Урок грецької

Грецькі пристрасті для України - урок, передусім, про ціну популізму.

Лідери ЄС не пішли на поступки і не продовжили програму фінансової допомоги Греції. Грецький уряд не зміг розрахуватися з кредиторами в строк. У Греції закривають банки, введені жорсткі обмеження на зняття готівки в банкоматах, суттєво зросло безробітті, а в казні держави немає грошей для виплат зарплат та соціальних допомог.

Головна причина – економічна політика, яка проводилася в Греції, яка фактично призвела до конфлікту з МВФ, який виступає одним з основним кредиторів, що розробляв рекомендації щодо проведення економічної політики для уряду Греції.

Кажуть, що грецький уряд не зміг провести реформи у фінансовому і бюджетному секторі тими темпами і в тому обсязі, як вимагав МВФ. Втім, існує думка, що саме рекомендації міжнародних організацій стали причиною дефолту Греції і призвели грецьку економіку до критичного стану. Проте популізм грецького уряду навряд чи виникає в когось сумнів.

Так чи інакше, грецька криза не стала несподіванкою. Міжнародні інвестори передбачали таку можливість, оскільки знали про те, що греки беруть кредити, витрачають величезні кошти на "соціалку", обирають уряд, який дотримується лівих популістичних поглядів. Проте останні події все одно стали шоком для Старого світу.

Важливе питання, яке турбує європейських експертів і політиків - яким будуть наслідки виходу Греції з єврозони. В короткостроковому періоді дефолт, безумовно, вплине на мінливість фінансових ринків, що буде зумовлено в першу чергу психологічним фактором. Також слід очікувати падіння євро по відношенню до американського долара. Проте це падіння буде не суттєвим - в межах 10%.

Щодо довгострокового періоду, то наслідки грецької кризи можуть мати неоднозначний характер, в першу чергу, в геополітичному аспекті. Треба розуміти, що Греція не відіграє суттєвої ролі в економічному житті єврозони: частка Греції в економіці ЄС трохи більше 1%, і в Греції проживає всього лише 11 млн. жителів, в той час як населення ЄС перевищує 500 млн. Відтак вихід Греції з Єврозони в не повинен спричинити суттєвих економічних проблем.

"Вихід із єврозони декому з політиків може здатися цілком привабливим вирішенням боргових проблем"

Однак втрата Греції для Євросоюзу може спричинити значні ризики щодо життєздатності спільного ринку для півмільярда споживачів. Відтак грецька криза може стати загрозливим прецедентом для всього Євросоюзу. Схожі економічні проблеми переживають також Італія, Іспанія, Португалія. Вихід із єврозони декому з політиків може здатися цілком привабливим вирішенням боргових проблем. Однак є підстави думати, що спікшись на Греції, МВФ і Євросоюз будуть тісно співпрацювати з тими країнами ЄС, які перебувають у зоні ризику, і навряд чи допустять масового дефолту.

Чимало дискусій ведеться з приводу того, як вплине грецький дефолт на Україну і чи можемо ми стати наступною країною в переліку банкрутів. Насправді, Україна не має тісних економічних зв'язків з батьківщиною демократії, відтак вплив грецької кризи на нашу економіку матиме опосередкований характер - через курс Євро. З одного боку виграють українські споживачі - гривня зміцніє по відношенню до євро і європейські товари стануть для нас дешевшими. З іншого боку, програють виробники, що експортують свою продукцію в країни Старого Світу – їхня продукція стане дещо дорожчою для європейських покупців. Який з чинників матиме більший ефект, поки спрогнозувати важко.

Щодо можливих проблем подальшої співпраці України та МВФ у питаннях отримання кредитів – особливих підстав ні для розпачу, ні для радості немає. Грецький дефолт на повинен вплинути на нашу співпрацю, оскільки ключовим питанням і надалі залишатиметься виконання Україною зобов'язань щодо реформування економіки.

Приміряти грецьку "тогу" на Україну взялися російські ЗМІ, які вже зараз активно натякають – наступною країною, що оголосить дефолт може стати Україна.

Треба розуміти специфіку умов, на яких отримували Греція кредити і Україна. Україна, на відміну від Греції, винна гроші переважно приватним інвесторам, а не міжнародним організаціям. Поки що Київ на відміну, від Афін, веде з МВФ конструктивну співпрацю і може розраховувати на подальшу підтримку. Крім того варто взяти до уваги порядок сум, які країни заборгували: Україна винна порядком 20 млрд доларів, Греція ж – понад 300 млрд. євро.

Навіть якщо Україна не домовиться з приватними кредиторами, не слід драматизувати ситуацію. Технічний дефолт, про який зараз так багато дискутують, в першу чергу призведе до закриття для українських компаній доступу до міжнародного ринку капіталу. Однак цей ринок фактично і так закритий для українського бізнесу. Основний ресурс, який доступний для України - це кошти міжнародних організацій. Поки що він умовно доступний.

Разом з тим, грецькі пристрасті для України - це, звісно, урок. Передусім, про те кого приводити до влади і про ціну популізму.

Василь Поворозник, старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень