Гроші майбутніх пенсіонерів будуть потужним інвестиційним ресурсом – Елла Лібанова

·          Про старість краще не думати. Оскільки ця пора життя приходить до кожного незалежно від роздумів про неї. А от про справді варто подумати завчасно - так це про власну зрілість. //www.ukrinform.ua/

Саме це український уряд і пропонує зробити громадянам, ініціюючи проведення реформи системи пенсійного забезпечення. Реформа передбачає перехід на 3-рівневу систему пенсійного забезпечення, яка включатиме елементи вже існуючих солідарної та добровільної накопичувальної систем, і введе ще один накопичувальний рівень - обов'язковий. Відповідний пакет законів уже передано до Верховної Ради.

Про плюси і мінуси пакету пенсійних законів Укрінформу розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова.

- Елло Марленівно, фінансова криза не закінчилася. Наскільки підходящий зараз час для проведення пенсійної реформи?

- Реформа системи пенсійного забезпечення потрібна. Суспільство - і це підтверджують різноманітні опитування громадської думки - чекає її, і справедливо чи ні, пов'язує реформу саме з введенням накопичувального рівня. Тому сам сигнал про початок серйозних реформ дуже важливий. Інша справа, що всі експерти будують певні прогнози щодо довгострокових економічних тенденцій, і виконують відповідні розрахунки прибутковості інвестицій і розміру майбутніх пенсій. Але кожен прогноз може збутися, а може й ні. І насправді ніхто точно не знає, наскільки запропоновані зміни виявляться ефективними; хочу нагадати, що перші такі пенсії люди почнуть отримувати через 25 років.

Запропоновані урядом новації складаються з 2-х частин: переведення з 1 січня 2016 року на накопичувальну основу так званих професійних пенсій і запровадження з 1 січня 2017-го обов'язкової участі в накопичувальному пенсійному страхуванні всіх працюючих молодших ніж 35 років. Я абсолютно впевнена в необхідності введення першої складової - це потрібно було робити 10 років тому.

З другим компонентом складніше. У його необхідності у мене немає ніяких сумнівів. Та якщо говорити про фінансові ризики, то тут у мене є запитання. По-перше, в країні дуже висока інфляція. Вона висока для будь-яких дій, тим більше для того, щоб можна було забезпечити інвестиційний дохід. Звичайно, такий інфляційний прес не може бути довготривалим, але не можна не враховувати його вплив протягом, принаймні, найближчих 3-5 років.

По-друге, падіння економіки різко обмежує можливості для інвестицій. Якщо інвестувати, наприклад, у ВПК або у будівництво доріг, що, в принципі, напрошується, то не зовсім зрозумілий механізм підключення коштів приватних структур.

Не дуже зрозуміло, хто буде управляти коштами накопичувального фонду - держава чи приватні структури. Якщо гроші будуть вкладатися в основному в державні цінні папери, то це означає збільшення обсягу державних зобов'язань, але не гарантує ефективних інвестицій.

- Є ще одна проблема. Ця довіра громадян до накопичувальних фондів.

- Так, це важливо. Але важливо, скоріше, для добровільної складової. І, чесно кажучи, низький рівень участі населення в НПФ відображає відсутність такої довіри. Що стосується обов'язкового рівня, то ступінь довіри особливого значення не має - всі працюючі віком до 35 років станом на 1 січня 2017 року будуть незалежно від свого бажання сплачувати внески - спочатку 2%, на наступний рік - 3% і так до 7% з 1 січня 2022 року.

- А що ж робити тим, кому вже виповнилося  40-років? Адже вони не встигнуть накопичити собі на пенсію?

- Вони можуть брати участь у цій системі на добровільних засадах. З моєї точки зору, необов'язковість їх участі - це вкрай важливе досягнення. Деякі «гарячі голови» вважали, що потрібно ввести для всіх обов'язкові внески до накопичувального фонду. Але реальні шанси накопичити достатньо коштів для помітної надбавки до пенсії із солідарної системи мають тільки ті, чиї внески «працюють» хоча б 25 років, тобто ті, хто починає платити внески до 35-ти років. Для 40-річних це можливо тільки при високих заробітках, а для 50-річних це взагалі неможливо.

Тому кожен працюючий, якому більше 35 років, буде самостійно приймати рішення про свою участь в обов'язковому накопичувальному пенсійному страхуванні.

Я взагалі майбутнє бачу в корпоративних пенсійних системах. За американським зразком, коли роботодавець платить за своїх співробітників внески в накопичувальний пенсійний фонд. Але для цього повинна бути дуже потужна робота профспілок, держава впливу на переговорний процес практично не має.

- Елло Марленівно, як ви ставитеся до VIP-пенсій? Міністр соцполітики Павло Розенко заявляв, що їх скасування необхідне, хоча і не принесе значної економії бюджету.

- Звичайно, економічного ефекту не буде. Проте буде ефект соціально-політичний. Мова йде про довіру громадян до солідарної пенсійної системи, і її слід підтримувати.

- З 1 червня спецпенсії не нараховують. Зрозуміло, що стару систему спробують повернути. Політики вже пропонують відстрочити скасування спецпенсій. Є заяви, що в результаті постраждають не стільки VIP-пенсіонери, скільки прості українці, які заслужили великі виплати завдяки «гарячому» стажу та роботі у важких умовах. Постраждають чи це чистий PR?

- Уперше чую про чиїсь наміри позбавити високих пенсій шахтарів, металургів або льотчиків. Мова йде про інший порядок сплати внесків роботодавцями на виплату цим категоріям пенсій до настання загального пенсійного віку. Військовослужбовців, людей,які працюють за списком № 1 та списком № 2, і ще деякі категорії переводять на накопичувальне страхування - саме з накопичувального фонду будуть виплачуватися їм пенсії протягом 10 (5) років - до досягнення віку, що дає право на отримання пенсії на загальних підставах. При цьому платити внески будуть роботодавці.

- Одного разу ви висловили точку зору, що спецпенсії потрібно залишити не тільки військовослужбовцям, а й поліції.

- Я вважаю, що всі ті, хто ризикує життям зі службового обов'язку, а це і пожежники, і рятувальники, і поліцейські, і СБУ, повинні мати додаткові пенсійні права. Звичайно, якщо ми говоримо про поліцію, то мова не йде про паспортистку або працівника, який займається реєстрацією. Це звичайна практика.

- Ви бачили законопроект. Пенсії з інвалідності в ньому не скасовуються?

- Ні звичайно. Ще раз повторю: новації в проекті закону зводяться до скасування спецпенсій, не пов'язаних із ризиком для життя. Мова йде про введення професійних накопичувальних систем та обов'язкового накопичувального страхування для тих, кому менше 35 років. Все. Про депутатів там мова теж не йде.

- Чи стане перехід до накопичувальної системи реальним стимулом для легалізації зарплат? Зараз багато розмов навколо цього ведеться...

- Шанси, звичайно, є, але я б їх не переоцінювала.

Які плюси має введення накопичувальної системи? Гроші майбутніх пенсіонерів перетворюються на потужний інвестиційний ресурс. При ефективному інвестуванні без додаткових зобов'язань держави вони забезпечують прийнятний рівень доходів пенсіонерів - з одного боку, і економічне зростання, нові робочі місця та збільшення надходжень до бюджету і того ж пенсійного фонду (і до солідарної, і до накопичувальної його частини) - з іншого. Економіці потрібні «довгі гроші», а пенсійні гроші - це і є «довгі гроші».

Але це все - теоретичні міркування. На практиці виникає маса проблем. Скажімо, наскільки я зрозуміла, перший час збираються гроші вкладати в державні облігації. Але ж це та ж солідарна система, тільки вигляд збоку. Це все одно зобов'язання держави.

Кошти потрібно вкладати в реальний сектор. Так, обережно, не у всі компанії можна. Так, ризикованих вкладень слід уникати, бо треба убезпечити ці гроші - убезпечити від розкрадань, від некомпетентного управління і від інфляції.

- Деякі експерти впевнені, що керівники накопичувальних фондів та члени їх сімей повинні нести персональну відповідальність усім своїм майном у випадку, якщо виникне хоча б найменша підозра у неплатоспроможності фонду. Як ви цього ставитеся?

- Так не можна, адже від помилок ніхто не застрахований. Скажімо, що конкретний керуючий, чесно працює на фондовому ринку, може протиставити фінансовій кризі? Звичайно, втрати можливі.

- Очевидно, що в найближчі пару років Україна не зможе впоратися з економічною кризою, і вже тим більше, процвітати. Але уряд пропонує нам почати збирати собі на пенсію вже в 2017 р. Чи буде ефект?

- Я б у цьому законі не фіксувала конкретні дати, прописала б конкретні умови: інфляція в певних параметрах, динаміка ВВП. Бездефіцитність бюджету солідарної системи, з моєї точки зору, прямого стосунку до перспектив накопичувальної складової не має.

Запустити накопичувальну пенсійну систему на нижній точці економічного спаду - це ідеальний варіант. Тоді відразу, як тільки починається економічний підйом, йтиме дохід, і люди будуть отримувати виписку, що в них уже накопичилася певна сума. Чисто психологічно це дуже важливо. Можливо, тоді хтось і в 40 років прийме рішення про свою участь у накопичувальній системі.

А якщо, не дай Боже, перші пару років будуть негативні значення, то це не так вплине на кінцевий результат, як на настрій населення. Ось у чому проблема. Я зараз ризикованих таких кроків боюся.

Думаю, треба намагатися подавати людям позитивні сигнали. Кардинальні реформи можна проводити тоді, коли їх сприймає суспільство. На жаль, наше суспільство, значною мірою, через масову бідність і тривалі розчарування, в ефективність проведених реформ не надто вірить.

Коли розмовляєш із західними дуже авторитетними експертами, то розумієш, що переважна їх більшість позитивно оцінюють діяльність нашої влади, на відміну від нас.

До речі, західні експерти, нам теж кажуть, що з 2017 року ризиковано вводити велику накопичувальну систему, тому що навряд чи економічний спад закінчиться. А ось професійну систему я б запустила вже з наступного року, там гірше точно не буде.

- Які ваші прогнози щодо прийняття закону про пенсійну реформу найближчим часом?

- Думаю, знову затягнеться. Але будемо вірити в краще, адже зміни нам потрібні.

- З 1 квітня набув чинності закон, що обмежує розмір пенсій працюючим пенсіонерам. Нам пояснювали, що він необхідний для того, щоб збалансувати бюджет Пенсійного фонду України і скоротити його дефіцит. Чи буде від цього ефект, чи з часом знову повернемося до питання про підвищення пенсійного віку?

- Що стосується цього закону, то в нинішній фінансово-економічній ситуації я не бачу іншого виходу. Трохи поповнили доходи і трохи зменшили видатки Пенсійного фонду. Але збалансувати його бюджет таким способом не можна.

Справа в тому, що швидкі результати можуть дати тільки дуже жорсткі заходи. Наприклад, обмеження всіх пенсій, включно з тими, що вже виплачуються, 1-2 прожитковими мінімумами. Сподіваюся, що на такі заходи наша влада не піде.

А якщо говорити про пенсійний вік, то, згадайте, коли Тігіпко пішов на це підвищення для жінок, всі почали кричати, що немає ефекту. Хлопці, якщо ви хотіли ефект, то треба було підвищувати пенсійний вік на 5 або 10 років відразу. І такі приклади у світовій практиці є. Тоді був би ефект. А що було б тоді з ринком праці, ви не думаєте? Що було б з цими жінками, ви не думаєте?

Сподіваюся, найближчим часом це питання не постане. Для того, щоб підвищувати пенсійний вік чоловікам, потрібно, щоб тривалість їх життя після досягнення пенсійного віку зросла хоча б на 20 років. Зараз середній 60-річний чоловік має шанси прожити ще 14 років. Так що це - некоректна задача.

Олена Собко, Київ.