Презентації реформ в Україні та старт бурхливої діяльності щодо їхнього втілення на практиці дедалі більше схожі на свідомі кроки української влади до прірви. Свідченням цього є прийняття ряду суперечних та антисоціальних норм.
Впродовж минулого року в Україні відбулося повне оновлення влади: з червня у нас новий Президент, з листопада - парламент, у грудні було представлено новий склад Кабінету Міністрів. Куди і до чого йтиме держава у подальшому детально розписано як у президентській Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», так і в Коаліційній угоді, котра була підписана представниками п’яти політичних сил, які утворили коаліцію депутатських груп та фракцій, в перший день роботи новообраної Верховної Ради України VIII скликання. Втім, гарні та пишні презентації реформ та старт бурхливої діяльності щодо їхнього втілення на практиці дедалі більше схожі на свідомі кроки української влади до прірви. Свідченням цього є прийняття парламентарями ряду суперечних та антисоціальних норм, доля яких, судячи з народного невдоволення та численних пропозицій змін, не визначена остаточно, а наслідки введення їх у дію можуть бути вкрай непередбачуваними.
Візьмемо для прикладу скасування безоплатного проїзду у громадському транспорті для пільгових категорій населення з 1 червня, введення нового порядку нарахування та сплати податку на нерухомість та перегляд тарифного регулювання. Усі ці рішення з одного боку націлені на реформи та наповнення державної казни, а з іншої – ведуть до подальшого зубожіння населення і, відповідно, не можуть бути одноголосно прийняті суспільством. Так, безоплатний проїзд у громадському транспорті для пільгових категорій населення був скасований на початку року Законом №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України». Відтоді і до сьогодні у Верховній Раді зареєстрували щонайменше три законопроекти, якими передбачається перегляд відповідного нововведення, адже його було прийнято всупереч Конституції України. Так, проектом Закону №1872 було запропоновано повернути відповідну пільгу пенсіонерам, ветеранам праці, інвалідам, учасникам та дітям війни. Законопроектом №1885 - учням та студентам денної форми навчання. Законопроектом №2069 - людям із обмеженими можливостями, тощо. З них перший був відхилений комітетом, другий – чекає на розгляд, третій – включено до порядку денного пленарного засідання та залишено без рішення. Тож, якщо до 1 червня пільговикам не повернуть безкоштовний проїзд у громадському транспорті на законодавчому рівні, їм доведеться сподіватися на милість регіональної влади, котра може виділити на ці цілі кошти з місцевого бюджету, або ж обмежити себе у поїздках.
Введення нового порядку нарахування та сплати податку на нерухомість було запроваджене напередодні Нового року Законом №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та набуло широкого резонансу через те, що за новими правилами під оподаткування підлягає нерухомість, включно з сараями та туалетами, майже кожного українця незалежно від рівня його доходів. Впродовж цього часу нововведення хотіли переграти чотирма законодавчими документами: проектом Закону №2091 (пропонується не оподатковувати нерухомість багатодітних сімей, учасників бойових дій та громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування), №2316 (передбачається збільшення рівня площі квартир та будинків, за якого вони не оподатковуватимуться); №2513 (пропонується не оподатковувати допоміжні господарські будівлі та споруди) та №2226 (від оподаткування звільняється нерухомість релігійних організацій). Останній з них був таки схвалений нардепами на пленарному засіданні 7 квітня, проект Закону №2513 – комітет рекомендував замінити, решта ж і досі чекає своєї світлої години. Якщо до кінця року парламентарі не переглянуть порядок нарахування та сплати податку на нерухомість, або ж цього не зробить регіональна влада, з початком 2016 року соціальна напруга значно зросте. Втім найцікавіша ситуація з тарифним регулюванням. Як відомо, це питання розглядається владою в ключі реформи енергетики та енергозалежності, так і житлово-комунального господарства. Зокрема, у Коаліційній угоді прописана поступова ліквідація перехресного субсидіювання (багаторівневої тарифної системи) шляхом встановлення цін та тарифів для всіх споживачів, включаючи населення, на економічно обґрунтованому рівні та одночасне здійснення переходу до адресних дотацій соціально-вразливим верствам населення (протягом 2015-2017 років). Тому не дивно, що наприкінці лютого та у березні Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, було переглянуто тарифи на електроенергію та природний газ для потреб населення, а згодом – і решту комунальних тарифів, які набирають чинність з 1 квітня та 1 травня відповідно. Нагадаємо, з 1 квітня за споживання світла обсягом менше 100 кВт-год на місяць українцям доведеться заплатити на 5,8 коп. більше ніж раніше - 36,6 коп/кВт-годину; обсягом від 100 до 600 кВт-год - 63 коп/кВт-год; обсягом понад 600 кВт-год на місяць - до 140,7 коп/кВт-год. При цьому вартість електроенергії підвищуватиметься в кілька етапів до 2017 року. Ціна природного газу, який використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води, у «травневих» платіжках становитиме 7,188 грн за 1 куб. м. Ціна «блакитного» палива для індивідуального опалення або комплексного споживання у період з 1 травня по 30 вересня також коштуватиме 7,188 грн за 1 куб. м, у період з 1 жовтня по 30 квітня за обсяг, спожитий до 200 куб. м природного газу на місяць сплачуватиметься 3,6 грн за 1 куб. м; за обсяг, спожитий понад 200 куб. м природного газу на місяць, – 7,188 грн за 1 куб. м. Таким чином мінімальна вартість «блакитного» палива зросте в 3,3 рази.
Вже виходячи з цього, можна сказати, що у травні для багатьох українців із низьким рівнем доходів комунальні платежі стануть непосильними, і це спричинить неабияку хвилю невдоволення, адже отримати субсидії на оплату житлово-комунальних послуг за новим порядком українці, якщо і зможуть, то, скоріше за все, вже з 1 червня. Так, у Верховній Раді з’явилося кілька законопроектів, які націлені на встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги. Зокрема, мова про проекти Законів №2342 та №2483. Якщо першим із них пропонується запровадження мораторію загалом на підвищення з 1 квітня цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, то іншим передбачається заборона підвищення тарифів на ЖКП для населення за відсутності засобів обліку. Шанси на прийняття цих законодавчих ініціатив незначні, однак уряд вирішив убезпечити виконання відповідних реформ. Поряд з цим були зареєстровані урядові проекти Законів №0919 та №2670. Перший з них вже прийнятий з поправками Президента 10 квітня і передбачає попереднє узгодження встановлення державними колегіальними органами державних регульованих цін, нижчих за економічно обґрунтованого рівня із Кабінетом Міністрів. Другий був зареєстрований у Верховній Раді 17 квітня і включений у порядок денний пленарного засідання 22 квітня. Зокрема, цим документом законодавчо закріплюється обов'язковість встановлення економічно обґрунтованих тарифів у сферах теплопостачання та житлово-комунальних послуг, що, на думку уряду, призведе до усунення необхідності компенсації різниці в тарифах на житлово-комунальні послуги у разі їх встановлення нижче економічно обґрунтованого рівня, та сприятиме раціональному плануванню державного та місцевих бюджетів. Тобто в разі прийняття цього документу про жодне скасування діючого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги йтися не може. Таким чином на населення в умовах замороження рівня мінімальної заробітної плати та пенсій, підвищення цін на товари та послуги лягають ще й додаткові податки та в рази збільшені витрати на комуналку, а для пільгових категорій - і проїзд у громадському транспорті. Таке реформування може призвести не до виходу держави з економічної кризи, а навпаки – до її посилення. Вадим Менаєв