Коли я зацікавилась мотанками, я зрозуміла, що абсолютно нічого про них не знаю, а ще я впевнилась у тому, що таких "незнаючих" людей, як я - дуже багато. Керуючись принципом: не можна творити те, про що ти мало знаєш, я почала збирати всю інформацію, яка містить в собі хоч щось з історії народження мотанок. Ось тепер дечим можу поділитися. Лялька-мотанка – українська народна лялька, вік якої сягає близько 5 тис. років, здавна є родинним оберегом, символом жіночої мудрості матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу. Українська лялька тим унікальна, що вона з'явилась тисячі років тому, ще за доби Трипілля! Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця - уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом... Важливим елементом є намисто. В давнину дівчата носили намисто і в свята, і в будні, бо вважали його жіночим оберегом. Розірвана нитка намиста сповіщала про те, що може статися якесь лихо. Довгі коси ляльки - теж не випадковий елемент. Крім того, що дівоча коса - це символ недоторканості і вроди, вона ще й символізувала дівоче щастя. У справжньої ляльки-мотанки немає обличчя, воно має бути чистим, або ж замість нього вимотують хрест, колір якого має гармонійно поєднуватися з кольором одягу. На це є свої причини. Справа в тому, що наші предки вважали, що лялька з певними вираженими рисами обличчя – чи то очі, носик чи ротик – може прив’язувати до себе душу того, хто нею грається, що може понести за собою небажані наслідки. Окрім того, таке личко можна уявити собі яким завгодно. А ще, хрест у колі — це солярний знак, тож лялька із таким обличчям несе в собі сонячну енергетику.
В голівку мотанки часто зав’язували копійки та зернятка пшениці. Це теж надавало їй сакрального значення, бо зерно пов’язане з померлими чи ненародженими душами. Коли її "ховають", вона оживає, проростає і знову розпочинає одвічний коловорот життя. Тому мотанку пов’язують із уявленнями про життя й небуття, із досвідом минулих поколінь та їхнім зв’язком із поколіннями наступними.
Також буває ще окремий вид мотанок - "травниці", у яких голівка набита запашними лікарськими травами. Такі мотанки можна ставити у тому місці, де спить дитина - трави будуть діяти як заспокійливий засіб. Взагалі мотанки рекомендували ставити біля вхідних дверей, як оберіг від злих відвідувачів, або на покуті, біля ікон. Господарка може мати ляльку-мотанку на кухні, як власну помічницю, іноді таким мотанкам роблять сім пар рук, їх називають "семидільницями". Кожна майстриня мотанкарка знає, що нову ляльку ніколи не можна створювати у поганому настрої, щоби негативна енергетика майстрині не перейшла на саму ляльку. Лялька-мотанка є одним із народних українських символів, який несе в собі таємницю зв`язку багатьох поколінь. Така лялька може стати як гарним українським сувеніром так і родинним оберегом.
Алла
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
