84 мусив збирати “добро” на смітниках. Так біля смітника і помер…

Згодом, думаю, спробую дослідити, на чому можна заробляти, як отримати хоч невеликий, але додатковий дохід. Про те, чи допомагають в Тернополі жебракам, я вже писала два роки тому, коли сама перевтілилась в жебрачку і просила грошей під церквами і по маршрутках.

Нараз мій експеримент “На сорок гривень”, який тривав місяць, закінчено.

Биндас Зоряна

До списку новин