Пенсіонери в Україні перебувають за межею абсолютної бідності – експерт

Згідно зі стандартами ООН, пенсіонери із середнім розміром пенсії в Україні живуть за межею абсолютної бідності, заявила в ефірі радіостанції Голос Столиці експерт Галина Третьякова. На її думку, політики в ручному режимі ініціюють індексацію пенсій з популістських мотивів, у той час як процедура має проводитися автоматично і бути передбаченою в законодавстві.

Дефіцит Пенсійного фонду в 2016 році прогнозується на рівні 108 млрд грн, соціальні витрати будуть збільшені на 43 млрд грн, енергосубсідіі – на 11 млрд грн. Про це повідомляють у Кабміні.Крім того, уряд має намір заощадити за рахунок ефективності та адресності витрат 70 млрд грн.

Поточну ситуацію з витратами і доходами Пенсійного фонду, а також хід пенсійної реформи прокоментувала експерт з питань пенсійної системи ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Галина Третьякова.

Дефіцит ПФ збираються покривати за рахунок держбюджету. Як це буде здійснено?

– У нас 12,5 млн пенсіонерів. Видаткова частина пенсійного фону в цьому році складе більше 250 млрд, з яких 170 млрд ми будемо перекривати за рахунок надходження ЄСВ. Також на суму близько 90 млрд дефіцит буде покритий за рахунок державного бюджету. Нам потрібно профінансувати 12,5 млн пенсіонерів, але постійними платниками ЄСВ є всього лише 10 млн найманих працівників. Ще 4 млн – це або СПД, або самозайняті особи, які платять ЄСВ нерегулярно. Виходить, один працюючий утримує більше, ніж одного пенсіонера.

Які перспективи поліпшення ситуації?

– Ті макроекономічні моделі, які ми розробляли в РПР, говорили про те, що фонд заробітної плати в Україні зростатиме. Для цього є дві причини як мінімум. Перша – фонд заробітної плати починає наздоганяти інфляційні процеси. Ми мали минулого року інфляцію близько 40%, але в кожному разі, роботодавці, підвищуючи вартість своєї продукції, закладають в неї і збільшення заробітної плати для своїх найманих працівників. І через зростання заробітної плати збільшується розмір ЄСВ, який надходить до пенсійного фонду. І якби ЄСВ не помінявся у відсотковому відношенні, то ми б отримали в 2016 році профіцит пенсійної системи. Друга причина, по якій ми б мали профіцит, – це зміна підходів до оподаткування СПД. Сталося б деяке збільшення податкового навантаження, у тому числі і з ЄСВ. І пенсійний фонд отримав би додатковий ресурс, він був би профіцитним протягом найближчих чотирьох-п'яти років. Однак тенденції в державі такі, що податки стали знижуватися. І ЄСВ задекларований на рівні 20% у наступному році. Ми зараз не знаємо, який Податковий кодекс прийме Рада, проте всі розуміють, що ЄСВ впаде як мінімум в два рази. І замість профіциту ми отримаємо додатковий дефіцит. Прогнозні цифри при падінні ЄСВ у два рази – це 160-180 мільярдів гривень дефіциту ПФ за рахунок державного бюджету.

Що в планах з реалізації пенсійної реформи?

– Усіх громадян України можна умовно поділити на три великі категорії. Перша категорія – це люди, які сьогодні перебувають на пенсії. І РПР, коли готував пенсійну реформу, розумів, що для цих людей дуже важлива автоматична індексація пенсій в залежності від того, як проходять інфляційні процеси. Ми ставимося до тих, хто вважає, що індексація пенсій повинна відбуватися відносно до зростання середньої заробітної плати українця. Цей показник більш відображає реалії, чим іноді притягнуті за вуха індекси інфляції. І уряд розуміє це, всім пенсіонерам, які раніше сплачували ЄСВ, пенсії виплачуватимуться. Ми бачимо, що на сьогоднішній день ці соціальні статті захищені в бюджеті. Більше того, були рекомендації міжнародних структур про замороження пенсій. Але ви знаєте, що уряд провів індексацію в жовтні місяці. Такі ж дебати були і з МВФ, і зі Світовим банком з приводу пенсій в 2016 році. Мінфін запропонував державний бюджет, в якому індексація передбачена два рази на рік. Це ще не автоматична індексація, але вона закладена в бюджет.

Що значить «не автоматична» індексація?

– Це означає, що вона буде відбуватися в ручному режимі. Справа не в тому, що в соцзабезах перераховуватимуть, а в тому, коли відбуватиметься індексація: чи то раз на рік, чи то раз на три-чотири роки. Індексація відбувається в українських реаліях тоді, коли хтось із серйозних політиків починає її ініціювати. Зазвичай це відбувається в електоральний період. Але цього не повинно бути. У політика не має бути такого інструментарію. Індексація повинна відбуватися в автоматичному режимі, вона має бути обумовлена ​​в законі. Зараз за індексацію виступила Наталія Яресько, незалежно від рекомендацій щодо заморожування пенсій. Є стандарти ООН: рисою абсолютної бідності є отримання 2 доларів на день, межею бідності – 5 доларів на день. І якщо подивитися на середню пенсію, то ми побачимо, що люди перебувають за межею абсолютної бідності. Тому не індексувати неможливо.

У чому суть накопичувальної пенсійної системи?

– Близько 36% ЄСВ ми відраховуємо безпосередньо в пенсійний фонд. Тепер уявімо унікальну ситуацію: 36% у людей не забирають, а віддають, але у вигляді пенсійних накопичень. Держава немов говорить: «Це будуть твої пенсійні накопичення, твоя власність, ти можеш покласти їх на власний розрахунковий рахунок, та за рахунок них ти будеш отримувати пенсію». Цих 36% з головою достатньо, щоб забезпечити коефіцієнт заміщення в 90-95% від останньої заробітної плати. Всі розрахунки показують, що для того, щоб забезпечити собі пенсію в розмірі 60% від останньої заробітної плати, достатньо в накопичувальний рівень відкладати 12-14% від фонду заробітної плати впродовж життя. Цей коефіцієнт був отриманий за вибіркою країн Західної та Східної Європи. Можна відразу зробити висновок: солідарний рівень більш дорогий, він майже в три рази дорожче, ніж накопичувальний рівень. Хоча в накопичувальній системі, безумовно, існують ризики. Якщо країну наздоганяє фінансова криза, то обсяг активів в особистих пенсійних фондах падає. Однак така система в три рази дешевше, щоб забезпечити пенсію того ж розміру, що і при солідарному рівні.

Держава Україна зможе «запустити руку» в особисті накопичувальні пенсійні фонди?

– Тому ми виступаємо категорично проти запуску рівня з державним накопичувальним фондом. Ми категорично проти того, щоб держава займалася невластивій їй функцією накопичувати та інвестувати гроші. У євразійському просторі тільки Казахстан і Росія зробили накопичувальний фонд державним. Ми вважаємо, що цим мають займатися приватні інституції, але режим нагляду з боку держави має бути збудований так, що у випадку банкрутства інституцій, пенсія повинна бути забезпечена людям в будь-якому випадку.

Чи може збанкрутувати приватний накопичувальний фонд?

– Сьогоднішній дизайн другого і третього рівня пенсійного забезпечення припускає, що збанкрутувати ці структури не можуть. При цьому Пенсійний фонд не зберігає гроші в грошах, він отримує внески від людей, як і страхова компанія, а гроші розміщує в активи. І ці активи розміщуються не тільки на території України. Зараз стоїть ще й проблема валютної лібералізації, проголошена НБУ: наші ресурси зможуть перетікати по європростору без обмежень. Зараз тільки 20% активів ППФ і страхових компаній може розміщуватися за кордоном. Після валютної лібералізації обмеження будуть зняті, це входить в реформу фінансового сектора як таку. Значить, ми зможемо розміщувати ресурси як на українському просторі, вкладаючи їх у папери або банківські метали, так і за межами України. Недержавні пенсійні фонди, які своєчасно захеджувалися валютними ризиками, отримали в 2014 році близько 120 -112% інвестиційного доходу. І дохід у них швидше приростав, ніж інфляційні процеси.

Скільки років нам чекати пенсійної реформи?

– Все залежить від того, наскільки політикум готовий хоробро взяти це на себе. Пенсійної реформи всі бояться, тому що це не завжди популярні речі. Пенсійні реформи проводять лідери нації, які сьогодні дуже важко проглядаються. Такий лідер повинен дуже багато знати: і державне бюджетування, і Податковий кодекс, він повинен розуміти, чим ЄСВ відрізняється від податку, розуміти всю пенсійну систему першого, другого і третього рівня. Таких людей взагалі в Україні мало. У нас з'явився недавно лідер, який розуміє в питаннях пенсійного забезпечення. Це міністр соціальної політики. Але він поки один у полі воїн. Ми поки не бачимо серед депутатів ВР людину, яка б розуміла необхідність пенсійної реформи. Петро Порошенко проголосив у промові до парламенту про те, що накопичувальний рівень повинен бути запущений. Але ми не знаємо, чи залишиться це структурним маяком перед МВФ в 2016 році. У МВФ вважають, що це справа, власне, самої України.

Варто зазначити, що на тлі дерегуляції, на тлі розширення свободи бізнесу, в країні загострилася проблема тіньової зайнятості. Про це в ефірі радіостанції Голос Столиці заявив спеціаліст з трудового законодавства Віталій Дудін.

Раніше експерт громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Володимир Дубровський заявив, що оподатковувати використання робочої сили неправильно, тому політикам варто задуматися над повним скасуванням ЄСВ.