Японський сад: пейзаж у мініатюрі

Кожна країна має свої традиції садоустрою, але, мабуть, найбільшого розвитку в створенні садів для відпочинку, досягли на Сході, а точніше в Японії, де їх розбивають не тільки в приватних володіннях і монастирях, але і при будинках великих корпорацій, щоб службовці мали можливість цілком розслабитися під час перерви.

У нас в країні вже починають переймати досвід східних майстрів в облаштованості житла (мініатюрні фонтани в офісах, дзвіночки - "співаючі вітри "на вікнах, принципи фен-шуй). Все частіше фірми, що займаються ландшафтним дизайном, пропонують послуги по розбивці японських садів різних стилів. Можна й самому спробувати себе в дизайнерській роботі, головне тут мати бажання і гарний смак. І, звичайно, важливо відчути філософію саду.

Краще менше, та краще

Японський сад будується за добре продуманою схемою. Всі його складові врівноважують один одного, створюючи цілісну композицію. Простота - основний принцип, немає нічого зайвого і, що важливо, немає прагнення до європейської масштабності: сад може бути призначений тільки для милування, а не для прогулянок по ньому, в цьому випадку його розмір не більше декількох квадратних метрів. У японських садах основна увага приділяється деталям. Ось де результат визначається не кількістю, а якістю.

Камінь і декілька гілок бамбука - це вже сад, якщо кожен на своєму місці. Будь-яка неуважність до розташування може порушити гармонію, а вибір рослин вплине на настрій.

Поруч з будинком у японців ростуть широколисті рослини. Навіщо? Щоб дощовим вечором, сидячи біля вогню, можна було слухати шум крапель. Слід сказати, що квіти японці не дуже-то дарують, вважаючи за краще вічнозелені рослини. Основа краси не в буйстві яскравих фарб, а в заспокійливій грі півтонів, та й узимку такий сад не втратить своєї принадності.

До того ж на відміну від європейських садів, які по суті своїй навмисно декоративні, японські прагнуть бути як можна більш природними. Не дарма їх ще називають пейзажними.

Сухий пейзаж саду каменів

Існує два традиційних види японських садів: цукіяма і каре сансуй. Перший стиль ще називають горбкуватими садами - у них прийнято відтворювати ландшафт якої відомої місцевості, але в мініатюрному вигляді. Камені тут символізують гори, невеликі деревця - ліс, а ставок - океан. Через водойму перекидають містки у вигляді дуги, через заводі і струмки укладають дерев'яні або кам'яні настили, або просто великі і плоскі камені. Щоб збільшити тривалість прогулянки, стежини роблять звивистими. Водоспад - ще одна важлива деталь саду. Плескіт падаючої води гармонійно доповнює загальну картину.

Стиль - "каре сансуй" ("сухий пейзаж") тісно пов'язаний з приходом у Японію дзен-буддизму. Такий сад покликаний заспокоювати, розташовувати до споглядання, медитації. У ньому немає звичних дерев, квітів, озер і струмків. Лише камені, гравій та пісок. Згідно символіки такого саду (його називають ще плаский або кам'янистий) грунт, вкритий дрібним білим гравієм, представляється водною поверхнею. За допомогою бамбукових грабель на гравії відтворюється унікальний малюнок. Саме до цього стилю належить знаменитий сад п'ятнадцяти каменів при монастирі Реандзі в Кіото. Поряд з піщаним існує ще як особливий вид сад мохів, де розмаїтість і гармонія досягається за рахунок фактури поверхні і різних відтінків зелені.

Сади чайних будиночків з'явилися в Японії трохи пізніше і поєднують в собі елементи двох попередніх стилів. Вони є атрибутом чайної церемонії і складаються з двох частин. Перша випереджає вхід у чайний будиночок і повинна налаштовувати на чайну церемонію: свіжа зелень дерев відволікає відвідувача від повсякденних турбот, а мистецьки укладена доріжка задає плавний ритм руху. З будиночка відкривається вид на внутрішній сад, що поєднає деталі горбистого і кам'янистого садів.

Практичні поради

Облаштування свого саду варто почати з виявлення сильних позицій, на яких буде робитися основний акцент. На план ділянки, відведеної під сад, накладають сітку з дев'яти квадратів. Чотири центральні точки вважаються силовими, і в одній з них розташовують головний елемент саду: композиція з каменів, водойма або гарної форми дерево. По діагоналі стосовно нього розташовують другий елемент, що розвиває ідею першого (наприклад, навпроти одного великого каменю можна встановити групу поменше). При цьому особливу увагу слід звернути на фон вашого творіння, сад повинен гармонійно вписуватися в навколишній пейзаж.

У японських садах використовують необроблені, покриті мохом камені, в основному вулканічних порід - андезит, граніт і базальт, а також туф. Їх встановлюють на поверхні або частково заривають в землю, іноді похило, під кутом до поверхні землі. Композиція складається, як правило, з непарного числа каменів, але їх не можна звалювати в купу. Якщо каменю три, то один з них великий, а два інших поменше. У композиції з п'ятьма каменями їхні вершини повинні утворити два трикутники з однією спільною точкою. Кам'яні групи можна розміщувати вздовж берега водойми на підставках з менших каменів або цеглин.

Якщо ви плануєте зробити садові водойми, то обов'язково повинні бути і острови. В залежності від розміру ставка це або камені з невеликими рослинами в заповнених грунтом ущелинах, або справжні острівці різної форми з чагарниками. Особливістю такої водойми є так званий "райський" острів. Він, на відміну від інших, не з'єднаний мостом з берегом або іншими островами.

Особливу увагу слід приділити оформленню берегів водойми. Рівень води в ставку повинен бути високим, щоб рослини і камені відбивались в дзеркальній поверхні води.

У садах стилю каре сансуй воду заміняє пісок і дрібний гравій (до 2 мм) різноманітних кольорів і відтінків , а її плин імітується маленькими камінцями. Плавне воно або стрімке визначає їхнє розташування і розмір. Найчастіше такі "сухі" водойми або струмки розміщають на невеликих захищених від вітру ділянках саду й обгороджують бордюром з каменю. Влаштовують їх, насипаючи на утрамбовану землю шар піску товщиною 5-6 см, а потім наносять граблями малюнок у вигляді хвилястих ліній. У гарну безвітряну погоду він зберігається протягом двох тижнів. Час від часу, якщо необхідно, пісок варто підсипати.

Камені і вода, символізують на Сході два початки, чоловіче і жіноче, інь і ян, тому присутність цих двох складових є основою гармонії саду , навіть якщо вода представлена ??символічно.

Серед використовуваних рослин порівняно мало квітів (хіба що іриси або півонії), а іноді їх і зовсім немає. Кращі вічнозелені хвойні, зокрема сосна, символ довголіття, кипарис, кедр, яловець, і деякі листяні дерева або чагарники. При посадці листяних дерев варто врахувати сезонні зміни фарбування листів, форму голих галузей узимку, коли листя впаде. Кроне варто додавати кулясту, ярусно-горизонтальну або плакучу форми. У темних і сирих куточках, де рослини можуть відчувати себе незатишно, висаджують мох.

З декоративних елементів японського саду можна виділити кам'яні ліхтарики. Вони можуть бути великими до 1,5 метрів (п'єдестальні), або зовсім маленькими, із приглушеним світлом. Їх звичайно розташовують на повороті стежини, поруч з деревом або композицією з групи каменів.

Наталія Зозуля