Протягом вже більше року по всій Україні спостерігається небувалий сплеск патріотизму. Люди намагаються не падати духом в ситуації війни і нестабільності і вже не чекають змін на краще, а часто самі стають цими змінами.
Одним з тих, хто власними силами взявся перетворювати сіру і безрадісну дійсність довкола, є звичайний кіровоградський художник Осипов Віктор Миколайович.
Якийсь час тому, він почав впорядковувати квітник у дворі багатоквартирного будинку в якому сам мешкає. Висадив квіти і дерева, зробив патріотичну годівничку для птахів, декоративний вітряк і гніздечко з лелеками. Обгородив все тинком і на дверях під’їзду намалював цілу картину. А цієї весни композицію доповнив чудовий чумацький віз з волами і мультяшними козаками. А ще з вирію прилетіло лелеченя.
Пан Віктор закінчив одеське художнє училище. Викладав на курсах художників-оформлювачів, потім працював у художньому фонді, вже давно на пенсії, але досі пише картини, малює.
Роботи для своїх вуличних інсталяцій він виконує на ДВП двічі покритому шаром оліфи, каже, що фанера не витримала б погодніх умов, а ДВП тримається, вже ось і перезимували перші фігури.
Після зими лише годівничку довелось підфарбовувати, бо синичок стільки зліталось і так активно вони обжили її, що трохи і фарбу повибивали.
Віктор Миколайович особисто підгодовував птахів, хоча сусіди долучались також. « А якось було таке, що синички зовсім порозлітались , - розповідає художник, - я дивлюсь, а там кіт сидить чатує, то вже ж не летітимуть пташки просто йому в лапи. А іншим разом котисько навіть заліз всередину - ховався від дощу. То вийшла вже не годівничка для птахів, а котівничка.»
Пан Віктор розповідає, що приділяв роботі над фігурами весь свій вільний час, працював подекуди і до третьої ночі, а часом і взагалі не міг заснути, фантазуючи про свій задум.
На щастя, сусіди гідно цінують творену для них красу, бережуть її і звісно пишаються, що живуть в такому красивому дворі. А ще влаштовують численні фотосесії.
Художник сприймає таку увагу до своєї творчості як найкращу похвалу і тішиться.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
