«Пенсійна» пастка

Як не втратити частину пенсії, якщо підприємство не сплачувало за працівника страхові внески.

Людина роками працює на підприємстві, отримує зарплатню, інші виплати, і навіть не підозрює, що підприємство не сплачує за неї страхові внески до Пенсійного фонду.

Дізнається про це лише при виході на пенсію, коли Управління пенсійного фонду відмовляється зарахувати ці періоди роботи до страхового стажу і не враховує їх, призначаючи пенсію. Таких випадків, на жаль, немало. Проте опускати руки не варто! Права працівника у разі виникнення проблеми роз’яснює юрист Василь Касьянов.

Так, дійсно працівники Управління пенсійного фонду відмовляються зарахувати до страхового стажу періоди роботи, за які не сплачено страхові внески і не враховують їх при призначенні пенсії. Але відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, “кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси”.

Тому у випадку відмови Управління пенсійного фонду зарахувати вказані періоди роботи до страхового стажу, ви маєте право звернутися з позовом до суду в порядку адміністративного судочинства.

На сьогодні склалася дуже позитивна для громадян судова практика з цих питань.

Суди задовольняють позови і зобов’язують Управління пенсійного фонду України зарахувати позивачам страховий стаж за періоди роботи, за які підприємством не сплачено страхові внески та зробити перерахунок і виплату пенсії з дати її призначення.

Чим керуються суди

Відповідно до п.1 ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів. Відповідно до них проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) зарплати (доходу), грошового забезпечення, на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” , відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Посилання Управління пенсійного фонду на несплату підприємствами за працівників страхових внесків як на причину для відмови в зарахуванні до страхового стажу періоду їхньої роботи на підприємстві суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до статті 106 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, бо саме воно нараховує страхові внески із зарплати застрахованої особи.

Олександр Токаленко