загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Тарифи на воду поповзуть вгору

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати
Тарифи на воду поповзуть вгору

Влада та комунальники роблять неоптимістичні прогнози щодо стабільного водопостачання взимку. Причиною цього – зношеність мереж та брак коштів на модернізацію. Найбільш ймовірно це обернеться для споживачів черговим підвищенням тарифу на воду.

«Аварій та відключень води в зимовий час уникнути не вдасться. На жаль, аварії на водопроводі та каналізації були, є і будуть» - таку відверту заяву 18 серпня зробив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Едуард Кругляк на зустрічі з журналістами стосовно підготовки водопровідно-каналізаційного господарства до зими.

В Україні більше 2-х тисяч водоканалів, більшість із яких збудували ще в 60-70 роки минулого сторіччя, їх проектний ресурс давно відпрацьований, тому нині головне у підготовці до зими – «зробити необхідний запас матеріалів для ліквідації та локалізації аварій», - підкреслив Едуард Кругляк. Він наголосив на катастрофічній застарілості багатьох водопровідних і каналізаційних мереж. Комунальники серйозно стурбовані можливістю надзвичайних аварій у водопровідних та каналізаційних мережах. А якщо врахувати очікувані взимку віялові відключення споживачів від енергопостачання, то наслідки можуть бути катастрофічними. До речі, водоканали заборгували за електроенергію понад 2 млрд грн. Навіть тимчасове припинення енергопостачання насосних станцій і каналізаційних об’єктів призведе до зупинки повітродувок, які забезпечують життєдіяльність бактерій, що очищують каналізаційні стоки. «Тоді протягом 6 годин загинуть усі бактерії, внаслідок чого припиниться очистка відходів. Для відновлення нормальної роботи необхідно 30-45 календарних днів. Якщо ж відключать каналізаційну насосну станцію, дизель-генераторів для компенсації відключення буде недостатньо, і вже через декілька годин стоки витікатимуть на поверхню. Таким чином, будь-яке місто з моменту знеструмлення протягом доби залишиться без води і каналізації, а у зимову пору року – і без тепла», - такий сумний прогноз зробила директор підприємства «Білоцерківвода» Ольга Бабій.

Тарифи на воду знову поповзуть вгору

Керівники водоканалів наполягають на необхідності підвищення тарифів на воду та каналізаційні послуги (водовідведення), пояснюючи, що 30% зібраних зі споживачів коштів водоканали витрачають на енергоносії, ціни на які невпинно зростають. «Немає іншого джерела фінансування, окрім коштів споживача. І якщо споживач буде довіряти, і розуміти, що ці кошти, які закладаються як інвестиційна складова у структуру тарифу не тільки завдяки амортизації, а й регульованого прибутку, якщо вони витрачатимуться прозоро, то споживач з розумінням поставиться до такої індексації тарифів», – вважає генеральний директор «Київводоканалу» Андрій Білик. Державний регулятор дотримується такої ж думки.

«Зараз 120 водоканалів мають економічно обґрунтовані тарифи, проте ці тарифи покривають виключно собівартість послуг: 35% витрачається на енергоносії, інші 35% – на заробітну плату працівників підприємств, 10% на амортизацію і решта – на матеріали. Для проведення реконструкції мереж і підвищення якості послуг необхідно, щоб діяльність підприємств була рентабельною», - повідомив член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Руслан Машляківський. За його словами, для Комісії важливо «забезпечити дотримання підприємствами структури тарифів, обмежити понаднормові витрати води, а також вдосконалити систему ціноутворення і долучити громаду до контролю за цими процесами». До речі, на контроль з боку громадськості державний регулятор погодився під натиском громадських організацій під гаслом «Тарифна мобілізація». В результаті на початку липня в НКРЕКП створено Громадську раду, головою якого став колишній член НКРЕ Василь Котко, а його заступником – екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. Рекордно високе зростання тарифів на воду та водовідведення сталося з 1 травня 2015 року - тарифи в деяких регіонах відразу підскочили майже в 6,5 разів, - відповідне рішення Нацкомісія ухвалила 16 квітня, пояснюючи свої дії різким зростанням вартості електроенергії. Фантастичні нарахування за комунальні послуги у травні в рази умножили борги українців. Крім води, подорожчали енергоносії - в залежності від обсягів споживання поетапно електроенергія подорожчає на 19-350%, газ – на 300-700%. Весною почався небачений в Україні експеримент на виживання – за межею бідності опинилося понад 80% українців, адже їхні доходи впали майже втричі, тоді як вартість енергоносіїв прив’язали до долара. Тобто, 80% сімей потребує субсидій на оплату комунальних послуг. Тепер НКРЕКП готує новий виток подорожчання тарифу на воду. На кінець липня лише 2,3 млн сімей, тобто, менше 14% від загальної кількості (всього в Україні приблизно 17 млн сімей), отримали субсидії на житлово-комунальні послуги, тоді як потребує допомоги в 6,5 раза більше. Це свідчить про те, що на тлі грандіозного зростання вартості енергоносіїв та комунальних послуг влада не організувала належним чином субсидіювання зубожілого населення. «В цілому вже оформили житлові субсидії 2,3 млн сімей. Ще майже 400 тисяч сімей зі своїми заявами сьогодні знаходяться в обробці в Управлінні соціального захисту населення», - днями повідомив заступник Міністра соціальної політики Віталій Мущинін під час прямої телефонної лінії у Кабінеті Міністрів. За його даними, в середньому впродовж тижня надходить близько 50 тис. нових звернень громадян для отримання субсидій. До початку опалювального сезону до програми житлових субсидій буде залучено щонайменше 4,5 млн сімей. Та чи вистачить передбачених в бюджеті коштів для субсидій - це 24,5 млрд грн. Система субсидіювання поки що не працює належним чином, тому споживачі, не маючи власних коштів, нарощують борги перед комунальниками, а комунальники – перед компанією НАК «Нафтогаз України» - на кінець липня заборгованість зросла до 14,3 млрд грн., з яких 2,2 млрд – за 7 місяців 2015 року. В коментарях «У.К.» Едуард Кругляк повідомив, що за 7 місяців «рівень платежів за комунальні послуги впав до 89-90%. За його словами, якщо не буде вирішено питання з надання субсидій всім, хто їх потребує, вже у грудні ситуація з платежами різко погіршиться.

Чому громадськість не довіряє НКРЕКП?

Проти вкрай недосконалої системи встановлення тарифів державним регулятором активно виступають громадські організації. Лунають звинувачення, що тарифи встановлюють на користь монополістів, адже туди включають всі валові витрати підприємств-монополістів, які зацікавлені збільшувати вартість своєї продукції, тоді як, навпаки, потрібно її зменшувати. Але ні влада Києва, ні НКРЕКП не виконують свою головну функції – бути арбітром між споживачем та виробником послуг. Зокрема, влада Києва не захищає інтереси громадян в процесі формування тарифів на енергоносії, тому для більшості українців встановлені ціни недосяжні. Колишній мер столиці, а нині депутат Київміськради Олександр Омельченко в усьому звинувачує владу і, зокрема, Нацкомісію. «Я хочу, щоб кияни почули правду. Нинішня влада Києва не контролює, а «кришує» монополістів – «Київенерго», «Київгаз», «Київводоканал». Таке звинувачення висловив Олександр Омельченко після вищезгаданого весняного підвищення. Тоді він закликав голову «Спілки власників житла України», екс-міністра ЖКГ (2007-2010) Олексія Кучеренка створити Асоціацію справедливості Києва: «Або ми наведемо лад до наступного опалювального сезону, або через суди повернемо ці компанії в комунальну власність міста». Тепер розрахунки тарифів контролюватиме створена при НКРЕКП вищезгадана Громадська рада.

Підготовка до зими

Планові показники підготовки комуналки до роботи в осінньо-зимовий період виконані на 70%. Незначну допомогу водоканалам – на 385 млн грн – виділили з місцевих бюджетів. «В цілому підготовка до зими йде за графіком», - повідомив Едуард Кругляк. Але існує серйозне питання старіння та зносу мереж, тому аварій не уникнути. Є певні побоювання з приводу того, що існує ризик нестачі вугілля й газу, тому на місцях розробляються схеми відключень постачання води на випадок таких ситуацій. На вимогу Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, створені регіональні комісії з підготовки ЖКГ до опалювального сезону. Крім того, в разі припинення поставок російського газу, уряд поставив завдання перед промисловими споживачами та підприємствами теплокомуненерго скоротити використання природного газу в опалювальний сезон 2015-2016 років на 30%, а для бюджетних установ - на 10%. Найбільша стурбованість комунальників зумовлена зростанням цін на енергоносії та матеріали, а також катастрофічна застарілість багатьох водопровідних і каналізаційних мереж. Більшість із них було прокладено ще у 1960-80 рр., тож вони потребують термінового оновлення. На проведення усіх цих робіт необхідно близько 1 трильйона гривень. Наразі розпочалася співпраця зі Світовим банком, у рамках якої передбачається отримати 772 млн дол для оновлення очисних споруд для водопроводу і каналізації у 26 великих містах України. Зараз проект знаходиться на стадії оформлення необхідних документів, після чого розпочнеться його реалізація. Мінрегіон реалізує декілька показових проектів за кошти міжнародних фінансових організацій під державні гарантії та низьку відсоткову ставку за кредити. Це довгострокові проекти, розраховані на 20-25 років - протягом останніх 15 років реалізовано проектів на суму 5 млрд грн, тоді як потреби на реабілітацію ЖКГ - один трильйон гривень! Якщо рухатися такими темпами, то знадобиться 200 років для повної модернізації ЖКГ України. Це недопустимо. Реалізація проектів спільно з міжнародними фінансовими організаціями – це найкращий приклад демонстраційного проекту. Але потім держава повинна подолати законодавчі перешкоди та корупцію у галузі та створити мотивацію й стимули для залучення приватних інвесторів. Наталка Прудка

До списку новин