ПРАВДИВІ ІСТОРІЇ ІЗ ЖИТТЯ
Жителька Тернопільщини, 90-річна Марія Федорів – «Пчілка» – була зв’язковою УПА, пройшла через пекельні тортури НКВС та холод Сибіру. Вона, як ніхто інший, розуміє, навіщо Росії війна на сході України. Втім, жінка ні на мить не сумнівається у перемозі українців, бо за нами – правда і «не ми пішли на чужу землю зі зброєю».
У родині Марії Федорів майже всі були в підпіллі. Рідний брат на псевдо «Мирон» підірвався в криївці, коли ту оточили вороги. Щоб не потрапити катам до рук, застрелилися і двоюрідна сестра з чоловіком. Усі вони – зі села Криве на Тернопільщині.
«Криве славилося партизанкою, – розповідає Марія Федорів. – Партизанило багато наших хлопців – усіх вже й не згадаю. Також дівчата були добре підготовлені: все трималося в секреті, одні про інших не знали».
В УПА Марічка пішла за братом. Їй дали псевдо «Пчілка» та обов’язки зв’язкової – дівчина доставляла важливі вістки в боївки сусідніх сіл.
«Якщо була велика записка, то ми хліб довбали, і в хліб листа запечатували, щоби нас не злапали. Більшовицька розвідка була сильна, а ще й свої люди «продавали», – ділиться спогадами Марія Федорів.
До речі, дівчаткам-зв’язківцям про всяк випадок видавали смертельну отруту. Загибель від неї вважалася легшою, аніж катівні НКВС. Бо катували, за словами жінки, страшно: били, потім відливали водою і продовжували тортури.
«Нам казали не признаватися ні в чому, якщо потрапимо у більшовицькі руки. Наказували терпіти, хай би якими не були муки», – каже старенька.
Саму Марію Федорів арештували, влаштувавши дівчині провокацію. Підставна незнайомка вийшла на зв’язкову, щоб начебто передати звістку для упівців. Марічка не повірила в легенду, однак було запізно: «За стайнею стояли двоє чоловіків, які перебралися на жінок. Злапали мене під руки і потягнули до центральної дороги».
Попри нестерпні катування, які часто не витримували навіть дужі чоловіки, тендітна «Пчілка» не видала своїх. За участь у підпіллі її відправили спершу на Донеччину у трудовий табір, а потім – на Урал. Там вона пробула вісім з половиною років.
У заслання – за діяльність дітей – відправили і матір Марії. Донька змогла знайти маму після табору, але до України змогли повернутися лише після смерті Сталіна.
Зв’язкова «Пчілка» добре пам’ятає попередніх окупантів, тому має свої міркування щодо того, навіщо Росія розпочала війну на Сході.
«А щоби знищити Україну, – переконана Марія Федорів. – Нам же ця війна не потрібна. Ми на своїй землі. Ми не зайшли на чиюсь територію. А то є наше, рідне».
https://www.youtube.com/watch?v=m3ilnyzfCl4
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
