Чому говорити про підвищення соцвиплат наразі передчасно

Представники уряду в останні тижні неодноразово хвалилися, що в І кварталі держбюджет був зведений з профіцитом. Разом з тим міністр фінансів заявила, що можливості підвищити соцстандарти немає. Де логіка?

Річ у тому, що держбюджет дійсно профіцитний. Однак сукупно система держфінансів (з урахуванням Пенсійного фонду, Нафтогазу) лишається дефіцитною. Забезпечити за таких умов підвищення соцстандартів можна лише за рахунок нової незабезпеченої емісії, яка запустить нову хвилю девальвації та інфляції, що приведе до ще більшого зубожіння громадян.

Проведення більш жорсткої фіскальної політики в І кварталі 2015 року нормалізує ситуацію з державними фінансами України, знижує девальваційний та інфляційний тиск на гривню, але стримує внутрішній споживчий попит, констатують експерти.

Вони звертають увагу, що хоча за підсумками січні-березня держбюджет сформував профіцит (0,9% від ВВП), але більш широке сальдо загального державного управління показало дефіцит у розмірі 1,2% від ВВП.

«У І кварталі-2015 первинне сальдо держбюджету (без урахування витрат на обслуговування держборгу) демонструвало рекордний профіцит у розмірі 21,3 млрд. грн, або 4,4% від ВВП. Загальний профіцит бюджету склав 4,2 млрд. грн. або 0,9% від ВВП, але якщо в балансі державних фінансів врахувати дефіцит Нафтогазу в І кварталі-2015 (17,2 млрд. грн.), дефіцит Пенсійного фонду (4,0 млрд. грн.) і виключити одноразові доходи від продажу 3G ліцензій (6,1 млрд. грн.), тоді дефіцит сектору державного управління становитиме 23,6 млрд. грн. (1,2% від ВВП), а первинний дефіцит - 6,0 млрд. грн. (0,3% від ВВП)», - зазначають фінансисти.

За їх словами, ключовим чинником зростання доходів бюджету (+27,5% р/р до 113 млрд. грн.) виступило збільшення податкових надходжень (+52,8% р/р до 89 млрд. грн.), у той час як обсяг неподаткових надходжень знизився на 21,4% р/р до 24 млрд. грн.

Податкові надходження зростають за рахунок 3-х факторів:

1. Отримання «інфляційних податків»: чисте надходження ПДВ збільшилося на 55% до 43 млрд. грн. (в т.ч. надходження ПДВ від імпортних товарів зросло на 72% до 30 млрд. грн.), надходження акцизного податку з імпортних товарів збільшилися майже в 2 рази до 4,9 млрд. грн., надходження від ввізного мита (за винятком додаткового імпортного збору) зросло на 46% до 3,5 млрд. грн;

2. Збільшення податкового навантаження: військовий збір приніс додатково 1,8 млрд. грн., податок на доходи фізосіб у вигляді відсотків - 1,9 млрд. грн., додатковий імпортний збір - 2,7 млрд. грн., за рахунок збільшення акцизів надходження податку з вироблених в Україні товарів зросли на 46% до 7,7 млрд. грн;

3. Переаллокація доходів фізосіб з місцевих бюджетів до державного - надходження податку на доходи фізосіб (без урахування нових податків) збільшилася в 3,2 рази до 5,7 млрд. грн.

Водночас незважаючи на підвищення ставок на видобуток корисних копалин, надходження рентного податку знизилися на 5,7% до 3,3 млрд. грн (бюджет-2015 передбачає зростання на 35% за рік до 44 млрд. грн).

Надходження від податку на прибуток підприємств зменшилися на 3,6% до 14,9 млрд. грн. (бюджет-2015 передбачає зниження за рік на 12% до 40 млрд. грн).

НБУ в І кварталі-2015 перерахував до бюджету 5,5 млрд. грн. - в 2,9 рази менше, ніж в І кварталі-2014.

Витрати бюджету збільшилися на 17,2% р/р до 109 млрд. грн. головним чином за рахунок збільшення витрат на обслуговування держборгу (зростання в 2 рази до 17,1 млрд. грн.) та витрат на оборону (зростання в 2,5 рази до 7,8 млрд. грн.). Видатки ж на соцзахист та соцзабезпечення знизилися на 2,4% до 20,8 млрд. грн., витрати на економічну діяльність знизилися на 15,6% до 6,5 млрд. грн., витрати на покриття дефіциту Пенсійного фонду - на 27% до 4,0 млрд. грн.

Нагадаємо, що на днях глава Мінфіну Наталія Яресько заявила, що наразі уряд не має можливостей для збільшення соцвиплат, попри високу інфляції та профіцит держбюджету. Вона відзначала, що це зростання відбулося переважно через девальвацію гривні, а не завдяки динаміці економіки, яка в І кварталі скоротилася на 15%.

За словами глави Мінфіну, найближчим завданням для уряду є вирішення питання реструктуризації боргів. Переговори із кредиторами щодо відтермінування виплат тривають, адже реструктурувати треба "надто велику суму за надто малий час". Водночас уряд сподівається на завершення переговорів у найближчі тижні. "Червень є критичним для нас", - заявила вона, нагадавши, що домовленості із кредиторами щодо реструктуризації є важливими для отримання другого траншу від МВФ за програмою розширеного фінансування.

Міністр підкреслила, що країна має достатньо ресурсів, аби вчасно обслуговувати зовнішні зобов`язання, але домовленість про реструктуризацію була б важливою з точки зору довготермінової фінансової стабільності.