Уряд хоче встановити заборону на вартість комунальних послуг нижче економічно обґрунтованого рівня. Раніше в українських тендерних процедурах був передбачений лише один критерій — ціна. Тепер мова йде про врівноваження двох критеріїв — ціни і якості.
Влада пропонує заборонити встановлювати вартість послуг житлово-комунального господарства нижче економічно обґрунтованого рівня. Відповідний законопроект передбачає зміни в трьох законах: «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» та «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг». Проте в українському законодавстві досі немає чіткого визначення поняття «економічно обгрунтований тариф».
Про те, що ж це таке «економічно обгрунтований тариф» і як його встановити, розповів депутат Київради, член постійної комісії з питань ЖКГ та ПЕК Олег Костюшко.
Що таке «економічно обгрунтований тариф»?
— До кінця ніхто не знає, що це таке. Напевно, зараз мова йде конкретно про те, щоб врівноважити два таких поняття як ціна і якість. Справа в тому, що у нас в тендерних процедурах був передбачений лише один критерій — ціна, а потрібно щоб була передбачена ще й якість наданої послуги. І ось зараз зрушення йде в бік балансу між ціною і якістю.
А за якими стандартами і критеріями перевіряти цю якість?
— У Києві ми працюємо над таким поняттям, як стандарт киянина, тобто скільки разів повинні прибирати, як прибирати і т.д. Зараз це знаходиться в роботі і я думаю, що кожна місцева рада для своїх жителів введе таке поняття.
Яким чином буде встановлюватися вартість послуг, якщо підтримають ці три закони?
— Вартість послуг будуть встановлювати, виходячи з фактичних витрат на надання тієї чи іншої послуги... Наприклад вивіз сміття: у Києві середня відстань до звалища — 30-40 кілометрів, є міста де воно значно менше, там 15-20 кілометрів, а є де більше — возять сміття на 80 кілометрів. Виходячи з таких факторів буде економічно обґрунтовуватися тариф і можна буде возити по-різному: можна ЗІЛамі, а можна «Манамі». Сукупність цих факторів і можливість надання якісної послуги, щоб вона задовольняла споживачів — між цим всім буде знаходитися баланс.
А можна просто оптимізувати стару систему ЖКГ?
— Ми сьогодні працюємо над тим, щоб оптимізувати стару систему ЖКГ. Тому що є різні обсяги робіт, в різних районах виконуються різною кількістю людей. На один і той же обсяг роботи іноді справляються 120 слюсарів, а в деяких інших районах це сорок слюсарів. Тому щоб правильно це все оптимізувати, ведеться ця робота.
Тобто ви хочете зменшити витрати на надання послуг?
— Абсолютно вірно. Все просто — сьогодні з високою вартістю ціни на транспортування сміття люди стали складати маршрут дуже оптимально — продумувати кожен проїзд і т.д., тому тут повинна бути економія.
Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, пропонує знизити у два рази норми споживання газу при відсутності лічильника. Тобто таким чином виходить, що українці переплачували за газ, яким не користувалися?
— Справа в тому, що в уряду все-таки є зобов'язання субсидувати малозабезпечених споживачів і раніше у нас на одну квартиру без лічильника передбачалося десять кубів на кожну людину, а зараз шість. Але ціна була раніше чотири гривні, а зараз сім. Тобто якщо вивести суму на кожну людину, яка живе без газового лічильника, то виходило близько 45 гривень. І найімовірніше в уряду просто немає можливості, у зв'язку із зростанням ціни на газ, закривати цю субсидію.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
