Європейські антропологи та палеонтологи вважають, що головним компонентом «палеодієти» були не білки та жири, а велика кількість варених вуглеводів, які дозволили мозку наших предків збільшитися до сучасних розмірів.
Про це пише Quarterly Review of Biology, інформує Galnet, посилаючись на Ріа «Новини».
Останніми роками палеонтологи знаходять все більше свідоцтв того, що людина навчилася готувати їжу дуже давно, вже 1,5-2 мільйони років тому, коли наші предки ще робили перші кроки в напрямку еволюції Homo sapiens.
Крім слідів давніх вогнищ, зменшення розміру зубів та інших палеонтологічних свідчень існування кулінарії, пояснює Карен Харді (Karen Hardy) з Автономного університету Барселони (Іспанія), є виключно біологічні докази того, що еволюція людини багато в чому скеровувалася нашими дієтичними та кулінарними пристрастями.
Справа в тому, як з’ясували учені вже кілька десятиліть тому, що апетити людського мозку несумісні з дієтою, яка цілком складається з сирої їжі – навіть горили, чий мозок у кілька разів менший за наш, змушені шукати та їсти рослинність по 9-10 годин на день.
Частина наших предків – астралопітеки, парантропи та людина вміла – вкладалися в ці рамки, а більш пізні представники роду Homo вже фізично не могли б підтримувати роботу свого мозку, харчуючись виключно сирими дарами флори та фауни. Тому сьогодні багато антропологів вважають, що на той час людство вже мало відкрити вогонь та кухню, і почати харчуватися кулінарно обробленими білками та жирами.
Харді вважає, що раціон перших предків людини, який сьогодні намагаються імітувати багато людей, називаючи його «палеодієтою», насправді включав в себе не велику кількість жирів та білків, а крохмалю та інших вуглеводів.
На користь цього, за її словами, вказує безліч свідчень викопної та сучасної історії людства. Її головним аргументом виступає те, що наш мозок є основним споживачем глюкози в організмі, забираючи до 60% її молекул з крові. Наше тіло може синтезувати цей вуглевод, розщеплюючи жири і білки, однак набагато простіше отримувати його з крохмалю та інших рослинних цукрів.
Крохмаль,як зазначає палеонотолог, містився у великій кількості в їжі, що оточувала прадавніх людей – в коренях їстівних рослин, у фруктах та горіхах. Окрім цього, варіння крохмалю та інших рослинних вуглеводів розбиває їх молекули на частини і робить більш поживними та нормальними.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
