Відпочив… (гумореска)

Опухають руки, ноги,

бо – по кошику в руці,

а додому ще дороги -

кілометрів, може, сім.

У корзинах і не вата,

і не пух – лише гриби.

Важелезні, ой, до ката,

але, хоч-не-хоч, греби.

Мирне «тихе полювання»

робить, друзі, з нас калік:

спозаранку й до смеркання

ти – грибник, не чоловік.

Погляд - ні, не за жінками,

а пасе боровика,

і до кýпини з грибами

тягнеться твоя рука.

Та коли уже нарешті

позабудеш про грибне -

до колиби доповзеш ти,

й перша чарочка пірне

у твою горлянку спраглу

(тут і сало з часничком),

жінки вмить забагнеш нагло -

не зіб’єш і шашликом.

Але де? – забудь про жінку:

на столі – гора грибів,

треба чистити і мити,

навіть якби й не хотів.

Врешті-решт даєш ти раду:

є і сушка й маринад,

може б жінку і погладив,

але інших вже принад

вимагає зм’якле тіло –

і штовха на бокову.

Завтра зранку знов за діло…

якщо, звісно, доживу…

Так щодня як віл гарую,

все поповнюю запас…

Тиждень промина не всує -

відпочинок – вищий клас!