Коли опускаються руки і віра в людей остаточно зникає, такі історії показують, що все не так і погано.
Валерія Кривошапко власним прикладом доводить, що служіння іншим не просто релігійний постулат, а є реальним втіленням у життя. Жінка власними силами хоче відкрити притулок для покинутих дітьми стареньких бабусь та дідусів. Валерія родом з Донбасу. Майже 20 років тому вона переїхала на Кіровоградщину. Співчуття до інших вона перейняла від матері, яка все життя допомагала й доглядала за немічними. Протягом останніх десяти років Валерія працювала волонтером у будинку для людей похилого віку «Милосердний самарянин». За час своєї діяльності доглядала за старенькими, неодноразово влаштовувала для них концерти й виступи дитячих колективів. Робила усе, аби на старості люди не відчували себе самотніми й нікому не потрібними.
За роки волонтерства Валерія зрозуміла, що, як би це страшно не звучало, але попит на такі притулки існує великий. «Я вам можу розповісти безліч життєвих ситуацій, коли діти відмовляються доглядати за своїми старенькими батьками. Наприклад, одна бабуся колись переписала будинок на дочку. А та виїхала в іншу країну влаштовувати своє життя і за матір’ю не доглядає. Син цієї жінки образився, що майно дісталось сестрі і також відмовився від матері. Тепер жінка залишилась без будь-якої допомоги. Адже у державні притулки для людей похилого віку згідно законодавства мають право оформлювати лише тих, у кого немає дітей», - розповідає Валерія.
Тому активістка вирішила відкрити притулок для таких людей самостійно. Проте великої підтримки від влади так і не отримала. В.о. міського голови Іван Марковський на звернення Валерії надав перелік майже підвальних приміщень, які, звісно, не можуть використовуватись з такою метою. Представники бізнесу й політики також не надто охоче відгукнулись. Проте жінці все ж таки вдалось знайти придатну будівлю на території селища Аджамка. Місцевий фермер, коли почув про мету Валерії, передав їй ключі від приміщення майже за безцінь. Жінка говорить, що це справа усього її життя: «Люди, з якими я спілкуюсь, загораються цією ідеєю. Я з цим засинаю і прокидаюсь. Це моє дітище».
Наразі потрібно зробити чимало – ремонт покрівлі, опалення, облаштування кімнат. Валерія не опускає рук і скрізь знаходить рішення: наприклад, опалення можна провести альтернативне, ремонт можуть допомогти зробити знайомі, меблі та сантехніку також можна закуповувати не нові, а використовувані, але які знаходяться у хорошому стані. Загальна площа приміщення – 300 метрів квадратних. Валерія вже має план-стратегію як здійснити задумане. Попередньо планується, що до притулку можна поселити три десятка людей похилого віку. У штаті центру працюватимуть цілодобово няні, сестра-хазяйка, медсестра та директор-керівник.
За підрахунками активістки на ремонт самого приміщення потрібно близько 500 тисяч гривень. На утримання закладу необхідні будуть постійні спонсорські кошти. У Валерії є деякі напрацювання і кілька фермерів уже зголосились щомісячно допомагати фінансово. Також жінка звернулась до дружини президента аби їй допомогли пробитись до якогось благодійного фонду. А ще Валерія збирається писати грант.
«Я не боюсь великих цифр. Адже це приміщення вже наше і треба лише його привести до ладу. Я вірю, що нам допомагатимуть. Люди бачитимуть, що ці кошти не зникатимуть, а навпаки, буде результат, тоді сприятимуть ще більше. Якщо ми знайдемо однодумців, то з їх допомогою усе зробимо. Взагалі, до кого я не звертаюсь за допомогою, усі йдуть назустріч», - розповідає активістка.
Валерія наголошує, що майбутній притулок має дуже зручне і комфортне розташування: «Навколо будівлі росте сад. Напроти знаходиться дитячий садочок. Я б влаштовувала для стареньких дитячі концерти. Хочеться щоб вони не просто поїли й поспали, як овочі, а щоб були розважальні програми, можливість для розвитку, за бажання займались якимось своїм невеликим городом. Я хочу, щоб ці бабулічки доживали життя, не проклинаючи життя, владу, державу, усіх, кому вони повірили і лишились одні. А щоб вони говорили, що слава Богу, що у нас є таке місце».
Зв’язатись з Валерією аби допомогти з проектом можна за телефоном: 050 271 34 89, 097 209 19 95. Також усі бажаючі можуть надсилати посильну допомогу на рахунок її Благодійної організації БФ БО «Притулок «Затишна оселя» 2600 4052 9110 76. Ознайомитись детальніше з роботою організації можна на сайті zatyshnaoselia.kr.ua.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
