Словник старих і незрозумілих слів

абисмо (абы + есмо) — щоб ми

абіе — зараз, відразу

абовЂм, альбовЂм — бо, через те що

абысь (абы + еси) щоб ти

авва — отець; ігумен

азаж — хіба

азалі — хіба, невже, мабуть

аз, яз — я

аки, акы — як

албо — або, чи

алмужна — див. ялмужна

амо, аможе — куди

апплЂковати — застосовувати, прикладати

артыкул — стаття, член

арцибискуп — архієпіскоп

ач — хоч, незважаючи на

аче — хоч, якщо

аще — коли, якщо

бавиться — баритися

балвохвалство — ідолопоклонство

барва — ліврея

барзо — дуже

безецник — негідник, нечестивець

биріч — вістун

бискуп — єпіскоп

блюстися — остерігатися

бовЂм — бо, тому що

боголишь — юродовий, нерозумний

божьница — церква, каплиця

болма, больма, больми — більше, міцніше, дуже

борзо — швидко, хутко

брань — бійка, війна

братися — боротися, змагатися

брашно — страва

бречка — брага

брмЂти — звучати, гриміти, ширитися

бронь — зброя

буесть — зарозумілість, сміливість

буй, буий — сміливий; зухвалий, дурний

буйство — сміливість; простота; невігластво

буфон, лат. bufo — жаба

бЂдити — переконувати

бЂдьный — тяжкий, важкий

валечний — сміливий, завзятий, войовничий

валка — боротьба, війна, битва

валчити — воювати

вандровать — мандрувати

вапа, вап — фарба

варовать — забезпечувати

васнь — гнів, свара, ворожнеча

вашмосць — скороч. ваша милість

вборзЂ. въбързЂ — скоро, незабаром

ведлуг, ведлЂ, вдлуг — згідно з чим; за, по

вежа, вЂжа — башта, шатро; ми. вЂжЂ —стан

везене — ув’язнення

велбуд — верблюд

велебный — гідний хвали; преподобний (титул дух. осіб)

велце — дуже, вельми, щиро

венат (лат. venator) — мисливець

вередити — пошкоджувати

весь — село; місцевість

вжды — адже; принаймні; однак; коли

взгарда — зневага, погорда

взрок — зір, погляд

взыскати — знайти, шукати

вина — причина

виншовать — бажати

витати — жити, проживати

вія — широкий двогострий меч

внити — увійти

водлЂ — див. ведлуг

волати — кликати, кричати

вонтпити — сумніватися

вонь, вънь — в нього

воня — запах, аромат

востягнутися — здержатися, утриматися

вотовати — подати голос (за кого, за що)

врыхлЂ — незабаром

врЂдумие — безумство, шкідлива думка

вспанялый — пишний, величний, благородний, витончений

вспирати — допомагати, підтримувати

встеклый — шалений, несамовитий

втсупок — початок

всуе — даремно

вшак — адже, хіба, проте

вшелкій, вшелякій — всякий

вшетеченство — розбещеність, розпуста

вшетечник — розпусник

вшетечный — розпусний

възбънути — збудити

въину — див. выну

выборный — прекрасний, чудовий

выдок, вЂдок, видок — вид, видовище

выличатв — перелічувати

вымаглевати — викатати (про білизну)

вымотати — розплутати, розтлумачити, роз’яснити

выналЂзок — винахід

выну, въину — завжди

выринутися — вирватися, кинутися

высиленье — знемога

выспрь — вгору

выступок — злочин, правопорушення

выцвЂчоный — освічений, досконалий

выя — шия

вЂзерунк — виявлення, зображення, візерунок

гды, кеды — коли, як

гдыбы— коли б

гелм — шолом

герцовник — єдиноборець

глагол — слово, мова

глуздити — бити

гмах — дім, будівля

гмЂна — громада, община

гобзовати — наповнювати багатством, достатком, розкошувати

гобино — достаток, розкіш

год — (іноді) час, строк

гойний — багатий, щедрий

голдовати — бути в залежності, коритися, слухатися; годитися

гонзати — (в)тікати

гонитва — перегони, змагання

гоньзнути — втекти, врятуватися; позбутися, уникнути

горазд(-ый) — вмілий, розумний

горливый — щирий, пильний, старанний, дбайливий

горній — горішній, небесний

городница — частина міської стіни

гость — купець (іноді)

гречи — гарно, вдало

гривна — намисто; обруч

гридница — покій у великокнязівському палаці, де збиралася дружина князя

гридь — князівський воїн

да — хай, нехай

дебрь — гірський схил; ліс, яр

деля, дЂля, дяля — для, ради

демьстик, деместик — заспівувач у церковному хорі

десница — права рука

десный — правий

деспект — зневага, образа

джида — легкий спис

дигнитар — сановник

дигнитарство — сан

дидаскал — учитель, учена людина

діаріуш — щоденник

днесь — сьогодні

доблій — гарний, доблесний

довтип, довтЂп, довцип — дотеп, дотепність, розум

доискатися — добути; дошукатися

долегать — докучати, турбувати, чинити прикрість

доловь — додолу, вниз

доматур — домосід

домови, домовь — додому

донде, дондеже — доки

донелЂ, донелЂже — доки, поки

доправити — доставити, приставити

досвЂдчать — пробувати, випробовувати

дошнира — дочиста

дуфати — покладатися, сподіватися, довіряти

дщерь — дочка

дышкурс — розмова

дЂлатель — землероб

дЂлность — відвага, стійкість

дЂдя — для, ради

дЂтель — дія, справа

евфонія — милозвучність

ев(у)харистія — причастя

егда — коли

еда — хіба, а то, як би не

еднак — однак, проте

елико — скільки, що

емляти — збирати

ено — тільки, лише

епистолія — послання

етер — другий; якийсь; хтось

жаковати — грабувати

же — що; але, а, та, бо; тоді, то; такії

жебы — щоб, коли б, якби

жебысь — щоб ти

жегліовати — плавати (в морі)

жегляр — моряк

жегнатися — прощатися; хреститися

живот — життя; майно, добро

жирный — багатий, щедрий

жолнЂр — вояк

жрати — приносити жертви

жродло — джерело; початок

жюковина, жуковина - перстень

забрало — міське укріплення, стіна

заверзати, завергнути — закидати, закинути

заволаный — знаменитий, славетний

заволати — загукати, покликати

заисте — дійсно, справді

закавраш — вилога, одворот рукава

законник — монах

залезти — знайти, придбати

залецати — рекомендувати; радити, ухвалювати

залеценье — рекомендація

зане — бо, тому що

заправитися — спробувати себе, взнати з досвіду

запрЂться — затятися, відпертися

зароченіе — зарікання

зась — але, а, же

заутра — на другий день

зафрасовать— засмутити

зацный — гідний поваги, благородний, значний

збавене, збавленье — визволення, порятунок

збытный — зайвий, надмірний

зви(Ђ)тяженый — переможений

зви(Ђ)тяжить — перемагати

зви(Ђ)тяжство, звитязтво — перемога

звлаща — особливо, головним чином, найбільше

звонтпити — перелякатися, занепасти духом, втратити надію

звягати — лаятись, уїдатись

згола — цілком, зовсім, коротко кажучи

здрайца — зрадник

здумЂніе, здумЂне — здивування

зезволить — погодитися, пристати

зелживость — ганьба, сором

земка — земляк

златица — гріш

злицати, злЂтити — покладати, доручати

знаменник — ошуканець

знагла — несподівано, раптом

зъе(о)дночене — унія; спілка

зЂдный — сильний, великий

зЂдо - дуже

и — його, він

иде, идеже — де

иж — що

иже, яже, еже — який, яка, яке

израда — зрада

иле — скільки, настільки

имати — полонити, брати

ино — так, то

интенція — намір, мета

интрата — прибуток

искусити — спробувати

исполчитис(ь) — стати в бойовий порядок

истязати — випитувати; спитати

казане — проповідь

казнодЂя — проповідник

калугер — монах

камо — куди

каштелян — управитель замка; сановник, що засідав у польськім сеймі

квестія — питання

кир — титул вищих духовних сановників

клейнот — дорогоцінність; атрибути влади, регалії, дворянський герб (іноді)

клюба— лещата

клюка — хитрощі, облуда

ключитися — трапитися, статися

ключь — стерно, кермо

кметь — дружинник, воїн

кобель — ківш, корець; певна міра сипких тіл

коберец — килим

кокот — півень

кокошь — квочка; півень

колвек (частка) — небудь

колми, кольми — наскільки

комара — склепіння

кондиція — договір; служба, посада

кондяк — дяк-учитель у церковній школі

коноба, конобь — кінва, миска

контентоватися — задовольнятися

концепт — дотеп, дотепний вислів; проект; винахідливість

котва — кітва, якір

котора — розлад, розбрат

кошула — сорочка

кояр — попона

крамола — підступ, повстання

крин — лілія

кров — захований скарб

кромЂ — геть, окремо, без

кубара — корабель

куна — залізна скоба в притворі церкви, куди вкладали і замикали руку жінки, що порушувала правила моралі; взагалі — місце арешту

куншт (польське kunszt) — умілість, мистецтво, жартівливий твір

купно — разом, спільно

курчитися — корчитися, стягатися

латво — легко

латвый — легкий, нетрудний

латки — горщики

лацно — легко, зручно

лестити, льстити — обманути, обдурити

лееть, льсть — обман, лукавство

лестьно, льстьно — облесно, обманно

леч(ь) — але

либой, любой — либонь

лик — хор

литость — жаль, співчуття

лишений — низький, нещасний, безсилий, той, що потребує

лоб — череп

ложница — ложе; спальня

луда — верхній одяг, плащ

лукно — діжечка

лЂпо — добре, гаразд

лЂпый — гарний, прекрасний

лЂторасль — росток; потомство

лЂчець — лікар

люб — або

лямент — плач; голосіння

малженство — шлюб

малжонка — жінка, дружина

матляти — шахрувати, дурити

матня — сіть

медіатор — посередник

медуша — комора, льох для меду

медци, межю — між

менжне — сміливо, мужньо

мензство — сила, відвага, мужність

мечетный — уявний, примарний

мечтаніе — мана, спокуса

мзда — нагорода, відплата

мистр — магістр

мнимане(-ье) — думка, міркування

мниманый — мнимий, уявлюваний

мнимати — думати, міркувати; безпідставно бундючитись

мнити — думати, гадати

мних — монах

мовь — миття

молва — шум, хвилювання, метушня

моцар — володар, вельможа, пан; силач

мусія — мозаїка

мЂдница — (іноді) таз; дрібна монета

мяновати - іменувати

набоженство — церковна відправа

набъдЂти — клопотатися, помагати, брати

набыток — набуток, придбання; прибуток

нава — корабель

навалность — бурхливість, буря, напасть напад

навъклир — хазяїн корабля, керманич

назбыт — занадто, надмірно

наказаніе — наука, напутіння

налЂзти(-сти) — знайти, зустрі(ну)ти; (з)добути, придбати

направа — виправлення, відновлення, лагодження

напрасный — раптовий, швидкий; жорстокий

напрод — вперед, поперше

напрочь, напрочьне — насупроти, навпроти

нарочитый — видатний, значний

насад — судно

настольник — спадкоємець; начальник

нашинец — один з наших, свій

наятися — набратись

небачний — необачний, нерозважливий

невЂголос — невіглас

негдысь — колись, раніше

негли, негъли, некли, нЂкли — ніж, чим; щоб; можливо; невже

недуфанье — недовірливість, непевність

неже — ніж

некшталтовный — потворний

нелацно — нелегко, тяжко

неледаякій — не абиякий, особливий

неледаяко — нелегко, незвичайно

нелЂпый — негарний

немаль — майже; мало не...; ледве

нендза — бідність, убогість

нендзник — бідняк; негідник

нензный — бідний, жалюгідний

непремЂнный — незмінний

непщевати — гадати, розмірковувати; не звертати уваги

несмертелность — безсмертя

нестатечный — несталий, мінливий, зрадливий

ниже — також, і

ницовати — перекручувати

нудити — спонукати

нужа — насильство

нуждьник — той, хто вживає зусилля

нужею — силоміць

нужный — трудний, тяжкий, сумний

нЂгды — ніколи

нЂгдысь, негдысь— колись

нЂсть - немає

об он пол — по тім боці

обаче — однак, проте

обачити — вбачати, помічати, дивитися, роздивлятися

облапити — обняти

облюбеница — наречена

обухати — овіяти запахом

обфитый — достатній, багатий

обцовати — знайомитися, знатися, мати зв’язок

обЂзы, обезы — абхазці

обЂситися — повиснути

овамо — туди, там

ово — ось

овогда — іноді

овшем — звичайно, справді, без сумніву

овый — цей, той, інший

оград — сад

одва — ледве, насилу

одваженя — риск, піддавання себе небезпеці

одесную — праворуч

одлеглый — віддалений, дальній

одрина — сінник, хата

одробина — крихта, частка

оже — що, якщо; тому що; коли

ожели — коли, якщо

оземьствовати — вигнати, заслати; іти з своєї землі

ойчизна — батьківщина

оказалость — пишнота; зовнішність

окрутный — жорстокий, лютий

окрут — корабель

оле — о, ох (вигук)

оди — тільки

ольбрим — велетень

он — той

онагрик — ослик

опатрить — постачити, наділити

опока — скеля

ополонитися — набрати полонених

оправливати — судити

опресЂя — утиски

ординанс — наказ; ординарець

орудіе — діло, справа

оскорбитися — засмутитись

осочити — знайти

отврЂсти — відкрити, відчинити

отній — батьківський

отправовати — виконувати, чинити, робити

стригнути — вимовити, сказати

отрок — слуга, дружинник, воїн

отхлань — безодня

отъинудь — дуже, незвичайно

офЂровати — жертвувати, давати в жертву

охабитися — покинути; перестати, утриматися; відсторонитися, віддалитися

ошуюю - ліворуч

паки — знов, ще пакость — шкода пакыбытіе, пакыестьво — воскресіння, відродження

палоб, палуб — повозка

панство — (іноді) держава

папе(Ђ)жский — папський

папе(Ђ)ж — папа римський

пардус — барс

паче — більше, краще

певг — сосна

пе(іе)нкный — добрий, гарний

перевЂсище — місце для полювання на птахів сітями

переницовати — перекрутити

персть, пьрсть — пил, порох, земля, тіло

плотный — тілесний

пляц — площа; поле битви; сцена

повстягливый — витриманий, соромливий

погамувати — втихомирити, приборкати

поганый — язичник

погреб — похорон

подвигнутися — зрушитися; спрямуватися, кинутися; потрудитися, вчинити подвиг

подиме — селянський двір, хата; тягло

подобенство — подібність; притча

пожегнать — благословити; попрощатися

пожиток — користь

пожрЂти — принести жертву :

позор — видовище

позорище — видовище; зборище

позосталый — останній

покосный — (про вітер) сприятливий

полероватися — очищатися

полецати — доручати

полк — похід

полчище, пълчище — стан, поле бою

поне(Ђ) — хоча б, принаймні; тому що

поневаж — бо, через те що

понос — зневага, знущання, ганьба

поохритатися — підсміюватися, сердитися

поприще — міра довжини, стадія (1000 кроків)

попудливость — поспішність; запальність, роздратованість

порвать — схопити

порок — стінобитне знаряддя

порты — одяг

порЂватися — намагатися; бути тіснимим; бути спонукуваним

послух — свідок

послЂди — згодом, потім

посполитовати — знатися

посполу — вкупі, разом, поруч

посягнути — вийти заміж; замислити зло. спокуситися

потва(о)рный — лихослівний, наклепницький, обмовний; огидний

потвар — наклеп

потенжне — міцно, сміливо

потентат — начальник, власник

потомный — майбутній

потороча — примара, страховище

потуха — надія, сподівання

потягнути — рушити, вирушити

потяжьбьный — той, що осміює

поухати — понюхати

поущати — спонукувати, заохочувати, перекопувати

похаб — юродивий

похлЂбство — лестощі, підлещування

похухнание — осміяння

почаяти — ждати, сподіватися

пояти — взяти

праве — майже

пребачити — забути; пробачити

превелебный — преосвященний (титул архієрея)

преди — спереду, наперед

предся, предсе — тому що; проте

предъспЂяти — мати успіх

презвутер — священик

през — через

пре(Ђ)излиха — багато, безмірно

прелестный — обманний, спокусливий

прелесть — обман, спокуса

преложеніе — перехід

преложенство — начальство, настоятельство (церковне)

преложоный — правитель, начальник

препирати — переконувати, спростовувати

прето — через те що; отже

прибыток — скінія; церква; намет

привлащать — привласнювати; захоплювати

прикуп — прибуток

призволене — дозвіл, допущення

прилбица — шолом, забрало

приправа — зброя

присадити — насадити, запровадити

присно, присъно — завжди, постійно

приспа — насип, вал

пристроити — спорядити, приготувати (військо)

пристряпати — спорядитися

пристя — пришестя, прихід

присЂка — рід сокири

притомити — знесилити

притомность — присутність

притомный — присутній

приточити — навести як доказ, послатися

провент — прибуток (земельний)

продковать — іти вперед, вести перед

прозябать — зростати

прожный — марний, даремний

прок — решта

проЂжчка — поїздка

прудьный (меч) — тупий

пря — спір

пуща — пустеля; пуща

пЂнежный — грошовий

пято(ъ)к — п’ятниця

рабовати — грабувати

работа — рабство

раз — удар

раз†— крім

рамо — плече

рамяно — дуже, сильно, швидко

рачей — радше, краще

рачитель — прихильник, дбайливець; коханець

рачити — любити, дбати, хотіти, погоджуватися, зволити

ревновати — змагатися; турбуватися, ворогувати; наслідувати

рейментар — командуючий військом

рещи — сказати, говорити

риза — одяг

ринштук (пол. rynsztunek) — військовий обоз, зброя

рихло, рыхло — швидко

рогозина — рогожа

рожай — плід, утвір; народження; природа

роковщини — річний збір попа з парафіян

роскошник — плотолюбець

ростырк — розбрат, незгода

росытити — розбавляти

рота — присяга

ругатися — глузувати, зневажати

руговать — чинити допит, слідство; виганяти, виживати з дому

рыбитва — рибалка

рыдель — рицар; слуга, зброєносець

рЂч посполитая (лат. res publica) - держава

сакрамент — тайна; причастя

салос — юродивий

свершеныи, съвьршеныи — повний; досконалий, справжній, дорослий

свирити — грати на сопілці

свита — рід одягу, свита

связень, съвязьнь — в’язень, полонений

святобливый — святий, правдивий

сде, сьде, сдЂ — тут; тепер

се — ось

сестричичь — син сестри

сирЂчь — тобто

сице — так

сицевый — такий

скаре(Ђ)дыи — огидний, нечистий

скважити — смажити

ске(Ђ)паніе— ламання, розбивання, вщент

скора — шкіра

скураный — шкіряний

скутком — внаслідок; згодом

скуток — справа; наслідок; успіх

сличне — добре, гарно

сличный — добрий, гарний, чудовий

слонце — сонце

смок — змій, дракон

смыслен — розумний

смятеніе — усобиця, сварка

снадный — легкий, зручний

снятися — зібратися, з’єднатися, зустрінутися, з’їхатись

совЂчати, съвЂчати — умовитися, рішити

сол, съл — посол

сонм, съньм — зібрання

сочиво — зерна сочевиці

спира — загін

сполеровати — очистити

сполечне — спільно, разом

сполъненье — скінчення, знищення

спросный — безсоромний, розпусний, грубий

спуд — посудина; хлібна міра

сребреница — срібна монета

срогій — жорстокий, лютий

сромотне — ганебне

статечность — міць, твердість, постійність

стація — зупинка, стоянка

стисковати — нарікати, тужити

стогна — площа, вулиця

столах — шлунок

страсти — страждання, мука, хвороба, пристрасть, порок

строскати — стурбувати, засмутити

стружіе — спис

стрый, стръй, строй — дядько, батьків брат

стряпати — баритися, полагоджувати справу

студа, студ — сором

студен(ь)ство — холод

студень — холод

студный — огидний, безсоромний

студня — колодязь, криниця

стягатися — стосувати (до) чого

стязаніе — спір, суперечка

стязати, сътязати — вимагати

суплика, суплена — скарга, прохання

супостат — ворог

съдумати — обдумати, обміркувати; уявити

сънабъдЂтися — сховатися

сънузьник, сънузьньник — вершник

съсути — насипати, зсипати

сыновець — племінник, син брата

сЂмо — сюди

сЂмо и овамо — туди й сюди

сЂнь — тінь; шатро

таже — потім

тай — потай

таль — заложник

тарча — щит

таче — потім; однак; так, також; і, а

тенскливе — смутна, тривожно

теребити, требити, трЂбити — розчищати

тертица — дошка

течи, тещи — прагнути

тижба, тичба — натовп

ткати — втикати; накидати (перенос.)

тма, тьма — численність, сила

товар — стан; табір; обоз; майно, товар

токмо — тільки

толикій — такий

тлъковин — іноземець

тольми — так, настільки

торгати — порушувати

точїю, тъчію — тільки

трапене — терзання, мука

трапить — терзати

тре(Ђ)бити — розчищати

трудоватый — прокажений

трутизна — отрута

туне — даремно

тъ — той

тщаніе — старання; поспішність; щирість

тъщий — порожній, марний

убо — же, отже, так

углебнути — загрузнути, застряти

угоньзнути — втекти; уникнути, врятуватися

уд — член

уже — вірьовка

ужика, ужик — родич

ужище — вірьовка, канат

узорочье — прикрашені візерунками дорогоцінні речі, тканини

уй — дядько, материн брат

уклад — данина

уклЂтитися — влаштуватися нашвидку, так-сяк

уклюнути — ужалити

умный — уявний, в думках, розумовий

умотати — заплутати, утруднити

умЂетность — мудрість, уміння, знання, наука

уне — краще, ліпше; відносно

унота — юнак

уноша — юнак

уный — юний

уньць — телець, бичок

уполошитися — боятися

упоминок — подарунок на пам’ять; застереження

ускромить — приборкати

усмяныи — шкіряний

усніе — шкіра

успЂти — досягти, допомогти, принести користь

уставичне — завжди, постійно

уставичный — постійний, повсякчасний, безперервний

усумнЂтися — засумніватися, злякатися

усъпнути — заснути, вмерти

утрапенье — страждання, мука, утиски

утьрпати — слабнути, страждати

уфати — сподіватися, надіятися

уфундовати — заснувати

учтивость — чесність; пристойність; повага, доброчинність

узявити - поранити

фарь, фарижь — кінь

фатига — втома, стомленість

фигловати — пустувати, виробляти штуки

фолговати — давати пільгу, жаліти

фрасуватися — тужити, засмучуватися

фрасунок — сум, скорбота, тута

фундовати - засновувати

харалужний — булатний, стальний

хендоження — чищення, чистка

хентный, хентливый — охочий, схильний, працьовитий

храм — кімната, дім, церква

худогый — вмілий, вправний; гарний

хы(и)трость — мистецтво, вміння, знання; розум; лукавство

хытрый — вправний, вчений, мудрий

цвЂтный — заструплений

цвЂ(и)ченіе — вправа; заняття, праця, навчання, напутіння

цнота — чеснота

цный — чесний, благородний

цорка, цурка — дочка

цЂжь — розчин

цЂловати — вітати

цЂловати крест — заприсягатись

цвЂрь - сірка

чамбул — наскок, набіг; загін кінноти для набігу

чворакий — з чотирма кінцями

челядь — раби, слуги

червии — черевики

червленый, черленый — червоний

чресла — поперек, стан; утроба; рід, покоління

чюм — ківш

шанцовать — рити шанці, окопи

шататися — блукати; хвилюватися, хвалитися

шатно — пишно, нарядно

шата — одяг

шафовати — керувати, розпоряджатися

шафунок — керування, розпорядження

шацовать — цінити, оцінювати

шванковать — страждати, помилятись, хитатися

шевлюга — крутій, дурисвіт, ошуканець

шедивость — сивина, старість

шеломя, шоломя — гора, горб

шидерство — глузування

шидити — знущатися, насміхатися, глузувати

шинок — троянда; гранатове дерево, яблуко

шпетность — потворність, гидота

шпетный — потворний, гидкий

шуий — лівий

шуйца, шюйца — ліва рука

щекарство — лайка

юже, южесь — уже

южика, ужика — родич

юртгельт (пол. jurgielt) — річне утримання

юха — вивар, суп, соус, юшка

ядра, ядро — надра

язвен — поранений

язвити — ранити

яко — що, через те що, щоб

ялмужна — милостиня

яскяня — печера; могила

яти — взяти, брати