Якщо падіння доходів українців минулого року склало майже 8,5 відсотка (на тлі падіння ВВП близько 7%), то вже цього року ці "здобутки" за результатами року прогнозуються на рівні 25 відсотків падіння доходів громадян при падінні ВВП 11%.
Одиннадцятого грудня мала відбутись знаменна подія в житті країни — напередодні уряд анонсував свій звіт у Верховній Раді за рік роботи. Одинадцятого грудня ми повинні були почути правду про те, яких здобутків країна досягла, а яких сягне вже наступного року. Це хотілося почути мільйонам українців, навіть попри те, що реальне життя свідчить про зовсім інше.
Однак фарс, який нам був запропонований замість звіту — з букетами та намаганнями винести прем’єра із залу Верховної Ради — залишив враження, що очільники держави та народні слуги таки тримають українців за дурнів. Втім, свою відповідь на таке невігластво та блазнювання український народ ще дасть, і навряд-чи вона сподобається тим, хто чинить наругу над суспільством.
Тому наразі постараємось самі озвучити деякі "здобутки" уряду та зробити власні висновки.
Наприклад, якщо падіння доходів українців минулого року склало майже 8,5 відсотка (на тлі падіння ВВП близько 7%), то вже цього року ці "здобутки" за результатами року прогнозуються на рівні 25 відсотків падіння доходів громадян при падінні ВВП 11%. Якщо говорити більш зрозумілими категоріями, то кожен з нас купує товари та продукти за ціною, у півтора рази вищою ніж раніше (зростання цін — на 46 %).
Звичайно, традиційно причиною цього в уряді називають агресію Росії на сході України. Але такий підхід правильний лише дуже незначною мірою. Бойові дії ведуться на території в кілька відсотків від загальної площі країни, надзвичайний стан не оголошувався, держава загалом живе за звичайними законами мирного часу. Тому найголовніша причина — уряд не запропонував плану економічного розвитку держави. Правильніше було б, середньострокової стратегії, але зрозуміло, що стратегами в Кабміні і не пахне. Вважати ж стратегією коаліційну угоду депутатських фракцій, (яка до того ж, практично не виконана) було б значним перебільшенням.
Цілком можливо, що відсутність сучасної мультифункціональної економічної програми розвитку України - це не прорахунок урядовців, а усвідомлена позиція нинішнього очільника уряду Арсенія Яценюка. Будь-яка програма, а тим паче економічна, передбачає виконання запланованих заходів із прогнозованою результативністю, вимагає системної, а не вибіркової прозорості та персональної відповідальності. За відсутності її в рамках Кабміну весь економічний механізм держави "прокручується" в ручному режимі. А здобутками урядові очільники називають суми зовнішніх валютних запозичень (рівень зовнішнього боргу у наступному року сягне 100% ВВП).
До "здобутків" уряду на цьому етапі можна віднести також зростання цін на послуги ЖКГ. Тут навіть говорити про їхню співставність із реальними заробітками українців не варто — суми захмарні. Сотні тисяч людей (якщо не мільйони) неспроможні платити за газ, електрику, водовідведення за такими непомірними цінами. І тут уряд жестом доброго чарівника сподобився злиденним та нужденним своїм співгромадянам субсидії. З цього приводу особисто прем’єр розповідав з телеекрану про те, яке благо ці субсидії. Те, що система надання такої допомоги досить заплутана, марудна та ще й має підводні течії (помилки у поданих документах можуть обернутися великими неприємностями і повернення отриманої суми в подвійному розмірі — не найбільша). Тут варто нагадати, що в проекті бюджету на 2016 рік заплановано понад 30 млрд грн. Цікаво, скільки з цієї суми потрапить безпосередньо до тих, хто потребує допомоги?
Слід додати, що збільшення тарифів для населення передбачає зростання розміру цільових виплат з бюджету компаніям-монополістам, що надають відповідні послуги. Звичайно ж, те, що ці компанії українських та російських олігархів, у проекті бюджету не прописується.
Насправді, субсидії, які уряд пропонує громадянам — це приниження їхньої гідності, переведення людей у стан рабів, відновлення повної залежності людей від держави, як це було за СРСР. Звичайно, такими управляти легше. Але українці вже довели, що не раби, і про це варто пам’ятати очільникам держави, які зараз воліють не згадувати про Майдан.
За існуючих умов діяльності Кабінету міністрів (як і інших держструктур), будь-який (навіть найкращий) прем’єр-міністр спокушатиметься можливостями власного збагачення за рахунок пересічних громадян. Необхідно кардинально змінювати як структуру вищого органу виконавчої влади, так і його функціонального призначення. Економікою мають займатися професіонали, а не політичні популісти. Електронне врядування та координаційні функції уряду — ось що має змінити філософію влади та її представників. І тоді уряд буде зацікавлений у тому, щоб український народ був самодостатнім та незалежним матеріально і багатим духовно.
Замість післямови. У Гондурасі середня зарплата на третину вища, ніж в Україні.
Ще не так давно бюджетні витрати на утримання збиткових шахт перевищували бюджет збройних сил. Результат такої непропорційності та вибірковості "випльовується" зараз на Донбасі кров’ю та смертями наших героїв.
Рівень корупції наразі утримуємо на першому місці в Європі (Польша — на 38).
В Індексі сприйняття корупції міжнародної організації Transparency International Україна за результатами дослідження за 2014 рік зайняла 142 місце з 175 (ще у 2007 ми були на 118 місці).
Дослідження рівня корупції в Україні за 2013-2015 роки, які проводились компаніями Transparency International, Gallup International та Центром Разумкова, засвідчили, що зміна керівництва держави та псевдореформи уряду "дали" збільшення корупції на 5-18 відсотків.
Микола Голомша
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
