У 19 столітті Земля ледь не була знищена ударом комети

Група мексиканських вчених з Інституту геофізики Національного автономного університету Мексики встановила, що у серпні 1883 року за декілька сотень кілометрів від Землі пролетіли уламки комети, удар яких по планеті був би еквівалентний трьом тисячам Тунгуських катастроф.

За словами керівника дослідження Гектора Мантероли, він разом зі своїми колегами вивчав загадкові знімки, зроблені мексиканським астрономом Хосе Бонільєю 12 і 13 серпня 1883 року і опубліковані ним у журналі L’Astronomie у 1886 році.

Бонілья у ці два дні під час спостережень в обсерваторії Закатекас зафіксував 447 об’єктів, що пройшли на тлі сонячного диска. Усі вони були оточені туманним гало і залишали такий самий слід. Сам астроном не навів жодної гіпотези, яка могла б пояснити ефект, що спостерігався. Редактор журналу припустив, що ці об’єкти можуть бути птахами, роями комах або пилом, який пролітає у полі зору телескопа. Пізніше це явище інтерпретувалося як перший в історії задокументований випадок появи НЛО.

Мантерола і його колеги проаналізували заново ці дані і дійшли до висновку, що Бонілья спостерігав комету, яка пройшла дуже близько до Землі і розпалася на численні фрагменти.

"Згідно з нашими розрахунками, ці об’єкти пролетіли на відстані від 538 до 8,06 тисячі кілометрів від Землі, ширина об’єктів складала від 46 до 795 метрів, а довжина – від 68 метрів до 1,02 тисячі метрів, маса - від 5,58x108 до 2,5x1012кілограмів. Загальна маса комети до її розпаду становила від 1,83x1012 до 8,19x1015 кілограмів", – сказано у статті.

Вчені зазначають, що єдиний клас об’єктів Сонячної системи, який може бути оточений таким "туманом" – це комети. Його присутність говорить про те, що "комета Бонільї" розпалася незадовго до моменту її виявлення і не всі летючі речовини встигли випаруватися.

За оцінками групи Монтероли, якби комета не промахнулася, то на Землі могла б статися катастрофа планетарного масштабу.

"Ці об’єкти були близькі до того, щоб врізатися в Землю. Більш того, їхній розмір був таким самим або більшим, ніж розміри тіла, що спричинило Тунгуську катастрофу. Таким чином, якби вони зіткнулися із Землею, ми могли б отримати 3275 Тунгуських катастроф за два дні, що, можливо, призвело б до зникнення життя ", – роблять висновок автори.